Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 лютого 2024 року Справа№200/9/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про: визнання протиправним рішення про відмову в здійсненні перерахунку пенсії № 057350004871 від 11.07.2023 року, зобов'язання обчислити пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу),
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення про відмову в здійсненні перерахунку пенсії № 057350004871 від 11.07.2023 року, зобов'язання обчислити пенсію ОСОБА_1 з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» (80 відсотків його заробітної плати (доходу).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 липня 2023 року він звернувся з заявою про перерахунок пенсії з додаванням стажу. Рішенням відповідача № 057350004871 від 11.07.2023 року відмовлено позивачу в здійсненні перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як заявник не набув додаткового страхового стажу у розмірі не менш як 24 місяці і між зверненнями за призначенням пенсії (22.09.2021) та перерахунком пенсії (10.07.2023) не пройшло 2 роки.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не погодившись з доводами позивача викладеними у позовній заяві надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у його задоволенні з наступних підстав.
Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні
Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 25.07.2021 відповідно п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пенсію позивачеві призначено на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі №200/1821/22.
При відпрацюванні рішення суду, пільговий стаж складав 14 років 06 місяців 11 днів, з них пільговий стаж (шахтарі, підземний), який дає право на розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 06 років 08 місяців 04 дні.
Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії від 10.07.2023 №2890 «факт працевлаштування/звільнення».
Звернення опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України».
За результатом опрацювання заяви позивача, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії. До страхового та пільгового стажу позивача зараховані періоди роботи: з 20.12.2020 по 31.12.2020 - с/с; з 01.09.2021 по 04.09.2021 с/с; з 01.12.2021 по 31.12.2022 п/с (за виключенням б/в зазначених в пільгових довідках).
З урахуванням проведеного перерахунку, пільговий стаж позивача складає 15 років 06 місяців 15 днів, з них пільговий стаж (шахтарі, підземний), який дає право на розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - 08 років 08 місяців 08 дні.
В зв'язку з вищенаведеним відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно п. 2 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2022 року у справі № 200/1821/22 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 16.11.2021 № 057350004871.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2021 року № 5024 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду від 09 серпня 2022 року у справі № 200/1821/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 25.07.2021.
Згідно наданих пояснень відповідача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09.08.2022 по справі № 200/1821/22 повторно розглянуто заяву про призначення пенсії від 22.09.2021, з урахуванням висновків суду зараховано до пільгового стажу за Списком №1, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 12.01.2005 по 30.04.2005, з 01.05.2005 по 31.05.2005, з 01.06.2005 по 13.08.2011, з 20.08.2012 по 30.08.2012, з 04.04.2017 по 11.05.2017, з 01.02.2018 по 11.04.2018, з 30.10.2019 по 30.11.2019, з 01.12.2019 по 25.11.2020, з 01.12.2020 по 19.12.2020.
Загальний пільговий стаж роботи заявника за Списком № 1 склав 14 років 8 місяців 21 день.
Загалом до пільгового стажу роботи за Списком №1 зараховані наступні періоди роботи: з 12.01.2005 по 30.04.2005 (за рішенням суду), з 01.05.2005 по 31.05.2005 (за рішенням суду), з 01.06.2005 по 13.08.2011 (за рішенням суду), з 14.09.2011 по 19.08.2012, з 20.08.2012 по 30.08.2012 (за рішенням суду), з 04.09.2012 по 03.04.2017, з 04.04.2017 по 11.05.21017 (за рішенням суду), з 01.06.2017 по 16.01.2018, з 01.02.2018 по 11.04.2018 (за рішенням суду), з 27.04.2018 по 29.08.2018, з 21.08.2019 по 29.10.2019, з 30.10.2019 по 30.11.2019 (за рішенням суду), з 01.12.2019 по 25.11.2020 (за рішенням суду), з 01.12.2020 по 19.12.2020 (за рішенням суду).
Також за висновками суду, Головним управлінням зараховано до страхового стажу періоди роботи в колгоспі 25.07.1986 по 07.08.1992, з 01.01.1993 по 31.05.1993, з 15.07.1994 по 07.06.1996, період роботи з 15.10.2018 по 18.05.2019.
10 липня 2023 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою № 2890 про перерахунок пенсії у зв'язку із звільненням, крім того 10.07.2023 року була надана заява про перерахунок з додаванням стажу на пільгових умовах за списком № 1 «шахтарі» та застосування надбавки 80% престижності шахтарської праці та просив здійснити розрахунок розміру пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 057350004871 від 11.07.2023 року відмовлено позивачеві в здійсненні перерахунку пенсії згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як заявник не набув додаткового страхового стажу у розмірі не менш як 24 місяці і між зверненнями за призначенням пенсії (22.09.2021) та перерахунком пенсії (10.07.2023) не пройшло 2 роки. Як вбачається зі спірного рішення відповідача, позивач набув додаткового страхового стажу 13 місяців 4 дні.
Позивач вважає спірне рішення протиправним та просить його скасувати.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне, що спірним питанням у справі є правомірність дій відповідача щодо не обчислення пенсії позивачу на підставі вимог Закону України «Про підвищення престижність шахтарської праці».
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі.
Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Тобто надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Так, згідно копії трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 встановлено, що позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем з 12.01.2005 року по 14.12.2002 року. При цьому загальний стаж на таких роботах позивача склав 15 років 08 місяці 25 днів, що підтверджується розрахунком стажу позивача, форми РС- право наданим відповідачем.
Надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України N 345-VI дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону України N 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Виходячи з аналізу норм Закону України N 345-VI до кола працівників, на яких поширюється дія цього Закону та встановлені цим Законом пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку N 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Пунктом 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 N 383, передбачено, що під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 % робочого часу, встановленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Як встановлено судом, позивач у періоди з 12.01.2005 року по 14.12.2022 року виконував роботи, які передбачена Списком N 1, що затверджені Постановою Кабінетом Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.94 N 162 та Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 N 36.
В той час, відповідач зазначає, що вказані вище спірні періоди роботи зараховані як пільговий стаж по Списку N 1, проте не можуть бути зараховані саме до пільгового стажу з повним робочим днем на підземних роботах за Списком N 1 в розумінні Закону України N 345-VI.
Суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими та звертає увагу пенсійного органу на те, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Так, у постановах від 20.11.2018 (справа N 345/4616/16), від 06.02.3019 (справа N 345/4570/16-а) Верховний Суд дійшов правового висновку, що ст. 1 Закону України N 345-VI слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком N 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, а тому стаж роботи особи на посаді електрослюсаря підземного, інженера, майстра гірничого виробничих дільниць, начальника зміни має бути зарахована до стажу роботи, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 1, 8 Закону України N 345-VI.
При цьому суд наголошує, що відповідач протиправно при перерахунку пенсії не здійснив розрахунок пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та не зарахував періоди роботи позивача з періодів з 12.01.2005 року по 14.12.2022 року на посаді з повним робочим днем під землею, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах у розмірі згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 N 345-VI.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що спірне рішення прийнято відповідачем без урахування усіх обставин пенсійної справи позивача, а отже, є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Щодо обраного позивачем способу захисту його порушеного права, суд зазначає наступне.
Приписами частини другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає за необхідне змінити обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 10.07.2023 року № 2890 та розрахувати позивачеві пенсію із врахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про задоволення позовних ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пенсії № 057350004871 від 11.07.2023 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2023 року № 2890 та розрахувати ОСОБА_1 пенсію із врахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що підставою звернення до суду стало протиправне рішення відповідача, а також те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 858,88 грн.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пенсії № 057350004871 від 11.07.2023 року, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.07.2023 року № 2890 та розрахувати ОСОБА_1 пенсію із врахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу) - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пенсії № 057350004871 від 11.07.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ) від 10.07.2023 року № 2890 та розрахувати ОСОБА_1 пенсію із врахуванням положень Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI з розрахунку 80% відсотків від його заробітної плати (доходу).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) грн. 88 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 02 лютого 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська