Справа № 420/2935/24
31 січня 2024 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01.03.2023 року нарахування і виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, без обмеження максимальним розміром.
26.01.2024 року згідно автоматизованої системи документообігу суду зазначена адміністративна справа була передана на розгляд судді Білостоцькому О.В.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Самовідвід заявляється з метою усунення виникнення у сторін будь-яких підстав, щодо сумнівів у неупередженості суду при вирішенні адміністративної справи.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід (ч.ч.1 та 11 ст. 40 КАСУ).
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи “Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів” незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.
Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах стороннього спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Аналогічна теза міститься в п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики, де зазначено, що суддя заявляє самовідвід в розгляді справи, зокрема, в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з'їзду суддів України від 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
В обґрунтування заявленого самовідводу головуючим у справі зазначено, що позивач по справі - ОСОБА_1 є колишнім співробітником Військової прокуратури Південного регіону України (на даний час перейменована в Спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Південного регіону), в якій разом з ним проходив службу ОСОБА_2 .
Оскільки позовні вимоги у справі заявлені ОСОБА_1 як позивачем, вищенаведені обставини, на думку судді, унеможливлюють прийняття до провадження та подальший розгляд зазначеного адміністративного позову та обумовлюють необхідність головуючим суддею усунути ймовірну недовіру до суду, забезпечивши в очах розумного спостерігача впевненість у відсутності впливу на суд.
Відтак, заявлений самовідвід судді Білостоцького О.В. підлягає задоволенню як обґрунтований.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 31, 36, 39, 40, 41, 243, 248 КАС України, суддя, -
Задовольнити самовідвід судді Білостоцького О.В. в адміністративній справі №420/2935/24.
Адміністративну справу №420/2935/24 передати до відділу суду для визначення головуючого судді у справі в порядку, встановленому ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ст.ст. 293, 294 КАС України ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Білостоцький О.В.