01 лютого 2024 року ЛуцькСправа № 140/469/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв'язку з необхідністю укладення договору про відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 стало відомо про наявність арешту усього належного йому нерухомого майна. Вказаний арешт було накладено на підставі постанов ВДВС Луцького районного управління юстиції Волинської області АА №354671 від 27.08.2004, від 26.04.2010, від 30.04.2010.
З метою отримання більш детальної інформації щодо наявного в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешту та зняття арешту з нерухомого майна, позивач звернувся до начальника Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на що листами від 12.01.2024 №2224, №2225, №2226 позивача було повідомлено про те, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження у розділах: «Пошук ВД/ВП (спец розділ)», «Пошук ВД/ВП» та «Пошук ВД/ВП (архів), встановити в межах якого виконавчого провадження був накладений арешт на майно не виявилось можливим у зв'язку з його відсутністю їх в системі.
Станом на сьогодні, заява позивача про зняття арешту не задоволена та арешт не знято.
Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною та такою що грубо порушує право власності позивача, зокрема в частині розпорядження належним йому нерухомим майном, а, відтак, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 25.01.2024 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, на нерухоме майно ОСОБА_1 , накладено арешт на підставі: постанови АА №354671 від 27.08.2004, номер запису про обтяження 1443118; постанови № б/н від 26.04.2010, номер запису про обтяження 9769421; постанови № б/н від 30.04.2010, номер запису про обтяження 9788361. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження у розділах: «Пошук ВД/ВП (спец розділ)», «Пошук ВД/ВП» та «Пошук ВД/ВП (архів), встановити в межах яких виконавчих проваджень були накладені дані арешти не виявилось можливим у зв'язку із відсутністю їх в системі.
Оскільки, відповідно до п. 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом МУЮ №2274/5 від 25.12.2008 виконавчі провадження знищено після закінчення строку їх зберігання, тому встановити в межах яких виконавчих проваджень були накладений дані арешти не виявилось можливим.
Обставини, що зумовлюють зняття арешту, накладеного на майно боржника, чітко зазначені в статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 04.11.2010). При наявності обставин, передбачених у вищезазначеній статті Закону, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Крім того, відповідно до статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» (редакція від 04.11.2010) у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Вочевидь, оскільки обставини та підстави на момент завершення виконавчих проваджень в межах яких було накладено арешти, що зумовлювали зняття арешту з майна позивача були відсутні, то державний виконавець не мав законних підстав для вчинення таких дій.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності відділу щодо не зняття арешту з нерухомого майна та відмови у зняття арешту з майна відповідач вважає, що будь-якого неправомірного діяння відділ та державний виконавець не вчинив, а самостійно скасувати арешт на майно він не вправі, окрім як на підставі рішення суду.
В судове засідання, призначене на 14:30 год. 01.02.2024 учасники справи не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.
Позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Згідно приписів частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Відтак, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2006 №1404-VIII (далі - Закон №1404) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Статтею 3 Закону №1404 визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів:
1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
1-1) судові накази;
2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
3) виконавчих написів нотаріусів;
4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
За правилами частини п'ятої статті 26 Закону №1404, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно приписів частини першої статті 48 Закону №1404, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Таким чином, арешт майна боржника, як виконавча дія, можливий лише в межах наявного відкритого в порядку та на підставах визначеного Законом №1404 виконавчого провадження з примусового виконання рішення уповноваженого органу.
З доданих до позовної заяви відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вбачається, що Луцькою районною державною нотаріальною конторою Волинської області зареєстровано арешт нерухомого майна позивача, а саме:
- 05.11.2004 на підставі постанови АА № 354671 від 27.08.2004, ВДВС ЛРУЮ Волинської області, вих.№8856 від 27.08.2004 (номер запису про обтяження 1443118);
- 26.04.2010 на підставі постанов б/н від 26.04.2010, ст. державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9769421);
- 30.04.2010 на підставі постанови б/н від 30.04.2010, ст. державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9788361) (а. с. 18-19).
З доданих до позову листів відповідача від 12.01.2024 №2224, №2225, №2226 вбачається, що виконавчі провадження, де стороною боржника є ОСОБА_1 не перебувають. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження у розділах: «Пошук ВД/ВП (спец розділ)», «Пошук ВД/ВП» та «Пошук ВД/ВП (архів)», встановити в межах якого виконавчого провадження був накладений арешт на майно не виявилось можливим у зв'язку з його відсутністю в системі.
Зважаючи на відсутність будь яких матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту суд дійшов висновку про необхідність скасування цього арешту.
Щодо бездіяльності відповідача, яка полягає у незнятті оскаржуваного арешту за запитом позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404, у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відтак, оскаржуваний у справі арешт нерухомого майна позивача повинен був бути зняти відповідною посадовою особою відповідача після виявлення відсутності матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту, однак відповідачем всупереч наведених приписів Закону №1404 такі дії вчинені не були, що свідчить про протиправний характер поведінки відповідача, яка полягає у незнятті арешту за запитом позивача.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути 3633,60 грн судового збору, сплаченого відповідно до квитанції від 12.01.2024.
Керуючись Кодексом адміністративного судочинства України та на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, 27-а, код ЄДРПОУ 35041407) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції щодо не зняття арешту з усього нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 , накладений 05.11.2004 на підставі постанови АА № 354671 від 27.08.2004, ВДВС ЛРУЮ Волинської області, вих. №8856 від 27.08.2004 (номер запису про обтяження 1443118), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно; 26.04.2010 на підставі постанови б/н від 26.04.2010, старший державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9769421), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно; 30.04.2010 на підставі постанови б/н від 30.04.2010, старший державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9788361), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно.
Зобов'язати Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції зняти арешт з усього нерухомого майна ОСОБА_1 , 05.11.2004 на підставі постанови АА № 354671 від 27.08.2004, ВДВС ЛРУЮ Волинської області, вих. №8856 від 27.08.2004 (номер запису про обтяження 1443118), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно; 26.04.2010 на підставі постанови б/н від 26.04.2010, старший державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9769421), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно; 30.04.2010 на підставі постанови б/н від 30.04.2010, старший державний виконавець Г.М. Демчук ВДВС Луцького РУЮ (номер запису про обтяження 9788361), об'єкт обтяження - невизначене майно, усе нерухоме майно.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції судовий збір у сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. А. Лозовський