ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" лютого 2024 р. справа № 300/4314/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 2 (два) повних календарних роки служби; зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 8 (вісім) повних календарних роки служби з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при звільненні позивача з військової служби відповідачем не проведено виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожен календарний рік вислуги у повному обсязі. Так, на адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив, що така виплата проведена лише за час служби у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ), решта періоду не врахована, оскільки позивачем не надано доказів про те, що він не отримував таку допомогу під час звільнення з попереднього місця служби. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки на момент звільнення з попереднього місця служби його вислуга років в календарному обчисленні становила 06 років 01 місяць 03 дні, що значно менше необхідних для виплати вказаної допомоги 10 років.
Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 відмовлено ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання до адміністративного суду даного позову; позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом: приведення заявлених позовних вимог у відповідність до процесуальних норм в частині їх змісту та обґрунтування; подання до суду документа про сплату судового збору.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Восьмий апеляційний адміністративний суд, постановою від 08.11.2023, ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 у справі № 300/4314/23 - скасував та направив справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.
04.12.2023 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 відкрито провадження у даній справі.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, судом встановлено таке.
Згідно з витягом з наказу заступника голови комісії з припинення Прикарпатського юридичного інституту Львівського Державного університету внутрішніх справ від 04.10.2011 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та органів внутрішніх справ в запас (з постановкою на військовий облік) за статтею 64 п. "г" Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів) (а.с.77).
Зазначеним наказом встановлено вислугу років позивача в календарному обчисленні 06 років 01 місяць 03 дні.
В період з 04.02.2020 по 13.10.2022 ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ) (а.с.60,61).
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 12.10.2022 за №508-ОС позивача звільнено з військової служби за підпунктом "б" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу (за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби)" (а.с.61).
Згідно з наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 13.10.2022 за №526-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення (а.с.62).
Зазначеним наказом встановлено вислугу років позивача з розрахунком на 13 жовтня 2022 року, яка складає: календарна військова - 08 років 09 місяців 12 днів; пільгова військова - 01 рік 04 місяці 04 дні; загальна військова - 10 років 01 місяць 16 днів.
Наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) від 13.06.2023 за №440-ОС внесено зміни до наказу від 13.10.2022 за №526-ОС та постановлено виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 2 (два) повних календарних роки служби (а.с.64,65).
На адвокатський запит представника позивача, відповідач повідомив, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення проведена лише за час служби позивача у НОМЕР_1 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ), решта періоду не врахована, оскільки позивачем не надано доказів про те, що він не отримував таку допомогу під час звільнення з попереднього місця служби (а.с.66-71).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393, У разі звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби, які мають право на отримання грошової допомоги, до вислуги років для виплати їм одноразової грошової допомоги зараховується також період строкової військової служби.
В спірних правовідносинах відповідач не заперечує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 50% місячного грошового забезпечення.
Спір в даній адміністративній справі виник з приводу кількості календарних років служби, за які така грошова допомога підлягає виплаті.
Як зазначалось судом вище, при звільненні позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу у зв'язку зі звільненням у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 2 календарних років служби, хоча календарна вислуга років такого становить 08 років 09 місяців 12 днів.
Відмовляючи у врахуванні періоду проходження служби в органах внутрішніх справ при розрахунку одноразової грошової допомоги, відповідач виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що ним не отримувалась спірна допомога за попереднім місцем служби в органах внутрішніх справ.
З цього приводу суд зазначає таке.
Нормами Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 № 565-XII не була передбачена можливість виплати працівникам органів внутрішніх справ одноразової грошової допомоги при звільненні.
Одночасно право на отримання такої на момент звільнення позивача з органів внутрішніх справ було регламентовано положеннями ст. 9 Закону №2262.
Так, зокрема, відповідно до такої законодавчої норми, особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Отже, право на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні за Законом №2262 в 2011 році працівники органів внутрішніх справ набували разом з правом на пенсію.
В свою чергу станом на день звільнення з органів внутрішніх справ в 2011 році позивач права на пенсію за нормами Закону №2262 не набув.
Положення постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 також передбачали право особі начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з органів внутрішніх справ на отримання одноразової грошової допомоги, однак реалізація такого залежала від підстав звільнення.
Зокрема, п. 10 вказаної постанови було передбачено, що військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ за вислугою строку служби, за віком, за станом здоров'я, у зв'язку із скороченням штатів або з проведенням організаційних заходів у разі неможливості використання на службі (в органах) виплачується грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, звільненим з військової служби або з органів внутрішніх справ через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, виплачується грошова допомога у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Як встановлено судом, позивач звільнений з органів внутрішніх справ на підставі п. 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (через скорочення штатів). При цьому станом на день звільнення вислуга років ОСОБА_1 , складала в календарному обчисленні 06 років 01 місяць 03 дні.
З огляду на наведене, суд зазначає, що на момент звільнення з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 не набув права на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому така йому не виплачувалася та не нараховувалася.
У зв'язку з вищенаведеним, вислуга років за період проходження служби в органах внутрішніх справ повинна була бути врахована при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в 2022 році.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи все вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ 14321682, АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити.
Визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 2 повних календарних роки служби.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 8 повних календарних років служби, з урахуванням проведених раніше виплат за 2 календарні роки служби.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Матуляк Я.П.