22 грудня 2023 рокуСправа №160/12491/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" Караваєва Олександра Григоровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.06.2013 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до начальника Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" Караваєва Олександра Григоровича (далі - відповідач), в якій просить:
- стягнути з Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" в особі її начальника ОСОБА_2 матеріальні збитки в сумі 952,40 грн;
- стягнути з Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" в особі її начальника Караваєва Олександра Григоровича моральну шкоду в сумі 500 000,00 грн;
- визнати дії начальника Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" Караваєва Олександра Григоровича протизаконними та заборонити подібні дії надалі.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що за час відбування покарання у Державній установі "Криворізька установа виконання покарань №3", керівництво установи своїми діями грубо порушує права позивача, не надаючи йому можливості слідкувати за власним побутом та здоров'ям. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що спрямовані на порушення честі та гідності засудженого.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано час для усунення недоліків.
03.07.2023 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 було повернуто.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.09.2023 скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2023; направлено матеріали за позовом ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження в адміністративній справі до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 відкрито провадження у справі № 160/12491/23 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.11.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що Додатком №5 до Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань передбачено Перелік продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі. Відповідач зазначає, вказаний перелік не передбачає зберігання засудженими при собі портативних зарядних пристроїв (повербанку) та тремпелів (вішалок) для одягу. Крім того зазначено, що БАДи, які надійшли позивачу через «Нову Пошту» не є лікарськими засобами та не призначалися ОСОБА_1 для вживання медичними працівниками медичної частини №3 або будь-якими іншими спеціалістами охорони здоров'я і тому не можуть бути надані позивачу для зберігання і використання. Зазначено, що про вилучення вказаних предметів були складені відповідні акти. Відносно ситуації, що мала місце 22.03.2023, а саме конфлікту між засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , то фактом означеної події було проведено службове розслідування, яким встановлено неприязні стосунки між останніми, у зв'язку з чим конфлікт вичерпано шляхом ізоляції засуджених ОСОБА_3 та ОСОБА_1 один від одного, претензій до працівників адміністрації засуджені не мали. Твердження позивача, щодо ненадання йому копій документів з особової справи на його запит, для направлення позову в суд, є неправдивими з наступних умов: 11.05.2023 до керівництва установи надійшла заява засудженого ОСОБА_1 щодо надання йому копій документів, за вказаним ним в заяв переліком, для подальшого надання до суду з метою захисту свої прав. Вказана заява була розглянута керівництвом установи та виготовлено копії документів зазначених у заяві засудженого у двох примірниках. Копії документів за заявою були надані засудженому ОСОБА_1 21.05.2023 під особистий підпис із супровідним листом за вих. №3/2-1582/Е від 18.05.2023. Тому відповідач вважає, що ним не вживалось жодних протиправних дій, оскільки він діяв повністю в рамках чинного законодавства, що регулює утримання осіб, що засуджені до довічного позбавлення волі, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
22.11.2023 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано аналогічну правову позицію, що і в позовній заяві.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі №160/12491/23.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 21.03.2023 ОСОБА_1 прибув для відбування покарання до Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3".
Позивач ознайомлений з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, що сторонами не оспорюється.
Під час проведення огляду та обшуку особистих речей, які належать засудженому ОСОБА_1 , персоналом установи був виявлений та вилучений повербанк «Xiaomi Redmi 20000 mAh, 16 w, Fast Charge».
Про вилучення вказаного предмету був складений акт від 21.03.2023 у двох примірниках. Перший примірник акта разом з вилученим повербанком передано на склад установи для зберігання. Другий примірник акта видано засудженому ОСОБА_1 . Свій підпис у акті засуджений ставити відмовився.
27.03.2023 засуджений ОСОБА_1 звернувся до керівництва установи щодо роз?яснення підстав за яких у нього під час прибуття до установи 21.03.2023 був вилучений портативний зарядний пристрій (повербанк).
28.03.2023 засудженому було роз?яснено, що відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 28.08.2018 №2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань» предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, які були виявлені після прибуття засудженого до установи, вилучаються та передаються на склад установи. Також роз?яснено, що вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого. Засудженому був наданий Перелік продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі.
За зверненням ОСОБА_1 , яке було направлено ним особисто без реєстрації в установі, Криворізькою Північною окружною прокуратурою проведено перевірку щодо ненадання працівниками Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» можливості засудженому для зберігання при собі акумуляторного накопичувача електричної енергії (повербанку). Під час перевірки, всі матеріали, які стосуються суті звернення засудженого, були надані представнику прокуратури.
За результатами вказаної перевірки на адресу установи було направлено вказівку щодо проведення службової перевірки за фактами виявлених порушень вимог кримінально-виконавчого законодавства від 20.04.2023 №04/58-281ВИХ-23.
На виконання вимог вказівки Криворізької Північної окружної прокуратури, портативний зарядний пристрій (повербанк) 02.05.2023 був виданий відповідачем в користування засудженому ОСОБА_1 , про що він надав заяву на ім?я начальника установи про отримання повербанку та відсутність претензій до адміністрації установи.
Під час проведення службової перевірки, за фактами виявлених порушень вимог кримінально-виконавчого законодавства вказаних у вказівці прокуратури від 20.04.2023 №04/58-2818ВИХ-23, у діях персоналу установи відсутні ознаки дисциплінарного проступку
17.04.2023 на адресу ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" надійшла посилка через «НовуПошту» для засудженого ОСОБА_1 . Відкриття й огляд вмісту посилки проводився персоналом установи.
Під час огляду посилки були вилучені біологічно-активні добавки (далі - БАДи), про що складено Акт про догляд посилки від 17.04.2023.
24.04.2023 на адресу ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" надійшла посилка через «НовуПошту» для засудженого ОСОБА_1 .
Відкриття й огляд вмісту посилки проводився персоналом установи.
Під час огляду посилки було вилучено тремпель для одягу (вішалка) - 10 шт., про що складено Акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) від 27.04.2023.
11.05.2023 позивач звернувся до керівництва ДУ "Криворізька установа виконання покарань №3" із заявою щодо надання йому копій документів, за вказаним ним в заяві переліком, для подальшого надання до суду з метою захисту своїх прав.
Вказана заява була розглянута керівництвом установи та виготовлено копії документів зазначених у заяві засудженого у двох примірниках.
Копії документів за заявою були надані засудженому ОСОБА_1 21.05.2023 під особистий підпис із супровідним листом за вих. №3/2-1582/Е від 18.05.2023.
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо заборони у видачі дозволених продуктів і предметів при отриманні посилок, а також щодо ненадання запитуваних документів протиправними, звернувся до суду з позовом.
Згідно статті 2 КВК України кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно зі статтею 3 КВК України до засуджених, які відбувають покарання на території України, застосовується кримінально-виконавче законодавство України.
Порядок і умови виконання та відбування покарань визначаються та забезпечуються відповідно до законодавства, яке діє на час виконання та відбування кримінального покарання.
Режим у виправних і виховних колоніях, відповідно до частини 1 статті 102 КВК України, це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбування покарання, який забезпечує ізоляцію засуджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених.
Абзацами шостим та восьмим частини першої статті 107 КВК України передбачено, що засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України: розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі.
Наведеним положенням кореспондують приписи пункту 2 розділу ІІ Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 28.08.2018 №2823/5 (далі - Правила №2823/5), відповідно до яких засуджені мають право, поміж іншого, розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, за винятком тих, використання яких заборонено; одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі у порядку, встановленому пунктами 1-3 розділу ХІІ, пунктом 2 розділу ХІІІ цих Правил.
Разом із тим, абзацом четвертим пункту 4 розділу II Правил № 2823/5 передбачено, що засудженим забороняється, зокрема, придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в установах виконання покарань за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 3); мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;.
Розділ ХІІ Правил № 2823/5 встановлює порядок одержання засудженими посилок (передач) і бандеролей, відповідно до абзаців шостого, чотирнадцятого пункту 1 якого вміст посилок (передач) і бандеролей ретельно перевіряється. Хлібобулочні вироби та інші продукти розрізаються, сипучі продукти пересипаються, інші - ретельно оглядаються.
Приймання та облік посилок (передач) і бандеролей з лікарськими засобами (їх аналогами), медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації здійснюються відповідно до вимог Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).
Згідно з абзацами другим-шостим пункту 1 розділу XXV Правил № 2823/5 предмети, вироби, речі та продукти харчування, не передбачені переліком, які були виявлені в передачах, вилучаються й повертаються особі, яка їх доставила, із зазначенням причин повернення в обох примірниках заяви.
Предмети, вироби та речі, не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або після прибуття засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, не передбачених переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 32), та передаються на склад установи. При цьому засудженому видається другий примірник акта з відміткою про передавання речей на склад. Вилучені предмети, вироби та речі, не передбачені переліком, повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.
Предмети, вироби і речі, дозволені для використання в установах виконання покарань, але які є у засуджених в асортименті та кількості понад норми, встановлені переліком, вилучаються та здаються на склад установи для зберігання, про що складається акт. Акт обов'язково підписують засуджений, у якого були вилучені речі понад встановлену переліком кількість, та особа, яка прийняла ці речі на склад установи виконання покарань.
Якщо предмети, вироби і речі, що зберігаються на складі установи виконання покарань, знадобляться засудженому і не будуть перевищувати встановленого переліком асортименту та кількості, вони на підставі заяви видаються власнику.
Отже, якщо посилка (передача) чи бандероль містить не заборонені предмети у дозволеній кількості, такі предмети можуть видаватися засудженим.
Однак під час виявлення у посилках (передачах) чи бандеролях не передбачених переліком предметів, виробів, речей, у тому числі, якщо їх кількість перевищує встановлені переліком норми, а також дозволених предметів, виробів, речей, які є в асортименті та кількості понад норми, службові особи установ виконання покарань вчиняють визначенні законодавством дії.
Зокрема, після виявлення у посилках предметів, виробів та речей, не передбачених переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, вони вилучаються, про що складається акт про вилучення, та передаються на склад установи. Вилучені предмети повертаються засудженому після звільнення від відбування покарання або його родичам чи іншим особам за письмовою заявою засудженого.
Додатком 3 до Правил №2823/5 визначено перелік предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, зокрема, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування)).
Додатком 5 до Правил №2823/5 визначено перелік продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі, який зокрема, передбачає:
одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за встановленими нормами;
натільна білизна (тепла і проста);
панчохи, шкарпетки та рукавиці;
поясні ремені, кашне, носові хустинки, нитки та вироби з них;
тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) - по одній парі;
годинники ручні або кишенькові з некоштовних металів, які не виконують функції фото- та відеокамери, мобільного телефону, GPS навігатора, плеєра, та не мають можливості виходу в мережу Інтернет (1 шт.);
дзеркало, бритви електричні або механічні, а також безпечні з касетними головками;
сірники - не більше 10 коробок, запальнички одноразового використання - не більше 5 шт.;
предмети першої потреби та засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, крем, піна чи гель для гоління, крем після гоління, дезодорант (кульковий, сухий) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці), спеціальні засоби гігієни для жінок;
підручники і навчальне приладдя, література та періодичні видання, у тому числі релігійного змісту (до 10 примірників), письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки, листівки;
шашки, шахи, доміно, нарди (по одному комплекту);
ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них (1 шт.) без можливості виходу в мережу Інтернет;
щітки для одягу та взуття, крем для взуття;
поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;
овочечистки з горизонтальним (поперечним) керамічним лезом завдовжки до 6 см, овочерізки ручні та терки ручні - до 3 штук на камеру або на 10 осіб;
термос об'ємом до 1 л (1 шт.);
портативні аудіоплеєри з літературними або художніми творами (1 шт.), зарядні пристрої до них (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.);
натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;
спортивні костюми (один);
для жінок додатково халати та сукні, хустки, головні убори, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси, виготовлені з некоштовних матеріалів;
USB флеш-накопичувач (1 шт.);
планшетний комп'ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього (1 шт.), клавіатура (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.);
пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння та зарядні пристрої до них - 1 штука кожного найменування.
зовнішній акумулятор ємністю до 15 000 мА/год (1 шт.) та зарядний пристрій до нього (1 шт.).
За наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації, а також лікарські засоби, необхідні для підтримання життєдіяльності організму.
Відповідно до п. 21 розділу І Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15.08.2014 №1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2014 за № 990/25767 (далі - Порядок №1348/5/572) закупівля, отримання, облік, контроль за зберіганням та використанням лікарських засобів, медичних виробів, дезінфекційних засобів, антисептиків, технічних та інших засобів реабілітації здійснюються відповідно до вимог законодавства.
Засуджені забезпечуються лікарськими засобами, медичними виробами, технічними та іншими засобами реабілітації відповідно до вимог законодавства.
Лікарські засоби або їх аналоги (далі - лікарські засоби), медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації можуть бути отримані за висновком лікуючого лікаря від близьких родичів засуджених або інших осіб за умови їх призначення лікарем та погодження з керівником відповідного закладу охорони здоров'я ДКВС.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд зазначає, що засудженим заборонено придбання та зберігання предметів, речей і виробів зазначених у Додатку 3 до Правил №2823/5.
В той же час, засуджений може отримувати у посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі вичерпно речі зазначені у Додатку 5 до Правил №2823/5.
Вказаний Додаток 5 до Правил №2823/5 розроблений для забезпечення нормальних умов життя засуджених і в той же час забезпечує дотримання режиму у закладах відбування покарань, виключення можливості контрабанди, вчинення правопорушень та скоєння злочинів.
Враховуючи, що біологічно активні добавки (дієтичні добавки) не є лікарським засобом або їх аналогом, їх вживання не призначено лікарем, не відносяться до продуктів харчування та не передбачені в Додатку 5 до Правил №2823/5 то відповідачем було дотримано вимоги Правил №2823/5 щодо складання відповідного акту та поміщення їх на склад.
Щодо можливості отримання та зберігання засудженим 10 тремпелів для одягу, то суд вважає, що вказані предмети не зазначені у Додатку 5 до Правил №2823/5, а тому відповідачем було вчинено дії передбачені Правилами щодо зберігання їх на складі.
Враховуючи, що позивачем заявляються вимоги стягнення збитків за неотримані речі суд зазначає наступне, відповідно до Правил №2823/5 вилучені відповідно до актів біологічно активні добавки та тремпелі для одягу передані на зберігання на склад та можуть бути отримані позивачем після звільнення або за його заявою можуть бути передані його родичам чи іншим особам. Тому, у суду відсутні підстави вважати доведеним факт спричинення збитків позивачу, а відповідні позовні вимоги не підлягають задоволенню.
З приводу доводів позивача стосовно протиправних дій відповідача щодо вилучення у ОСОБА_1 повербанку « АДРЕСА_1 », то з цього приводу суд зазначає, що вилучений відповідачем 21.03.2023 у позивача повербанк «Xiaomi Redmi 20000 mAh, 16 w, Fast Charge» був повернутий останньому 02.05.2023, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія заяви ОСОБА_1 , в якій серед іншого зазначено про відсутність будь яких зауважень з його боку до установи виконання покарань.
Тож порушене право ОСОБА_1 було відновлено відповідачем шляхом повернення позивачу повербанку «Xiaomi Redmi 20000 mAh, 16 w, Fast Charge», ще до подання даної позовної заяви.
Що стосується доводів позивача стосовно дій відповідача щодо ненадання ОСОБА_1 копій документів з особової справи на його запит від 11.05.2023, для направлення позову до суду, то з цього приводу суд також вважає за необхідне зазначити, що листом №3/2-1582/Е від 18.05.2023 відповідач надав ОСОБА_1 усі запитувані ним копії документів, які він отримав 21.05.2023 у повному обсязі, про що свідчить його особистий підпис на супровідному листі №3/2-1582/Е від 18.05.2023.
Крім того, не приймаються до уваги і твердження позивача про фальсифікацію відповідачем документів зокрема актів про догляд посилки, про вилучення предметів, оскільки фальсифікація документів має бути встановлена безпосередньо вироком суду.
Щодо позовної вимоги про стягнення з Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" в особі її начальника Караваєва Олександра Григоровича моральної шкоди в сумі 500 000,00 грн, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно ч.1, 2, 3 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Статтею 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 3 Постанови Пленума Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Пунктами 4, 5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.
Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому душевних страждань, зокрема, доказів погіршення здоров'я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій відповідача.
При цьому, позивач жодним чином не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі саме 500 000,00 грн.
Позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.
Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до начальника Державної установи "Криворізька установа виконання покарань №3" Караваєва Олександра Григоровича про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А. Ю. Рищенко