22 січня 2024 рокуСправа №160/29338/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії,-
08 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить:
визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) від 08 листопада 2022 року №Ф-4561-53У;
зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21030,90 грн. (двадцять одної тисячі тридцять гривень дев'яносто копійок).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що у період часу з 24 жовтня 2003 року по 28 лютого 2022 року ОСОБА_1 працював на різних посадах та на різних підприємствах, як найманий працівник, за якого роботодавцями сплачувалися страхові внески.
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області 08 листопада 2022 року сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У на загальну суму 21030,90 грн.
Оскільки податкова вимога містила тільки відомості щодо суми боргу, 26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просив повідомити за який саме період обліковується несплата ЄСВ та здійснити коригування відомостей в його інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
14 липня 2023 року листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №49083/6/04-36-24-13-13 позивачеві повідомлено, що йому як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування нараховані недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн. за період часу з 2017 року по 1 квартал 2019 року.
Запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною-особою підприємців до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по ФОП ОСОБА_1 внесено 01.04.2019 року. Стан платника 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Крім того, згідно даної відповіді також повідомлено, що у зв'язку з несплатою вищезазначених недоїмок зі сплати єдиного внеску, податковим органом виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2022 року №Ф-4561-53У на суму 21030,90 грн., яка направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 21030,90 грн. та відмову в здійсненні коригування відомостей в його інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2023 року для розгляду адміністративної справи №160/29338/23 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року провадження в справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
13 листопада 2023 року на адресу сторін в системі "Електронний суд" надіслано примірник позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження по справі.
14 листопада 2023 року Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) отримав матеріали справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
01 грудня 2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№103393/23, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, з огляду на таке.
Згідно даних інформаційної системи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 24.10.1995 перебуває за основним місцем обліку в Придніпровській ДПІ ГУ ДПС, Дніпровський район, як фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 ФОП ОСОБА_1 був платником єдиного внеску.
01 квітня 2019 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Станом на теперішній час, стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Так, відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464 з січня 2018 року зазначена категорія платників зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (частина 8 статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»), а отже й позбавляється статусу платника єдиного внеску.
Таким чином, останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Крім цього, зняття з обліку фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється податковими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа-підприємець користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою-підприємцем.
Згідно з пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
У зв'язку з несплатою заборгованості та на виконання пункту 5 розділу VІ Інструкції №449, 18 січня 2023 року Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено узгоджену вимогу від 08 листопада 2022 року №Ф-4561-53У на суму 21030,90 грн.
26 січня 2023 року державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Донцовою Аліною Юріївною відкрито виконавче провадження №70833756.
Слобожанським відділом ДВС в межах виконавчого провадження №70833756 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у сумі 10460,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.10.2023 №18/10/2023264 на суму 10460,89 грн).
Станом на 28.11.2023 року згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ДПС по ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 10570,01 грн.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Станом на дату прийняття рішення по справі від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Слобожанський відділ державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), пояснень щодо позову та відзиву на позов на адресу суду не надходило, з заявами та клопотаннями представник третьої особи також не звертався.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01 листопада 1982 року, ОСОБА_1 працював у наступні періоди:
- з 24 жовтня 2003 року по 31 серпня 2006 року в закритому акціонерному товаристві "імені Котовського" спочатку на посаді "комірник", а з 01 квітня 2004 року на посаді "завідуючий господарством технічно-очисного комплексу" (записи №34-36);
- з 13 червня 2007 року по 01 грудня 2011 року в публічному акціонерному товаристві "Авіакомпанія "Дніпроавіа" спочатку на посаді "пожежного 2 класу служби пожежної безпеки", з 19.05.2009 року на посаді "Начальника ПУГТ з виконанням функцій помічника начальника караула СПБ", з 22.03.2010 року на посаді "командира відділення з виконання функцій начальника караула СПБ";
- з 02 грудня 2011 року по 10 листопада 2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аеропорт "Дніпропетровськ" на посаді "командира відділення з виконанням функцій помічника начальника караула".
- з 10 квітня 2018 року по 31 травня 2023 року в товаристві з обмеженою відповідальністю "МетаМК" на посаді "сторожа".
Таким чином, у період часу з 24 жовтня 2003 року по 31 травня 2023 року ОСОБА_1 працював на різних посадах та на різних підприємствах, як найманий працівник, за якого роботодавцями сплачувалися страхові внески, крім грудня 2017 року та січня-березня 2018 року, що стосується періоду нарахування заборгованості.
За даними інформаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 з 24 жовтня 1995 року по 01 квітня 2019 року перебував на обліку в Придніпровській ДПІ, (Дніпровський район), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування.
01 квітня 2019 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Станом на теперішній час стан платника: 11 - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
З метою ведення контролю за сплатою єдиного внеску по даній категорії платників Державною податковою службою України було розроблено алгоритм відображення в інтегрованих картках платників в автоматичному режимі по коду платежу 71040000 (далі -ІКП) сум нарахувань з єдиного внеску.
Судом встановлено, що по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в ІКП відображені наступні нарахування:
- за 2017 рік - 8448,00 грн. по строку сплати 09.02.2018 року;
- за 1 квартал 2018 року - 2457,18 грн. по строку сплати 19.04.2018 року;
- за 2 квартал 2018 року - 2457,18 грн. по строку сплати 19.07.2018 року;
- за 3 квартал 2018 року -2457,18 грн. по строку сплати 19.10.2018 року;
- за 4 квартал 2018 року - 2457,18 грн. по строку сплати 21.01.2019 року;
- за 1 квартал 2019 року - 2754,18 грн. по строку сплати 19.04.2019 року.
Загальна сума нарахувань ІКП по коду 7104000 становить 21030,90 грн.
Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області виставлено позивачеві вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 08.11.2022 року №Ф-4561-53У на суму 21030,90 грн., яка направлена засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з несплатою заборгованості та на виконання пункту 5 розділу VІ Інструкції №449, 18 січня 2023 року Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області до Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено узгоджену вимогу від 08 листопада 2022 року №Ф-4561-53У на суму 21030,90 грн.
26 січня 2023 року державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Донцовою Аліною Юріївною відкрито виконавче провадження №70833756.
26 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою, в якій просив повідомити за який саме період обліковується несплата ЄСВ та здійснити коригування відомостей в його інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
14 липня 2023 року листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №49083/6/04-36-24-13-13 позивачеві повідомлено, що йому як фізичній особі-підприємцю на загальній системі оподаткування нараховано недоїмку зі сплати єдиного внеску на загальну суму 21030,90 грн. за період часу з 2017 року по 1 квартал 2019 року.
Слобожанським відділом ДВС в межах виконавчого провадження №70833756 з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість у сумі 10460,89 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 18.10.2023 №18/10/2023264 на суму 10460,89 грн).
Станом на 28 листопада 2023 року згідно даних інформаційно-комунікаційних систем контролюючого органу ДПС по ОСОБА_1 обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 10570,01 грн.
ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 21030,90 грн. та відмову в здійсненні коригування відомостей в його інтегрованій картці платника податків шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
За змістом статті 2 Закону №2464-VI, його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464, з-поміж інших платників єдиного внеску визначено й фізичних осіб - підприємців, у тому числі й тих, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 та пункту 3 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.
При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте, за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.
При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи-підприємці, проте, фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Отже, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.
В іншому випадку, якщо особа є найманим працівником, така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Таким чином, інше тлумачення норм Закону №2464-VІ щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Отже, для вірного визначення статусу фізичної особи, яка зареєстрована підприємцем і при цьому виконує найману працю, як працівник за якого сплачує ЄСВ саме роботодавець необхідно перевірити обставини щодо:
- наявності у позивача статусу фізичної особи-підприємця;
- здійснення ним підприємницької діяльності та отримання ним доходу у періоді, за який податковим органом нарахований єдиний внесок;
- нарахування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.12.2019 року по справі №440/2149/19 (адміністративне провадження №К/9901/28514/19).
Сплата єдиного внеску за позивача роботодавцем, крім грудня 2017 року та січня - березня 2018 року, також підтверджується реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Доказів отримання ОСОБА_1 у цей період доходів від провадження господарської діяльності судом не встановлено.
Головне управлінням ДПС у відзиві про наявність таких доходів також не зазначено, у зв'язку з чим, відповідно до частини 1 статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини відсутності у позивача протягом періоду з 2017 року по І квартал 2019 року доходу від власної підприємницької діяльності окремо від доходів, отриманих від роботодавців, не підлягають доказуванню.
Факт перебування особи на обліку в органах податкової служби не змінює вищенаведених висновків, оскільки взяття на облік осіб, в тому числі юридичних або самозайнятих, здійснюється податковим органом незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того чи іншого податку або збору.
Оскільки єдиною метою збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством саме прав фізичних осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, то в розумінні Закону №2464-VI позивач є застрахованою особою і єдиний внесок за нього в період, за який винесена оскаржувана вимога, нараховував та сплачував роботодавець в розмірі не менше мінімального, що виключає обов'язок по сплаті у цей період єдиного внеску позивачем ще і як фізичною особою-підприємцем, яка має право провадити господарську діяльність, проте не отримувала дохід від неї.
Суд встановив, що позивач в період часу з 2017 року по І квартал 2019 року, за який відповідачем здійснено нарахування єдиного внеску оскаржуваною вимогою №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 21030,90 грн., був найманим працівником, крім грудня 2017 року та 3-х місяців 2018 року, та отримував заробітну плату, з якої щомісячно відраховувалися суми єдиного внеску не нижче встановленого законодавством розміру.
У зв'язку з чим, неврахування відповідачем вказаних сум єдиного внеску, відрахованих позивачем, як найманим працівником, фактично призвело до невірного розрахунку суми, виставленої наступною оскаржуваною вимогою №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 21030,90 грн.
Оскільки матеріали справи свідчать про відсутність у позивача, як у фізичної особи-підприємця, обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску за період з 2017 року по І квартал 2019 року (включно), крім грудня 2017 року та січня-березня 2018 року, а відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували викладене, суд дійшов висновку про те, що спірна вимога №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року в частині 17869,72 грн., прийнята Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо обов'язку податкових органів здійснювати коригування ІКП з ЄСВ, суд виходить із наступного.
Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року.
Відповідно до пункту 2 розділу І «Загальні положення» Порядку інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу.
Згідно пункту 1 розділу ІІ «Інтегрована картка платника» Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Пунктом 3 розділу II визначено, що ІКП закриваються структурним підрозділом, що здійснює облік платежів, у разі проведення заходів щодо зняття з обліку платників у податкових органах у зв'язку з припиненням платника податків або відсутністю за неосновним місцем обліку об'єктів оподаткування, або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням.
Територіальні органи ДПС проводять заходи, пов'язані з ліквідацією або реорганізацією платників податків, у тому числі формують відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів та відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати єдиного внеску відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за №1562/20300 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року №462) та Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року №1162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 року за № 1553/26330.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, за основним та неосновним місцем обліку закриває ІКП не пізніше наступного робочого дня після формування відомостей в частині тих податків і зборів, щодо яких відсутня заборгованість на відповідній території, та відомостей з відміткою про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Підрозділ, що здійснює облік платежів, закриває ІКП у територіальному органі ДПС за неосновним місцем обліку у разі відсутності об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, на відповідній території та після виконання підрозділами, які здійснюють адміністрування платежів, контрольно-перевірочні заходи, погашення боргу, адміністративне та судове оскарження, відповідних процедур щодо підтвердження повноти розрахунків по платежах, контроль за справлянням яких здійснюють податкові органи.
При цьому в інформаційній системі ІКП закриваються з встановленням дати закриття за умов:
погашення сум податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафних санкцій та пені та/або списання сум податкового боргу, штрафних санкцій та пені;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або списання до бюджетів за заявою платника;
повернення платнику помилково та/або надміру сплачених коштів єдиного внеску та/або списання до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за заявою платника;
відсутності розстрочених (відстрочених) грошових зобов'язань, податкового боргу або іншої заборгованості, контроль за справлянням якої покладено на податкові органи, яка може бути розстрочена (відстрочена) згідно з чинним законодавством, не погашених на дату закриття ІКП;
повноти відображення в ІКП результатів контрольно-перевірочної роботи.
Інформація щодо нарахувань та надходжень платежів до бюджетів за платниками, у яких закриті ІКП, враховується в звітності податкових органів до кінця відповідного року, у якому відбулось таке нарахування та/або сплата.
За наявності грошових зобов'язань або податкового боргу, або неузгоджених сум грошових зобов'язань, які оскаржуються в адміністративному або судовому порядку, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо закриття ІКП до їх погашення або визнання такого боргу безнадійним та його списання у порядку, визначеному статтею 101 розділу II Кодексу.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку №5, з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю: реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП; реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення; реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку.
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку - здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно в разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування в особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
Відтак, зобов'язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків у спірних правовідносинах є ефективним способом захисту прав та інтересів позивача, спосіб відповідає вимогам чинного законодавства та не позбавляє суб'єкта владних повноважень дискреційного розсуду, адже такий обов'язок прямо передбачений нормативно-правовим актом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 17869,72 грн.
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції АТ "Акцент Банк" №114269680 від 08 листопада 2023 року.
А отже, враховуючи часткове задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 912,23 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 , яка складена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року в частині суми борги 17869,72 грн.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не виключення з обліку в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нарахувань з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу в розмірі 17869,72 грн.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом виключення з неї відомостей щодо наявності недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4561-53У від 08.11.2022 року на суму боргу 17869,72 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 912,23 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник