Справа № 420/34406/23
02 лютого 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул.. 28 Армії, 6) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 11 грудня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул.. 28 Армії, 6), в якій просив:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2022 року після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» максимальним розміром 23208,86 грн.;
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2023 року після нарахування індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» максимальним розміром 23208,86 грн.;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити виплату пенсії з 01.03.2022 р. з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження її максимальним розміром 23208,86 грн.;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. 28 Армії,6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити виплату пенсії з 01.03.2023 р. з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження її максимальним розміром 23208,86 грн.
Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позов обґрунтовано тим, що позивач перебуває на пенсійному забезпеченні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та йому призначено пенсію відповідно до Закону України № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб».
Позивач зазначив, що на виконання судового рішення у справі №540/3058/21 Відповідачем здійснено перерахунок його пенсії з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області від 11.05.2021 року № 33/42-Н-5 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Однак, при проведенні перерахунку Відповідач обмежив виплату належної йому пенсії максимальним розміром.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року по справі № 540/1244/22 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року щодо обмеження виплати перерахованої йому на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» №33/42-Н-5 від 11.05.2021 року пенсії максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.12.2019 року обчислення та виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої з
01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Херсонській області» №33/42-Н-5 від 11.05.2021 року без обмеження її максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) з урахуванням проведених раніше виплат.
На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року по справі № 540/1244/22, Відповідачем було проведено перерахунок пенсії Позивача.
З 01.04.2023 Позивач став отримувати пенсію у розмірі 23208,86 грн. Однак, із особового кабінету Позивача на сайті Пенсійного Фонду України вбачається, що нарахована пенсія Позивача складає 27958,10 грн.
Позивач зазначив, що відповідно до перерахунку пенсії станом на 01.11.2023 року у підсумку пенсії з надбавками складає 27958,10 грн., однак з урахуванням максимального розміру пенсії: 23208,86 грн.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та вважає, що таке обмеження пенсії максимальним розміром є протиправним та таким, що порушує гарантоване позивачу державою право на гідне пенсійне забезпечення.
Так, позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано таким, що не відповідають Конституції України положення ч.7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якою було встановлено обмеження пенсії максимальним розміром.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення є неконституційними та з 20.12.2016 року втратили чинність.
До суду 03.01.2024 року (вхід. № ЕС/152/24) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначив, що згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та зазначений закон є чинним з 01 жовтня 2011 року та неконституційним не визнавався.
Представник відповідача зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р (ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідають Конституції України приписи ст.. 2 Закону № 3668. Разом з цим, на думку представника відповідача позивач має довести його безпосередню участі у захисті суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України під час агресії російської федерації, розпочатої в лютому 2014 року, але таких документів у пенсійної справи позивача немає, тому підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром відсутні.
Щодо індексації відповідач зазначив, що на виконання ПКМУ №118 та ПКМУ №168 Головним управління проведено перерахунок пенсії позивача.
Також відповідач зазначив, що позов подано з пропуском строку звернення до суду, оскільки з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна дізнатись про порушення своїх прав, таку думку висловив Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 року по справі № 240/12017/19. В позовній заяві позивач просить здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2022 року, що виходить за межі шестимісячного строку, передбаченого ст. 122 КАС України, а тому позивачем було пропущено строки позовної заяви без поважних на те причин, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Відповідь на відзив до суду не надходила.
Належним чином засвідчена копія матеріалів пенсійної справи позивача від відповідача до суду не надходила.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Херсонській області та отримує пенсію по за вислугу років на підставі Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб», що підтверджено пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_2 .
Відповідно до перерахунку з 01.03.2022 року в підсумку з урахуванням надбавок та доплат пенсії її розмір складає 26458,1 грн., проте з урахуванням максимального розміру до виплати - 19340,00 грн.
Судом встановлено та матеріалами пенсійної справи позивача підтверджено, що відповідно до перерахунку з 01.03.2023 року в підсумку з урахуванням надбавок та доплат розмір пенсії позивача становить 27958,1 грн., проте з урахуванням максимального розміру до виплати - 20930 грн.
Також матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 року у справі № 540/1244/22 Головним управлінням у березні 2023 року було проведено перерахунок пенсії позивача без обмеження максимальним розміром з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення та розмір пе6нсії станом на 01.12.2021 року, з 01.04.2023 року визначений -23208,86 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо надання відомостей про розрахунок пенсії позивача.
Так, Головне управління листом від 14.11.2023 № 2100-0307-8/37654 повідомило позивачу, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі № 540/1244/22 Головним управлінням у березні 2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2021 в межах покладених зобов'язань. Відповідач зазначив, що розмір пенсії без обмеження максимальним розміром ОСОБА_1 відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.08.2022 у справі №540/1244/22 визначається станом на 01.12.2021, та з 01.04.2023 виплачується у визначеному розмірі на 01.12.2021 -23208,86 грн.
Станом на 01.11.2023 року підсумок пенсії (з надбавками) становить 27958,1 грн, але до виплати - 23208,86 грн.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що згідно із ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», максимальний розмір пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач, не погоджуючись з таким обмеженням розміру його пенсії, звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню, з огляду на таке.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону №2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Положення ст. 43 Закону №2262-ХІІ свого часу були доповнені згідно з пп. 4 п. 29 розд. II Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» новою частиною наступного змісту: «Максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначене положення в цілому було визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.
В подальшому, відповідно до п. 8 ч. 6 розд. ІІ Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ, частину п'яту ст. 43 Закону №2262-ХІІ було викладено у такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
Згідно з ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII чинній з 01.01.2016 по 20.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII зі змінами, а саме: ч. 7 ст. 43 вказаного Закону, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.
Відповідно до Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 1 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».
Тобто, протягом 2017 року ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.
Отже, внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17 та від 12.03.2019 у справі №522/3049/17.
Також суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»установлено, що з 1 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Та відповідно до п. 2 цієї постанови КМУ «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 року № 168 установлено, що з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідачем не заперечується, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118 та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168 Головним управлінням ПФУ в Херсонській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року, та застосовано обмеження розміру пенсії максимальним розміром.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що при обмеженні розміру пенсії при здійсненні перерахунку пенсії відповідач керувався не нормами ч. 7 ст. 43 Закону №2262-ХІІ, а нормами ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (в останній чинній редакції).
Так, відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього ж Закону, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Тобто, за змістом норм ст. 2, п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI розміри призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій, зокрема, і належної позивачу пенсії, не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Оцінюючи надані сторонами докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно з ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017 передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відповідно до ст. 97 Закону України «Про Конституційний Суд України», суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання, а також зобов'язати відповідні державні органи забезпечити контроль за виконанням рішення, додержанням висновку.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 положення ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, починаючи з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вважається такою, що відсутня в зазначеному Законі.
Проте, як зазначалось, залишалась чинною норма ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, яка дублює положення ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та робиться посилання на дію цієї статті, в тому числі на призначені пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІІ.
Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України «Про чинність Закону України «Про Рахункову палату», офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 150 Конституції України, а також ч. 2 ст. 70 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) від 14 грудня 2000 року (справа № 1-31/2000) визначено, що рішення КСУ мають пряму дію.
Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.
Враховуючи наведене, з урахуванням того, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 ухвалено пізніше Закону №3668-VI, суд дійшов висновку, що рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016 має пряму дію в часі та має застосовуватися до спірних правовідносин, які виникли після його ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини цього Рішення Конституційного Суду України приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами втратили чинність з 13 квітня 2023 року.
Судом відхиляються доводи представника відповідача, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 приписи статті 2 Закону України „Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи“ від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами втратили чинність лише для осіб, які брали безпосередню участь у захисті суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості України під час агресії російської федерації, розпочатої в лютому 2014 року, оскільки рішення Конституційного Суду України від 12.10.2022 року № 7-р(ІІ)/2022 не містить таких обумовлень.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах належать застосуванню норми ч. 7 ст. 43 Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням рішення Конституційного Суду від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яке має пряму дію, а тому відповідач допустив протиправні дії щодо обмеження позивачу розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2022 року та 01.03.2023 року при здійснені перерахунку пенсії, а тому суд вважає, що вказані вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року ОСОБА_1 максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням проведеної індексації та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації, з урахуванням здійснених виплат.
Стосовно доводів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, та залишення позову без розгляду, суд зазначає, що відповідно до статті 55 цього Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу ПФУ, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було нараховано пенсію позивачу в повному обсязі, але протиправно обмежено її максимальним розміром, тому пенсія позивачу належить виплаті у повному розмірі за минулий час без обмеження будь-яким строком.
З викладених судом обставин, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду та необхідності залишення позову без розгляду, відхиляються судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, тому позовні вимоги належать задоволенню.
У зв'язку з тим, що позовну вимоги задоволено у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір належить стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул.. 28 Армії, 6) щодо обмеження розміру пенсії з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) максимальним розміром при здійсненні перерахунку пенсії з урахуванням проведеної індексації.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) здійснити з 01.03.2022 року та з 01.03.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) без обмеження максимальним розміром з урахуванням проведеної індексації та здійснених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (код ЄДРПОУ 21295057, місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. 28 Армії, 6) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко