Справа № 420/7021/19
23 січня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.
представника позивача Дем'яненко С.Е.
представників відповідача Дундер А.В., Земляної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування припису, -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати припис № 854 від 08.10.2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідач не враховує, що поняття «послуга з централізована опалення» та «теплова енергія» не є ідентичними. Враховуючи те, що теплова енергія не відноситься до житлово-комунальних послуг (відповідно до ЗУ «Про теплопостачання» теплова енергія є товарною продукцією) вимоги Порядку доведення до споживачів інформації та статті 32 Закону не застосовуються під час проходження процедури встановлення тарифів на теплову енергію. Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради № 1636 від 27.12.2018 було скориговано тариф на теплову енергію як товар, а тому вимоги ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» у даному випадку не застосовуються. При цьому випадку, якщо необхідно зробити перерахунок тарифу за певний відрізок часу, виконується перерахунок обох його складових, тоді як у додатку № 1 до акту не враховано зниження умовно-постійної частини тарифу на теплову енергію для таких категорій споживачів як «бюджетні установи» та «інші споживачі (крім населення)». Крім того, позапланова перевірка з 18.09.2019 по 01.10.2019 проведена з порушенням чинного законодавства, а фізична особа, яка подала безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, має понести відповідальність, передбачену законом.
Представником Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні адміністративного позову та вказує, що Рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради № 1636 від 27.12.2018 було внесено зміни до всіх тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, а не тільки щодо виробництва теплової енергії. При цьому, споживачі сплачують як за послугу, а не як товар, а тому твердження про те, що споживачі купляють теплову енергію як товару є неспроможними. В спірних правовідносинах не розглядається сама по собі теплова енергія як товарна продукція, а предметом є житлово-комунальна послуга, яка полягає у виробництві, транспортуванні та постачанні теплової енергії. Крім того, при перевірці встановлено порушення застосування двоставкових тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, що надаються в умовно-змінній частині - населенню (відомчі будинки) і релігійним організаціям; в умовно-постійній частині - населенню (відомчі будинки), релігійним організаціям, бюджетним установам, іншим споживачам (крім населення), а саме передчасне введення їх в дію. Тому позивачу наданий припис щодо проведення перерахунків споживачам (в умовно-змінній частині - населенню (відомчі будинки) і релігійним організаціям; в умовно-постійній частині - населенню (відомчі будинки), релігійним організаціям, бюджетним установам, іншим споживачам (крім населення) за період з 01.01.2019 по 12.01.2019. Розрахунок суми необґрунтовано одержаної виручки проводився з дотриманням вимог п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону. У разі, якщо при застосуванні нових тарифів відсутня позитивна різниця між введеними в дію новими тарифами і раніше діючими тарифами, застосування будь-яких адміністративно-господарських санкцій не передбачено. В акті перевірки використані надані та завірені позивачем матеріали щодо передчасного введення в дію двоставкових тарифі на послуги з теплопостачання. Порушенням державного регулювання цін є позитивне значення, яке розраховувалося від затверджених тарифів з 01.01.2019 до тарифів, які діяли з 01.04.2018, від'ємне значення різниці між тарифами на підстав ст. 20 Закону не враховується. Крім того, питання, які підлягає дослідженню при перевірці дотримання законодавства при захист прав споживачів відрізняються від питань, які підлягали дослідженню під час проведення перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін. При цьому, позивач не заперечував проти проведення перевірки та допустив Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області до її проведення.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначає, що для того, щоб стверджувати, що позивач не продає товар - теплову енергію, а постачає житлово-комунальну послугу - централізованого опалення, необхідно вивчити окремо кожен договір купівлі-продажу теплової енергії та встановити на підставі якого договору виникли правовідносини зі споживачами, межу експлуатаційної відповідальності та факт використання внутрішньо будинкових систем теплопостачання (приєднання обладнання споживача до внутрішньобудинкових мереж або до місцевої (розподільчої) теплової мережі). Однак, договори, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, наданням послуг не перевірялись. Отже, висновки відповідача ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях. Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством. Отже, органи місцевого самоврядування уповноважені затверджувати тариф на теплову енергію, як товар. При цьому, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необґрунтованої виручки, в результаті порушення порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Тобто, відповідач на власний розсуд визначив необґрунтовано одержану виручку як позитивну різницю між фактичною сумою нарахувань у січні 2019 року та нарахуваннями, за тарифами до корегування, тобто за методом нарахувань, а не за касовим методом.
Представником відповідача до суду надано заперечення, в яких представник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області вказує, що згідно статуту комунальне підприємство теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. При цьому, в рішенні виконавчого комітету про установлення тарифів на теплову енергію містяться посилання на норми, що регулюють надання житлово-комунальних послуг. При цьому, п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про ціни та ціноутворення» надано поняття необґрунтовано одержаної виручки.
Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження (суддя Цховребова М.Г.).
На підставі розпорядження в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду № 652 від 19 вересня 2023 року справу № 420/7021/19 передано на перерозподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20 вересня 2023 року адміністративну справу № 420/7021/19 передано головуючому судді Левчук О.А.
Ухвалою суду від 25 вересня 2023 року прийнято справу до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 17 жовтня 2013 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 01 грудня 2023 року призначено розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
Ухвалою суду від 10 січня 2024 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі.
Представники відповідача проти задоволення позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позовної заяви.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
17 вересня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області видано наказ № 3736 про проведення перевірки комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО”.
17 вересня 2019 року на підставі наказу № 4258 від 17.09.2019 року виконуючому обов'язки завідувача сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Паненко Тетяні Олексіївні та головному спеціалісту сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області Земляній Ніні Віталіївні видано направлення на проведення перевірки № 3736 (а.с. 37 т. 1).
01 жовтня 2019 року за результатами проведеної перевірки комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” складено акт перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін № 3851, яким зафіксовано рішенням Южненської міської ради від 27.12.2018 № 1636 були затверджені наступні двоставкові тарифи без врахування ПДВ, скориговані підприємством: для населення: умовно-змінна частина - 1162,42 грн.; умовно-постійна частина - 43483,36 грн./Гкал; для бюджетних установ: умовно-змінна частина - 1162,42 грн./Гкал; умовно-постійна частина - 43483,36 грн./Гкал; для релігійних організацій: умовно-змінна частина - 1162,42 грн./Гкал; умовно-постійна частина - 43483,36 грн./Гкал; для потреб інших споживачів (крім населення): умовно-змінна частина - 1162,42 грн./Гкал; умовно-постійна частина - 43483,36 грн./Гкал. Наказом підприємства від 28.12.2018 № 01-06-271 зазначені тарифи введені в дію з 01.01.2019. у зв'язку зі збільшенням цін/тарифів на прямі витрати - природний газ, електричну енергію, водопостачання і водовідведення; рівня заробітної плати за рахунок підвищення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати і відрахувань на неї, підприємством були скориговані двоставкові тарифи за дотримання вимог Порядку (у діючий редакції від 13.09.2018). Частиною 6 статті 32 ЗУ «Про житлово0коумнальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-IV (який діяв на момент формування тарифів) передбачено, що у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх в дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Всупереч вказані вимозі підприємство своїм наказом від 28.12.2018 № 01-06-271 передчасно запровадило тарифи на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для населення (відомчих будинків), бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Южненської міської ради від 27.12.2018 № 1636, тобто з недотриманням встановленого граничного терміну 15 днів. Внаслідок допущеного порушення споживачам зайво нараховано та підлягає поверненню з 01.01.2019 по 12.01.2019 - 31429,82 грн., в тому числі за умовно-змінну частину тарифу - 12162,90 грн., за умовно-постійну частину тарифу (приєднане теплове навантаження) - 19 266,92 грн. (а.с. 39-44, 138-147 т. 1).
07 жовтня 2019 року комунальним підприємством теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” надано заперечення на акт № 3851 від 01.10.2019 року, на які 28.10.2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області надано відповідь (а.с. 45-49 т. 1).
08 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Одеській області щодо комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” винесено припис № 854 про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін з вимогою в місячний термін повернути населенню (відомчих будинків), бюджетним, релігійним установам та іншим споживачам зайво нараховані та отримані кошти внаслідок передчасного введення в дію тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, тобто з недотриманням граничного терміну 15 днів, встановленого Законом України «Про житлово-комунальні послуги» на загальну суму 31429,82 грн. (а.с. 50, 135-136 т. 1).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” підставою для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Відповідно до ч. 6 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно ч. 7 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч. 9 ст. 6 ЗУ “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу). Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.
Згідно ст. 16 Закону України “Про ціни та ціноутворення” органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом. Повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов'язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” та іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 667 затверджено Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів.
Згідно пп. 11 п. 4 вказаного Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін: здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснює державний нагляд (контроль) за достовірністю інформації, зазначеної у документах про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; надає у випадках, передбачених законодавством, висновки щодо економічного обґрунтування витрат під час формування цін (тарифів) на товари, роботи і послуги, щодо яких запроваджено державне регулювання цін (тарифів); надає органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові до виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до п. 7 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захист прав споживачів Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно ст. 18 Закону України “Про ціни і ціноутворення” уповноважені органи мають право: 1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки; 2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки; 3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу; 4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій; 5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; 6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закону України “Про житлово-комунальні послуги” від 24.06.2004 №1875-IV (чинний та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на таких принципах, зокрема, регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.
Згідно ст. 7 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Відповідно до ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Згідно ст. 14 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст. 19 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
Згідно ст. 21 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” виконавець зобов'язаний, зокрема, надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Відповідно до ст. 30 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” державне регулювання цін/тарифів базується на таких основних принципах, зокрема, нормативного регулювання надання житлово-комунальних послуг споживачам за цінами/тарифами, затвердженими в установленому законом порядку; відповідальності виконавців/виробників за недотримання вимог стандартів, нормативів, норм, порядків та правил.
Згідно ст. 32 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
У разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів.
З матеріалів справи вбачається, та не заперечується учасниками справи, що 01 березня 2018 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради прийнято рішення № 1141, яким п. 1 установлено комунальному підприємству теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій, для потреб інших споживачів (крім населення), а також п. 2 установлено комунальному підприємству теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів (а.с. 17-21, 190-199 т. 1).
27 грудня 2018 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради прийнято рішення № 1636, яким пункти 1, 2 рішення виконавчого комітету Южненської міської ради від 01.03.2018 р. № 1141 викладено в іншій редакції (а.с. 22-26, 151-160 т. 1).
28 грудня 2018 року комунальним підприємством теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО”, на виконання рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради від 27.12.2018 року № 1636, винесено наказ № 01-06-271, яким встановлено з 01.01.2019 року нові тарифи на теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) (а.с. 149-150 т. 1).
Тобто, комунальним підприємством теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” під час введення нових тарифів на теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ, для потреб інших споживачів (крім населення) з 01.01.2019 року, згідно рішення Виконавчого комітету Южненської міської ради від 27.12.2018 року № 1636, не дотримано приписів ч. 6 ст. 32 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” щодо повідомлення споживачів про зміну цін/тарифів на житлово-комунальні послуги не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію.
При цьому, посилання позивача на те, що теплова енергія відповідно до ЗУ «Про теплопостачання» це товар, а не комунальна послуга в розумінні приписів ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 1 ЗУ «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Тобто приписами, вказаної статті визначено, що теплова енергія як товар не використовується для її безпосереднього споживання споживачами комунальних послуг та наведено перелік саме господарських і технологічних потреб, де її застосування можливе.
Згідно п. 2.1, 2.2 статуту комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” підприємство створене з метою виробництва, транспортування і постачання теплової енергії для забезпечення потреб населення, юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) м. Южне незалежно від форм власності, об'єктів інфраструктури, інших категорій споживачів міста послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також занятті іншими видами діяльності, ке забороненими чинним законодавством України, з метою одержання прибутку. Основними видами діяльності підприємства є - забезпечення надання послуг з централізованого опалення (виробництво та розподілення тепла) та гарячого водопостачання у місті Южне, а також проведення нарахувань, розрахунків та збір платежів з споживачів за відповідні послуги (а.с. 10-14 т. 1).
Отже, позивач, комунальне підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” надає послуги з централізованого опалення (виробництво та розподілення тепла) та гарячого водопостачання у місті Южне, тобто є виконавцем послуг, які відповідно до приписів ст. 13 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” є житлово-комунальними послугами.
Таким чином, оскільки позивач, комунальне підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” постачає теплову енергію споживачам для її безпосереднього споживання під час надання житлово-комунальних послуг, відповідно, таке постачання є постачанням послуг.
Суд вважає неспроможним доводи представника позивача щодо того, що органи місцевого самоврядування уповноважені затверджувати тариф на теплову енергію, як товар, оскільки відповідно до ст. 13 ЗУ «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством.
При цьому, відповідно до ст. 7 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). При встановленні цін/тарифів на послуги, які виробляються суб'єктами природних монополій, діяльність яких регулюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування поширюються виключно на тариф (складову тарифу), який (яка) не підлягає встановленню цими національними комісіями.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями від 01 березня 2018 року № 1141, від 27 грудня 2018 року № 1636 Виконавчим комітетом Южненської міської ради установлено комунальному підприємству теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення, бюджетних установ, релігійних організацій, для потреб інших споживачів (крім населення), та установлено структуру тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання для всіх категорій споживачів саме відповідно до приписів ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869 та наказу Міністерства регіонального розвитку «Про затвердження форм, необхідних для розрахунку двоставкових тарифів на теплову енергію, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» від 03.12.2012 року № 605.
При цьому, ст. 2 ЗУ «Про теплопостачання» визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності.
Тобто, ЗУ «Про теплопостачання» не регулює відносини, які виникають між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 ЗУ “Про ціни та ціноутворення” до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін - вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф у розмірі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки.
Таким чином, розраховуючи суму коштів, зазначену в додатках 1, 2 до акту № 3851 від 01.10.2019 року, яку слід повернути населенню (відомчих будинків), бюджетним, релігійним установам та іншим споживачам, яка була зайво нарахована та отримана внаслідок передчасного введення в дію тарифів на послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, у зв'язку з недотриманням граничного терміну 15 днів, встановленого Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області, правомірно застосовано від'ємне значення різниці між тарифами, які затверджені з 01.01.2019 року до тарифів, які діяли з 01.04.2018 року. При цьому, приписами ЗУ “Про ціни та ціноутворення” не передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій у разі відсутності позитивної різниці між введеними в дію новими тарифами і раніше діючими тарифами, у разі їх зменшення в частині, щодо якої не виявлено будь-яких порушень, а тому посилання позивача на неправильній здійсненого відповідачем розрахунку є неспроможними.
Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що у Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області були відсутні підстави для проведення перевірки в період з 18.09.2019 року по 01.10.2019 року, з огляду на проведення перевірки з 02.08.2019 року по 15.08.2019 року, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в період з 02.08.2019 року по 15.08.2019 року проведено перевірку щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів на підставі звернення фізичної особи та погодження Мінекономрозвитку на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб'єктом господарювання від 14.06.2019 № 3633-06/24980-03, в той час як в період з 18.09.2019 року по 01.10.2019 року здійснювалась перевірка дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін на підставі звернення фізичної особи та погодження Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.06.2019 № 3805-05/25936-03.
За таких підстав, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний припис № 854 від 08.10.2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, прийнято відповідачем правомірно у межах його повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову комунального підприємства теплових мереж “ЮЖТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО” (код ЄДРПОУ 26134519, адреса місцезнаходження: 65481, Одеська область, м. Южне, Старомиколаївське шосе, 8) до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996, адреса місцезнаходження: 65042, м. Одеса, вул. 7-а Пересипська, 6) про визнання протиправним та скасування припису № 854 від 08.10.2019 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 01 лютого 2024 року.
Суддя О.А. Левчук
.