02 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/34640/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 03.10.2023 №30327/03-16 та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ (далі - Закон №3723-ХІІ) з 27.09.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV. 27.09.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про перехід з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Однак рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 03.10.2023 №30327/03-16 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, у зв'язку із відсутністю необхідного стажу державної служби.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням з тих мотивів, що у нього наявні всі необхідні підстави (загальний страховий стаж, стаж на посадах державної служби та необхідний вік) для переведення на пенсію державного службовця. При цьому, зазначає, що відповідачем-2 безпідставно не врахований період проходження служби в митних органах до стажу на посадах в органах державної служби, який на підставі пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), зараховується до стажу державної служби.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 29.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ ПФУ в м. Києві позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 03.10.2023 № 032150003286. При цьому зазначив, що згідно частини третьої статті 3 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ (далі - Закон №889-VІІІ) дія цього Закону не поширюється на осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів та працівників інших органів, яким присвоюються спеціальні звання, якщо інше не передбачено законом. З долучених позивачем до заяви документів встановлено, що 05.09.1994 заявнику присвоєно персональне звання - інспектор митної служби. Стаж державної служби станом на 01.05.2016 відсутній. Оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної митної служби на посадах, в період перебування яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому підстави для переведення ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ відсутні.
В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача ГУ ПФУ у Волинській області позов також не визнав та просить відмовити у його задоволенні. В обґрунтування такої позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 27.09.2023 ГУ ПФУ в м. Києві прийнято рішення від 02.10.2023 №032150003286 про відмову у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Так з поданих позивачем документів було встановлено, що ОСОБА_1 працював з 04.01.1994 по 12.10.2012 в органах митної служби та з 05.09.1994 заявнику присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби». За даними пенсійної справи страховий стаж роботи становить 36 років 5 місяців 19 днів, з них період роботи 04.01.1994 - 12.10.2012 на Волинській митниці 18 років 09 місяців 08 днів. Враховуючи норми пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ посади працівників митної служби України, які є посадовими особами і мають спеціальне звання не належать до категорій посад, зазначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, тому період з 04.01.1994 по 12.10.2012 не зараховано до стажу державної служби. Враховуючи викладене та той факт, що станом на 01.05.2016 позивач не працював на посаді, віднесеній до відповідних посад державних службовців, та відсутність 20 років стажу на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, право на пенсію за віком відповідно до Закону №889 у позивача відсутнє.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 21.08.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, що підтверджується рішенням про призначення пенсії № 032150003286 від 16.09.2021.
27.09.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області (за місцем свого проживання) із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, в т. ч. довідки Волинської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 15.09.2023 №7.3-22-55/129 та від 25.09.2023 №7.3-22-55/135, та вказану заяву за принципом екстериторіальності було скеровано до ГУ ПФУ в м. Києві.
Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 02.10.2023 № 032150003286 (зареєстровано 03.10.2023 за №30327/03-16) відмовлено ОСОБА_1 у переході на пенсію. Вказане рішення мотивоване тим, що розглянувши документи, додані до заяви, з'ясовано, що 05.09.1994 заявнику присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби». Стаж державної служби станом на 01.05.2016 відсутній. Оскільки періоди роботи посадових осіб в органах державної митної служби на посадах, в період перебування яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, тому прийнято рішення відмовити у переведені на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом № 3723-ХІІ.
01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, згідно з пунктом 2 розділу ХІ якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно із пунктами 10 - 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Перелік посад державної служби, які займали особи з числа колишніх державних службовців, що належать до певної категорії посад, передбачених цим Законом, визначається Кабінетом Міністрів України.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону 3723-ХІІ вік і страховий стаж (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а).
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для відмови у переведенні на пенсію є недостатність стажу державної служби, а саме: не зарахування служби позивача в митних органах до державної служби.
Статтею 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пунктом 8 розділу ХІ Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
До спірних правовідносин підлягає застосуванню Порядок № 283 (вказаний правовий висновок відображено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 735/939/17).
За змістом пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Відповідно до частини першої статті 569 МК України працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.
Згідно із частиною першою статті 588 МК України пенсійне забезпечення посадових осіб митних органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.
Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”, були передбачені і Митними кодексами України від 11.07.2002 та від 12.12.1991, на що звернута увага у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 № 591/6970/16-а.
Згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 безперервно з 04.01.1994 по 12.10.2012 працював на різних посадах у Ягодинській та Волинській митницях та у вказаний період позивачу присвоювалися спеціальні звання: 15.06.1995 - прийняв присягу державного службовця; 05.09.1994 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІІ рангу»; 11.11.1996 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби ІІ рангу»; 30.03.1998 - присвоєно персональне звання «Інспектор митної служби І рангу»; 01.04.2004 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби ІV рангу»; 29.06.2005 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 3 рангу»; 16.06.2007 присвоєно спеціальне звання «Інспектор митної служби 2 рангу»; 18.11.2008 присвоєно спеціальне звання «Радник митної служби 3 рангу» (записи № № 22-53).
Крім того, за приписами пункту 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також: час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, час проходження служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР підлягає врахуванню до стажу державної служби (аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 27.12.2019 у справі № 500/2565/18).
Судом встановлено, що у період з 14.11.1980 по 09.11.1982 ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР, що підтверджується відомостями військового квитка серії НОМЕР_2 , який долучався позивачем до заяви від 27.09.2023.
З урахуванням наведеного, суд погоджується із доводами позивача про те, що відповідач ГУ ПФУ в м. Києві протиправно не зарахував до стажу державної служби позивача період роботи в митних органах з 04.01.1994 по 12.10.2012 (що становить більше 18 років 9 місяців), та в сукупності із періодом проходження військової служби з 14.11.1980 по 09.11.1982, що зараховується до стажу державної служби, стаж державної служби ОСОБА_1 становить понад 20 років.
За змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які: досягли віку 62 роки; мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; мають страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону №1058-IV.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ в м. Києві не було фактичних та правових підстав для не зарахування до стажу державної служби позивача періодів роботи на посадах в митних органах та відмови у зв'язку із цим у переведенні позивача на інший вид пенсії, а у позивача наявні умови, передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ (а саме, досягнення віку, наявність не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та страхового стажу), для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
При вирішенні цього спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (зі змінами; далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
У позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 03.10.2023 №30327/03-16. Однак в ході розгляду даної справи встановлено, що рішення, яким відмовлено позивачу у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», фактично датоване 02.10.2023 під № 032150003286, а зареєстроване 03.10.2023 за №30327/03-16 та таке рішення було прийняте ГУ ПФУ в м. Києві відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, за принципом екстериторіальності.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 02.10.2023 № 032150003286 (зареєстровано 03.10.2023 за №30327/03-16) позивачу безпідставно відмовлено у переході на інший вид пенсії, тому виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.
На думку суду, оскільки за приписами Порядку № 22-1 електронна пенсійна справа знаходиться в пенсійному органі за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, та такий орган здійснює нарахування та виплату пенсії, тому належним відповідачем за позовними вимогами зобов'язального характеру є ГУ ПФУ у Волинській області.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про протиправність рішення ГУ ПФУ в м.Києві від 02.10.2023 № 032150003286 (зареєстровано 03.10.2023 за №30327/03-16) з огляду на наявність у позивача умов для реалізації права на одержання пенсії державних службовців згідно із пунктом 12 розділу ХІ Закону № 889-VIII та відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги про зобов'язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача ГУ ПФУ у Волинській області здійснити переведення позивача на пенсію державного службовця за віком відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону № 889-VІІІ та статті 37 Закону № 3723-ХІІ, з 27.09.2023 (часу звернення з відповідною заявою), з врахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи в митних органах та періоду проходження військової служби.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, оскільки права позивача були порушені саме рішенням ГУ ПФУ в м.Києві від 02.10.2023 № 032150003286, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань вказаного відповідача судовий збір в сумі 1073,60 грн, сплачений квитанцією від 17.11.2023.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві «Про пенсійне забезпечення гр. ОСОБА_1 » від 02 жовтня 2023 року № 032150003286 (зареєстровано 03.10.2023 за №30327/03-16).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до пункту 12 розділу ХІ Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII та статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ, з 27 вересня 2023 року, з врахуванням до загального стажу державної служби періодів роботи в митних органах та періоду проходження військової служби.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код 42098368).
Суддя О. О. Андрусенко