29 листопада 2007 р.
№ 05/2870
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
судді:
Полякова Б.М.
Катеринчук Л.Й. (доповідач)
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Росток»
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2007
у справі
господарського суду
№ 05/2870
Черкаської області
за позовом
Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Росток»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергогазінвестсоюз»
треті особи, що не
заявляють самостійних вимог на стороні позивача
1. Уманська об'єднана державна податкова інспекція
2. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
третя особи, що не
заявляють самостійних вимог на стороні відповідача
Іноземного підприємства «Агропродукти Вільд Україна»
про
визнання договору купівлі-продажу недійсним
Касаційна скарга сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Росток»№02/1 від 05.11.2007 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Касаційна скарга за формою і змістом не відповідає вимогам статті 111 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
Згідно з пунктом 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»ставки державного мита встановлюються в таких розмірах із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв кредиторів про порушення справи про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство -5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами -50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції.
Отже, в даному випадку за подання касаційної скарги на один процесуальний документ державне мито складає 42,50 грн.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, скаржником -сільськогосподарським відкритим акціонерним товариством «Росток»до касаційної скарги додано платіжне доручення №1122 від 05.11.2007, в якому в графі призначення платежу зазначено -«За подачу касаційної скарги СВАТ «Росток»по справі №05/2870 на постанову КМАГС від 01.10.2007», а в графі платник -«ІП Агро-Вільд-Україна», тобто державне мито за подання касаційної скарги СВАТ «Росток»заплачено іншою юридичною особою. Доказів того, що СВАТ уповноважив ІП «Агро-Вільд-Україна»сплатити за себе державне мито до матеріалів касаційної скарги не додано. Відтак, скаржником не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому чинним законодавством порядку про сплату державного мита.
За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 53, 86, п. 4 ст. 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Росток»№02/1 від 05.11.2007 на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 01.10.2007 по справі №05/2870 повернути скаржнику.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко