31 січня 2024 рокуСправа №160/30973/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
24.11.2023 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.11.2023 року № 046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.11.2023 року; (в позові помилково зазначено дату заяви від 09.08.2023).
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8: період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 02.11.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 02.11.2023 року.
29.11.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами з 15.12.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався, що 02.11.2023 року звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 09.11.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Так, до пільгового стажу позивачу зарахована військова служба в особливий період з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року як 1 рік 4 місяці 16 днів, тоді як відповідач мав розрахувати цей стаж у кратному розмірі 1 місяць за три. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
26.12.2023 через систему «Електронний суд» від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив та копії матеріалів, що були предметом розгляду. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилався, що період проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 02.11.2023 року не зарахований позивачу, оскільки відповідно до ст. 57 закону України «Про пенсійне забезпечення» стаж у кратному розмірі застосовується лише при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям. Крім того, позивач просить зарахувати весь період участі в бойових діях з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 02.11.2023 року, тоді як згідно довідки про участь в бойових діях позивач приймав безпосередню участь лише в період з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 29.09.2023 року, а інформація про період участі в бойових діях з 30.09.2023 року по 02.11.2023 року взагалі відсутня та вимога позивача в цій частині є передчасною. Відповідно до розрахунку стажу роботи, загальний стаж позивача складає 34 роки 04 місяці 04 дні, з них пільговий стаж роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає 21 рік 06 місяців 06 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років). Також, представник відповідача зазначив, що суд не наділений повноваженнями призначати пенсію, оскільки це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 02.11.2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням № 046350014424 від 09.11.2023 року, яке було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Відповідачем проведений розрахунок стажу роботи позивача та загальний стаж позивача складає 34 роки 04 місяці 04 дні, з них пільговий стаж роботи для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», складає 21 рік 06 місяців 06 днів, що недостатньо для призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (менше 25 років).
Зі змісту відзиву вбачається, що період військової служби з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року, в т.ч. період безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 02.11.2023 року не розраховані в кратному розмірі один місяць за три місяці, оскільки така кратність застосовується при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям.
Отже спір між сторонами виник з приводу не зарахування періоду військової служби в кратному розмірі до пільгового стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Далі - Закон 1058-ІV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною шостою ст. 2 Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Відповідно до п. 2 Порядку № 413, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року, статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку № 413 визначено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення, заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Перелік цих документів міститься також в пункті 4.
Згідно статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII, до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії у період бойових дій, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Відповідно до абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року № 530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Отже, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три.
Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом в постанові від 05.06.2018 року у справі № 348/347/17, від 30.07.2019 року у справі № 346/1454/17, від 02.04.2020 року у справі № 185/4140/17, 16.06.2020 року у справі № 185/7049/16-а.
Також, статтею 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Звертаючись із позовною заявою, позивач просить зарахувати період проходження військової служби, протягом якого брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях один місяць служби за три з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року, в т.ч. період безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 02.11.2023 року.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 30.05.2005 року з 01.12.2015 року позивач прийнятий на роботу до ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» машиністом гірничих виїмкових машин з повним робочим днем у шахті.
З наданих позивачем доказів вбачається, що він є учасником бойових дій, що підтверджується наданою копією посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого 22.03.2023 року.
Згідно наданої позивачем довідки військової частини НОМЕР_3 від 30.10.2023 року позивач з 15.03.2022 року по теперішній час (тобто по 30.10.2023 року - день вдачі довідки) проходив військову службу за призивом із числа резервістів в особливий період у військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України.
Позивачем також надана довідка від 29.09.2023 року № 11866, видана командиром військової частини НОМЕР_3 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 , механік-водій-санітар медичного пункту парашутно-десантного батальйону дійсно в період з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по теперішній час брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
Як зазначає відповідач у відзиві час проходження позивачем військової служби з 15.03.2022 року по 30.09.2023 року, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з агресією РФ проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 29.09.2023 року, зараховано Позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі.
Разом з тим, суд вважає необґрунтованим такий висновок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
З наданої позивачем до позовної заяви та з наявної в матеріалах, наданих відповідачем довідки № 12695 від 30.10.2023 року вбачається, що позивач з 15.03.2022 року по теперішній час, а отже по дату видачі довідки 30.10.2023 року, проходить військову службу за призивом.
А тому, відповідач мав зарахувати до загального та пільгового стажу роботи позивача період з 15.03.2022 року по 30.10.2023 року, а не по 30.09.2023 року.
Органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, передбачено ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідачем не надано суду обгрунтування неможливості перевірки інформації про проходження позивачем військової служби в період з 31.10.2023 року по 02.11.2023 року, з огляду на те, що в наявній у відповідача копії військового квитка НОМЕР_4 від 28.10.2003 року відсутня в пункті 10 інформація про звільнення (демобілізацію) в запас позивача, що свідчить про продовження ним військової служби станом на момент подачі 02.11.2023 року заяви про призначення пенсії.
Що стосується незарахування позивачу у кратному розмірі часу проходження військової служби з 15.03.2022 року по 30.09.2023 року, в тому числі участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з агресією РФ проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 29.09.2023 року з розрахунку один місяць за три, суд вважає частково обґрунтованою відмову відповідача з огляду на наступне.
З аналізу вищевказаних положень чинного законодавства та практики Верхового Суду вбачається, що лише час проходження військової служби, протягом якого військовослужбовець брав участь в антитерористичній операції в особливий період, зараховується до страхового стажу на пільгових умовах одного місяця служби за три. Інший період зараховується до загального та пільгового стажу в одинарному розмірі.
З поданої позивачем довідки № 11866 від 29.09.2023 року вбачається, що лише в період з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року та з 12.05.2023 року по теперішній час, а отже по дату видачі довідки 29.09.2023 року позивач брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій, Харківській та Луганській областях.
А тому, лише період з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року та з 12.05.2023 року по 29.09.2023 року має бути зарахований позивачу у кратному розмірі з розрахунку один місць за три місяці.
Інший період з 15.03.2022 року по 02.11.2023 року (окрім періоду, вказаного у довідці № 11866) не може бути зарахований судом у кратному розмірі, оскільки позивачем не надано відповідної довідки, яка підтверджує його безпосередню участь у бойових діях, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що під час ухвалення рішення від 09.11.2023 року про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не проведена належна перевірка наданих позивачем документів на підтвердження перебування на військовій службі та в оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування в частині відмови в зарахуванні в кратному розмірі з розрахунку один місць за три місці періоду участі позивача в бойових діях з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року та з 12.05.2023 року по 29.09.2023 року, а тому вказане рішення від 09.11.2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно заяви про призначення пенсії з 02.11.2023 року, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні цієї частини вимог з огляду на наступне.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Тобто, дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Відповідно до Рекомендацій Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Кабінетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.
Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.
Оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями проводити розрахунок страхового (пільгового) стажу позивача і це відноситься до дискреційних повноважень ГУ ПФУ в Дніпропетровській області області, лише після встановлення наявності у позивача страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області має вирішити питання щодо призначення позивачу пільгової пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, суд вважає ефективним способом захисту порушеного права позивача зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 02.11.2023 року про призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Підводячи підсумок викладеному, суд вважає з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.11.2023 року № 046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.11.2023 року та зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8 період проходження військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період у військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України з 15.03.2022 року по 30.10.2023 року в одинарному розмірі, а періоди, протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 30.10.2023 року зарахувати з розрахунку один місць за три місці.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2023 року про призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні..
В іншій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги таким, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи, що позивач, відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнений від сплати судового збору, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ( 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.11.2023 року № 046350014424 щодо відмови в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви про призначення пенсії від 02.11.2023 року.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу роботи по Списку № 1 ОСОБА_1 за професією машиніста гірничих виїмкових машин з повним робочим днем під землею, що дає право на пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням роз'яснень Міністерства Соцзахисту населення України від 20.01.1992 № 8 період проходження військової служби за призовом із числа резервістів в особливий період у військовій частині НОМЕР_3 Збройних Сил України з 15.03.2022 року по 30.10.2023 року в одинарному розмірі, а періоди, протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України з 18.03.2022 року по 05.04.2022 року, з 12.05.2023 року по 30.10.2023 року зарахувати з розрахунку один місць за три місці.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2023 року про призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець