про повернення позовної заяви
31 січня 2024 рокусправа № 380/1994/24
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про визнання протиправним та скасування припису, -
26.01.2023 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис серії АА №313976 від 24.01.2024 року, винесений поліцейським взводу 2 роти 3 батальйону 2 УПП у Львівській області ДПП лейтенантом поліції Чеберякою Русланом Ігоровичем, стосовно ОСОБА_1 .
Згідно з п.п.1, 2, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з ч.2 ст.43 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до ч.1 ст.55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з ч. 4 ст.59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, затверджено Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, яке набрало чинності з 12.04.2019, пунктом 11 якого встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.
Відповідно до підпункту 12.10 пункту 12 вказаного Положення ордер містить підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).
Згідно з пунктом 9 цього Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).
Отже, обов'язковим реквізитом ордеру є підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним діяльності індивідуально (у графі «Адвокат»).
Суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 № 9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 у справі №580/3478/19.
Так, судом встановлено, що позовна заява подана за підписом адвоката Лебєдєвої Тетяни Олександрівни. До позовної заяви додано ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 від 25.01.2024 серії ВТ №1028913 адвокатом Лебєдєвою Тетяною Олександрівною, однак у графі «Адвокат» підпис адвоката відсутній.
Таким чином, суд вважає, що доданий до позовної заяви ордер від 25.01.2024 серії ВТ №1028913 не є належним документом, що підтверджує право адвоката Лебєдєвої Тетяни Олександрівни як особи, яка підписала позовну заяву, на вчинення таких дій від імені та в інтересах позивача у цій справі.
З огляду на викладене, суд зробив висновок, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати.
Таким чином позов від імені ОСОБА_1 підписано особою, яка не підтвердила повноважень на представництво позивача в адміністративному процесі, що відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків, передбачених ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - повернення позовної заяви позивачеві, так як відповідно до п.3 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню, як така, що підписана особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.169, ст. 243 ст. 248 КАС України, суддя, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про визнання протиправним та скасування припису - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Р.І. Кузан