Справа №:755/7895/23
Провадження №: 4-с/755/1/24
"01" лютого 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Цалко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 за участю Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшнс», боржника ОСОБА_2 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії,
заявник звернулася до суду зі скаргою за участю Приватного виконавця виконавчого округу Потлавської області Скрипника Володимира Леонідовича, стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшнс», боржника ОСОБА_2 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивує наступним.Постановою приватного виконавця Володимира Скрипника від 26 квітня 2023 року було відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 6-2346/10, виданого Дніпровським районним судом м. Києва 28 січня 2011 року про стягнення з І, Ткаченко 456709 доларів США. В цей же день приватним виконавцем було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 45 670,95 доларів США. У відповідності до ст. 21 Закону «Про виконавче провадження» в редакції, що діяла станом на 28 січня 2011 року, строк пред'явлення виконавчого документу до виконання - три роки. Щодо ОСОБА_1 в зазначений період часу не було будь-яких відкритих виконавчих проваджень, в Єдиному реєстрі судових рішень відсутні рішення суду у справі № 6-2346/2010, якими би було стягувачу поновлено строки на пред'явлення цього листа до виконання. Отже, у приватного виконавця не було підстав для відкриття цього виконавчого провадження, він у відповідності до ст. 4 ч.4 Закону «Про виконавче провадження» мав повернути виконавчий документ без виконання, тому постанова виконавця є неправомірною. Більше того, ОСОБА_1 взагалі не було відомо ні про наявність у неї такого боргу, ні про рішення третейського суду ( як можна бачити з ухвали Дніпровського районного суду від 08 квітня 2021 року у справі № 6-2346/2010 виконавчий лист було видано на виконання рішення третейського суду від 17 вересня 2010 року) про стягнення з неї на користь ПАТ «Ерсте Банк» таких грошових сум та про видачу Дніпровським районним судом м. Києва відповідного виконавчого листа. У зв'язку з безпідставністю відкриття виконавчого провадження скасуванню підлягає і постанова про стягнення основної винагороди, як похідна від постанови про відкриття виконавчого провадження. У зв'язку з чим просить визнати неправомірною постанову приватного виконавця В. Скрипника від 26 квітня 2023 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 і постанову від 26 квітня 2023 року про стягнення основної винагороди у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у сумі 45670,95 доларів США та зобов'язати приватного виконавця В.Л. Скрипника усунути порушення прав ОСОБА_1 шляхом повернення виконавчого листа № 6-2346/10 від 28 січня 2011 року стягувачу без виконання.
Ухвалою суду від 14 червня 2023 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою боржника ОСОБА_1 за участю Приватного виконавця виконавчого округу Потлавської області Скрипника Володимира Леонідовича, стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшнс», боржника ОСОБА_2 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Київського апеляційного суду від 31 жовтня 2023 року вищезазначену ухвалу скасовано та справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 30 листопада 2023 року скаргу залишено без руху.
Ухвалою суду від 11 січня 2024 постановлено: поновити пропущений ОСОБА_1 строк для звернення до суду із скаргою про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії; прийняти до свого провадження скаргу боржника ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшнс», боржника ОСОБА_2 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії; призначити судовий розгляд.
30 січня 2024 року приватний виконавець надіслав до суду заперечення на скаргу, в яких зазначає наступне. Приймаючи рішення про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1, серед іншого, здійснено аналіз виконавчого документа на предмет дотримання строків його пред'явлення до примусового виконання та встановлено, що даний виконавчий документ останній раз перебував на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі ВПВР у Полтавській області) та 16.03.2023 був повернутий стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону, що підтверджується відповідною відміткою на виконавчому документі та постановою старшого державного виконавця ВПВР у Полтавській області Нікогосяна Г.М. про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.03.2023 ВП № 25926183, яку долучено стягувачем до заяви про відкриття виконавчого провадження. Враховуючи вищенаведене, після повернення виконавчого листа стягувачу, в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження», строк для пред'явлення виконавчих листів переривається і він починає обраховуватися заново з часу повернення виконавчого документу стягувачу (16.03.2023) та становить 3 роки. Отже, перед прийняттям рішення про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 встановлено, що виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва № 6-2346/10 від 28.01.2011 пред'явлено з дотриманням встановлених ст. 12 Закону строків, а відповідно, постанова про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 26.04.2023 є законною та відсутні підстави для її скасування.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до вимог ч. 1 ст.450 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку розгляду справи.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби і звернень учасників виконавчого провадження" неявка в судове засідання в зазначених справах заявника або заінтересованої особи, якім повідомлено про час та місце його проведення, не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
28 січня 2011 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист 6-2346\10 на примусове виконання рішення постійно діючого третейського суду при асоціації українських банків (а.с. 125).
16 березня 2023 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Нікогосяном Гагіком Меружановичем винесено постанову про повернення виконавчого листа № 6-2346\1 від 28 січня 2011 року стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с. 126).
26 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 6-2346\10 від 28 січня 2011 року (а.с. 128 зв.).
26 квітня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. у ВП № НОМЕР_1 винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_1 основної винагороди (а.с. 129 зв.).
Відповідно до статті 1 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Виходячи із засад цивільного судочинства, судове рішення, як таке, вже само по собі являється актом примусу, спрямованим на вчинення тих чи інших дій в інтересах та на користь учасників судового провадження.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов'язки і права державного виконавця, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Однак, пунктом 3 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-УІІІ, який набрав чинності 05 жовтня 2016 року передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом пред'являються до виконання у строки встановлені цим законом, тобто протягом трьох років.
Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред'явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Оскільки постановою державного виконавця від 16 березня 2023 року повернуто стягувачу виконавчий лист, строк для пред'явлення виконавчого документу починається з 16 березня 2023 року, тому суд доходить висновку про не пропущення стягувачем строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За встановлених обставин приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем вчинено дії та прийнято рішення відповідно до закону, в межах повноважень.
Отже, з урахуванням викладеного у задоволенні скарги по цій справі слід відмовити повністю.
Керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 447, 450, 451, 260, 353 ЦПК України, суд,
У задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 за участю Приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшнс», боржника ОСОБА_2 про визнання постанови про відкриття виконавчого провадження неправомірною, визнання постанови про стягнення основної винагороди неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна