02 лютого 2024 року Справа № 280/10206/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру призначеної позивачу пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення, при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2016 року;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію позивачу в розміру 83% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії з 01 січня 2016 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Амельченко М.Д., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1122177 від 29.11.2023.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) в розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення. З 01.01.2016 позивачу проведено перерахунок пенсії за умовами статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою максимальний розмір пенсії обмежено 70% відповідних сум грошового забезпечення. Позивач вважає такі дії Управління протиправними. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 11.12.2023 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; витребувано від Управління належним чином засвідчену копію розрахунку пенсії позивача.
18.01.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що у зв'язку зі змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” від 11.11.2015 №988 (далі - Постанова №988), та враховуючи положення частини 2 статті 51 Закону №2262-XII, у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016. Виходячи з викладеного, вимога здійснити перерахунок пенсії, виходячи з грошового забезпечення з включенням інших видів, ніж ті, які виплачувалися діючим військовослужбовцям з 01.01.2016, є протиправною. Також з посиланням на постанову Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а звертає увагу на пропуск строку звернення до суду з даним позовом. Просить в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні та з 12.05.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ.
Згідно наданого розрахунку, станом на 31.12.2015 пенсія позивача визначена в розмірі 83% відповідного грошового забезпечення (вислуга років 31).
Згідно наданих розрахунків, станом на 01.01.2016, 01.01.2023, 01.03.2023 вбачається, що з 01.01.2016 виплата пенсії позивачу здійснюється, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
На відповідне звернення представника позивача щодо перерахунку пенсії, Управління листом від 28.11.2023 №19517-18945/К-02/8-0800/23 повідомило, що перерахунок пенсії за нормами Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова №103) проведено з урахуванням вимог статті 13 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Внаслідок застосування при проведенні перерахунку чинної на 01.01.2016 редакції ст.13 Закону №2262-ХІІ ліквідовано утворену диспропорцію в пенсійному забезпеченні осіб звільнених зі служби у різні роки.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру раніше призначеної пенсії з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон №2262-ХІІ.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній з моменту прийняття Закону №2262), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а” статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, особам середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт “б” статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах “а” і “б” цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” №51-IV(51-15) від 04.07.2002 (далі - Закон №51-IV(51-15)) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262, відповідно до яких, передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Однак, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення цього Закону встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII (далі - Закон №1166-VII) внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону №2262-XII згідно яких цифри “ 80” замінено цифрами “ 70”.
Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
У зв'язку із викладеним суд дійшов висновку, що відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 08 липня 2015 року у справі № 732/48/15, Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а, від 27 лютого 2018 року у справі № 642/3284/17 та 19 червня 2018 року у справі № 583/2264/17. Також, дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 4 лютого 2019 року у справі №240/5401/18 за результатами розгляду зразкової справи.
Суд, також, вважає за необхідне вказати, що приписами ч. 1 ст. 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття ними чинності.
Таким чином, зменшення розміру пенсії позивача до 70% відповідних сум грошового забезпечення на підставі статті 13 Закону №2262-ХІІ є протиправним.
Щодо посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а, суд зазначає таке.
У постанові Верховного Суду від 06.04.2022 у справі №553/4276/16-а щодо доводів скаржника про пропуск позивачем строку звернення до суду, Верховний Суд з посиланням на постанову Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно.
За обставинами даної справи встановлено, що Управління з 01.01.2016 здійснило перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог Постанови №103, зменшивши при цьому відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення з 83% до 70%. При цьому, Управління не повідомляло позивача про зменшення відсоткового розміру відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки внаслідок проведеного з 01.01.2016 перерахунку розмір пенсії позивача збільшився, то під час отримання відповідних пенсійних виплат позивач не мав об'єктивних підстав ставити під сумнів розмір виплаченої пенсії.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що про зменшення відповідних сум грошового забезпечення з 83% до 70% при перерахунку пенсії з 01.01.2016 позивачу стало відомо із листа від 28.11.2023 у відповідь на запит представника позивача, вказані обставини відповідачем не спростовані.
Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи, що позов подано до суду 29.11.2023, засобами поштового зв'язку, суд не вбачає підстав для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду від дати, коли позивач дізнався про порушення свого права.
Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права за встановленими обставинами у даній справі є визнання протиправними дій Управління щодо зменшення розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача, призначеної відповідно до Закону №2262-ХІІ, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає, що з урахуванням положень статті 139 КАС України понесені позивачем обґрунтовані судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1073,60 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо зменшення з 01 січня 2016 року розміру пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб”, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області судові витрати зі сплати судового збору сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, місцезнаходження: 69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.158-Б; код ЄДРПОУ 20490012.
Повне судове рішення складено 02.02.2024.
Суддя М.О. Семененко