про заміну відповідача на правонаступника
01 лютого 2024 року №320/20697/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва, третя особа: Державна судова адміністрація України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.01.2019 №141/0/15-19, Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади в межах повноважень, установлених законом.
Пунктом 6 Положення встановлено, що ДСА України відповідно до визначених завдань, зокрема, здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів (крім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів), Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони, ДСА України та її територіальних управлінь.
Верховний Суд при розгляді справи подібної категорії у постанові від 30 листопада 2021 року у справі № 360/503/21 зазначив таке:
"За правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону №1402-VIII, Державна судова адміністрація України (далі - ДСА України) здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 Бюджетного Кодексу України виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2021 рік).
Тому для правильного вирішення цієї справи та обрання ефективного способу захисту порушених прав судам попередніх інстанцій потрібно з'ясувати також участь ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні прожиткового мінімуму “для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді” при виплаті суддівської винагороди, передбачених абзацом 5 статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік”, відтак визначити правовий статус цього державного органу в адміністративному спорі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору чи відповідач (другий відповідач).
У цьому зв'язку потрібно пояснити, що причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Водночас у вимірі обставин цієї справи не можемо заперечити існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням зменшеного розміру прожиткового мінімуму. Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками".
Враховуючи викладене, суд вважає, що для правильного вирішення спору і застосування ефективного способу захисту порушеного права у вимірі обставин саме цієї справи та спірних правовідносин, є доцільним переведення третьої особи в статус другого відповідача (співвідповідача) Державної судової адміністрації України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення судів та відповідального за виділення коштів для виплати суддівської винагороди у належному розмірі.
Так, згідно з частинами третьою та четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Відповідно до частини третьої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Частиною шостою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Згідно з частиною сьомою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Частиною восьмою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування додаткових доказів по справі.
Керуючись статтями 48, 49, 80, 243, 248, 264 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залучити до участі у справі в якості співвідповідача Державну судову адміністрацію України (ідентифікаційний код 26255795, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул.Липська, 18/5, email: inbox@court.gov.ua).
2. Вилучити Державну судову адміністрацію України зі складу третьої особи по справі.
3. Витребувати від Державної судової адміністрації України:
- інформацію щодо помісячного стану фінансування Окружного адміністративного суду міста Києва в частині розмірів суддівської винагороди, профінансованої Державною судовою адміністрацією, на 2021-2022 роки (обсяги виділення коштів на виплату суддівської винагороди протягом спірного періоду);
- нормативно та документально підтверджені письмові пояснення про те, які розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб були застосовані при фінансуванні видатків судів (затвердженні відповідних кошторисів) на виплату суддівської винагороди на 2021-2022 роки;
- документально підтверджену інформацію щодо розмірів кошторисних призначень Окружного адміністративного суду міста Києва за кодом 2111 “Заробітна плата” станом на 2021 рік, на 2022 рік;
- інформацію щодо бюджетних асигнувань, передбачених кошторисами на 2021-2022 роки Окружному адміністративному суду міста Києва за КПКВК 0501020 “Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя”, за КЕКВ 2111 “Заробітна плата”;
- документально підтверджені письмові пояснення про те, чи мав Окружний адміністративний суд міста Києва належну можливість по нарахуванню і виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 у розмірі, визначеному статтею 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законами про Державний бюджет України на 2021, 2022 рік відповідно, а не виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102,00 грн.
4. Витребувані документи надати до суду в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
5. Повідомити учасникам справи, що відповідно до положень статті 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
6. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
У разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
7. Роз'яснити учасникам судового процесу, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
8. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Василенко Г.Ю.