31 січня 2024 року м. Львівсправа № 380/22530/23
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (Позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (Третя особа), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області для повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- судовий збір стягнути з відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка за договором купівлі-продажу квартири, посвідченим 13 листопада 2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В., вперше придбала житло, а саме квартиру АДРЕСА_1 . При нотаріальному посвідченні вказаного договору позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8069,10 грн, що становить 1% вартості придбаного майна. Позивачка вказує, що, враховуючи те, що зазначена вище квартира є її першим придбаним житлом, вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просила сформувати подання до відповідного органу Державної казначейської служби України про повернення сплаченої нею суми збору на обов'язкове державне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, проте отримала відмову. Позивачка вважає, що оскільки житло нею придбавалось уперше, то вона відповідно до вимог пункту дев'ятого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не повинна була сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, сплата такого збору в сумі 8069,10 грн (1% вартості квартири) є помилковою, а тому підлягає поверненню з Державного бюджету України.
У зв'язку з вищевказаним адміністративний позов просить задовольнити повністю.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що з 26 вересня 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року. Пунктом 15-3 цього Порядку (зі змінами) саме на нотаріусів покладений обов'язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Позивачка сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з тих підстав, що нотаріус винив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни, які придбавають житло вперше звільняються від сплати збору на підставі закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду України. Тому питання звільнення від сплати збору повинно було вирішуватися при нотаріальному посвідченні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше.
У зв'язку з вищенаведеним у задоволенні адміністративного позову просить відмовити повністю.
Від третьої особи пояснень щодо позову або відзиву не надходило.
Відповідно до пункту третього частини третьої статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 29 вересня 2023 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2023 року продовжено позивачці встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви в частині підтвердження сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою судді від 18 жовтня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін; залучено Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою судді від 31 січня 2024 року в задоволенні клопотання відповідача від 24 жовтня 2023 року про витребування доказів у позивачки відмовлено.
Ухвалою судді від 31 жовтня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача від 24 жовтня 2023 року про залишення адміністративного позову без розгляду відмовлено.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
13 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Крістал ессет менеджмент» (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2321, згідно з яким позивачка купила квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2018 року № 145150298 власником зазначеної квартири є ОСОБА_1 , що підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44016435 від 13 листопада 2018 року.
Згідно з квитанцією № ПН5235 від 13 листопада 2018 року позивачка сплатила збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в сумі 8069,10 грн на рахунок Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області.
12 травня 2023 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій вказала, що квартира, яка була придбана нею 13 листопада 2018 року відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В., зареєстрований в реєстрі за № 2321, є першим нерухомим майном (житлом), яке вона придбала, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2018 року № 145150298. Тому, керуючись пунктом дев'ятим статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», просила повернути ОСОБА_1 помилково сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна в сумі 8069,00 грн при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 13 листопада 2018 року, а грошові кошти перерахувати на вказані у заяві банківські реквізити.
До заяви позивачка долучила такі документи:
1. Копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу 145150298 від 13 листопада 2018 року.
2. Копію квитанції № ПН5235 від 13 листопада 2018 року.
Листом від 08 червня 2023 року № 1300-5604-8/52505 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивачку на її заяву від 12 травня 2023 року про те, що умовою звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є відсутність факту придбання житла, зокрема як частки в спільному майні подружжя, що не підтверджено наданими документами, а також довідки, які підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду та мають охоплювати період з 1992 року по дату укладення договору купівлі-продажу й повинні бути надані з усіх місць проживання. Позивачкою не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, договору купівлі-продажу нерухомого майна. Крім цього, відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Оскільки долучені до заяви документи не містять інформацію в обсязі, передбаченому пунктом 15-2 Порядку, тому немає підстав для формування подання про повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету.
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивачка, стверджуючи, що придбала житло вперше та, керуючись пунктом дев'ятим статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», уважає, що відповідач зобов'язаний сформувати подання про повернення їй безпідставно сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного нею майна.
Указані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26 червня 1997 року (далі - Закон № 400/97) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзаців першого-третього пункту дев'ятого статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Отже, відповідно до пункту дев'ятого частини першої статті 1 Закону № 400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
У статті 2 Закону № 400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).
Згідно із положеннями пунктів 15-2, 15-3 Порядку № 1740 в редакції, які діяли на момент укладення позивачкою договору купівлі-продажу квартири 13 листопада 2018 року, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок).
Абзацом першим пункту 5 розділу І цього Порядку передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до підпункту другого пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Згідно з частиною сьомою статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платником податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом у цьому випадку є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Суд встановив, що квартиру позивачка придбала 13 листопада 2018 року, а із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний об'єкт житлової нерухомості звернулася до відповідача 12 травня 2023 року.
Утім, з моменту придбання позивачкою об'єкта житлової нерухомості і до її звернення із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за такий об'єкт житлової нерухомості відбулися зміни в правовому регулюванні спірних правовідносин, що полягають у такому.
23 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України видав постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), згідно з якою, серед іншого, доповнив Порядок № 1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами «в» і «г», відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року); г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова № 866 набрала чинності 26 вересня 2020 року.
Отже, починаючи з 26 вересня 2020 року, шляхом внесення змін до Порядку № 1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу Пенсійного фонду України визначені підпунктами «в» і «г» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки предметом цього позову є відмова відповідача у поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, то суд уважає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми, які регулюють спірні правовідносини, чинні на момент звернення позивачки до відповідача із заявою про повернення такого збору.
У позовній заяві позивачка зазначає, що не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розумінні пункту дев'ятого статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, оскільки придбала житло вперше.
Як слідує з матеріалів справи, до заяви від 12 травня 2023 року про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, поданої до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, позивачка долучила наступні документи:
1. Копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за індексним номером витягу 145150298 від 13 листопада 2018 року.
2. Копію квитанції № ПН5235 від 13 листопада 2018 року.
Проте позивачка не подала до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області необхідного пакета документів, зазначеного у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку № 1740, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а саме:
- до заяви від 12 травня 2023 року позивачка не додала відомостей (інформації) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а надала лише Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13 листопада 2018 року № 145150298, який засвідчує факт набуття нею права власності на конкретний об'єкт нерухомого майна (квартиру АДРЕСА_1 ) та зі змісту якого неможливо встановити відсутність зареєстрованих за позивачкою прав власності на інше житло;
- до заяви від 12 травня 2023 року позивачка не додала дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Отже, за цих обставин у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачці сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Щодо наданої позивачкою Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 02 жовтня 2023 року № 348781478, то суд її до уваги не бере, оскільки така не була надана відповідачу разом із заявою від 12 травня 2023 року. Тобто відмова відповідача у поверненні позивачці помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна прийнята без урахування цієї Інформації, за наявними документами, які у своїй сукупності не підтверджували факту придбання позивачкою житла вперше відповідно до вимог пункту 15-2 Порядку № 1740.
Окремо, суд зауважує, що Порядок № 1740 жодним чином не звужує права позивачки і відмова відповідача не є перешкодою для позивачки повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з документами, передбаченими підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740.
Зважаючи на наведене, суд переконаний, що у межах спірних правовідносин відповідач не порушив прав позивачки, оскільки усіх необхідних документів, визначених пунктом 15-2 Порядку № 1740, на підтвердження того, що житло придбане позивачкою вперше, надано не було, а відтак оскаржувана відмова є правомірною. Тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.
Водночас суд відхиляє посилання відповідача у листі від 08 червня 2023 року № 1300-5604-8/52505 на пункт 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, як на підставу для відмови позивачці в поверненні сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки предметом розгляду у цій справі є правовідносини, що виникли з приводу сформування подання про повернення позивачці сплаченого збору на обов'язкове державне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а не повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених Податковим кодексом України. Тому норма пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України до спірних правовідносин не застосовується. На користь такого висновку суду свідчать також положення пункту 1.4 статті 1 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлення і скасування зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Суд також відзначає, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не є грошовим (податковим) зобов'язанням платника податку, а тому застосування механізму повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання до цих правовідносин, а також граничних строків звернення з заявою про повернення таких сум, є недоцільним та таким, що суперечить нормам податкового законодавства, а також Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до правил статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (вул. К Левицького, 18, м. Львів, 79005) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 31 січня 2024 року.
СуддяКлименко Оксана Миколаївна