Ухвала від 02.02.2024 по справі 420/3013/24

Справа № 420/3013/24

УХВАЛА

02 лютого 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши матеріали адміністративного позову:

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, ЄДРПОУ 43142370, телефон: (048) 725-83-58, електронна пошта: od.official@tax.gov.ua)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС в Одеській області за №001193305, №0001213305, та №0001253305 від 26.09.2019 року.

Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 161 КАС України, з огляду на наступне.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства”; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос” проти Росії”).

Приписами ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Як вбачається із поданого адміністративного позову предметом розгляду у вказаній справі є податкові повідомлення-рішення, прийняті ГУ ДПС в Одеській області за №001193305, №0001213305, та №0001253305 від 26.09.2019 року.

Отже, днем виникнення підстав для звернення до суду є 27.09.2019 року.

Адміністративний позов зареєстрований 29.01.2024 року за вхід. №3006/24, з порушенням спеціального строку звернення до суду.

Разом з тим, в позовній заяві представником зазначено, що про проведення невиїзної документальної перевірки та складені в результаті неї акту та ППР вона дізналась після ознайомлення 28.01.2021 року з матеріалами справи №420/11310/20, але жодних доказів на підтвердження вказаного до суду не надано.

Також, представником позивача не зазначено відомостей про те, чи ініціювалась позивачем процедура адміністративного оскарження вищезазначених рішень відповідача.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та докази поважності причин його пропуску.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАСУ), у цій статті містяться терміни “дізналася” та “повинна була дізнатися”, що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач протягом більше 6 місяців не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

“Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.”

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 907/50/16, зокрема вказав, що Позивна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що вказаний адміністративний позов, слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 10 (десять) днів з дня вручення ухвали (ч. 2 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 256, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.

Попередній документ
116738189
Наступний документ
116738191
Інформація про рішення:
№ рішення: 116738190
№ справи: 420/3013/24
Дата рішення: 02.02.2024
Дата публікації: 05.02.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.06.2024)
Дата надходження: 29.01.2024
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ПОТОЦЬКА Н В
відповідач (боржник):
Головне управління ДПС в Одеській області
позивач (заявник):
Гіяновська Олена Олександрівна
представник позивача:
Зімірьова Ольга Олександрівна