Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2024 року Справа №200/560/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
30 січня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (далі-відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на стадії виконання рішення Вінницького окружного адмініст ративного суду від 24 березня 2020 р. у справі № 120/202/20-а щодо не враху вання щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за безпосере дню участь в антитерористичній операції при обрахунку середнього розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 08 квітня 2016 по 24 березня 2020;
-зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 у справі № 120/202/20-а середній розмір грошового забезпечення за час затримки розра хунку при звільненні з військової служби за період з 08 квітня 2016 по 24 бе резня 2020, обрахувавши його із врахуванням щомісячної додаткової грошо вої винагороди та винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників процесу та своєчасного виконання ними передбачених процесуальним законом певних процесуальних дій.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Згідно із матеріалами позовної заяви, позивач оскаржує дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на стадії виконання рішення Вінницького окружного адмініст ративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 120/202/20-а щодо не враху вання щомісячної додаткової грошової винагороди та винагороди за безпосере дню участь в антитерористичній операції при обрахунку йому середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 08 квітня 2016 по 24 березня 2020 року, яка виплачена відповідачем 23 листопада 2020 року.
Таким чином, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав після отримання від відповідача грошових коштів за затримку розрахунку при звільненні, тобто 23 листопада 2020 року.
Разом із цим, позивач звернувся до суду 19.01.2024 (дата направлення позовної заяви поштою), тобто позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, який передбачений частиною другою статті 122 КАС України.
Слід також зауважити, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
З огляду на наведене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій необхідно зазначити поважні причини пропуску строку звернення до суду та надати суду відповідні докази.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява буде повернута позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити особі, яка звернулася із позовною заявою, десятиденний строк від дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала постановлена, складена та підписана 02 лютого 2024 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Зінченко