Номер провадження 2-а/754/26/24
Справа №754/17107/23
Іменем України
29 січня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Сенюти В.О.,
при секретарі: Солонюк К.Г.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про скасуванні постанову. Подану позовну заяву обґрунтовує тим, що 28.08.2023 інспектором 4 роти 1 батальйону УПП в Чернігівській області старшим лейтенантом поліції Маслюк А.О. винесено постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7617453. Відповідно до вказаної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч 4 ст.122 КУпАП. Позивач вказану постанову вважає необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ним правила дорожнього руху порушено не було. В ході спілкування з працівником поліції, останнім не було пред'явлено докази на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху, не ознайомлено із сертифікатом приладу TruCam LTІ 20/20 ТC000676. Позивач вказує на порушення, оскільки прилад не було встановлено на тринозі, а перебував у руках працівника поліції. На підставі викладеного, просить постанову серії ЕАТ № 7617453 від 28.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 4 ст.122 КУпАП скасувати та закрити провадження за відсутністю складу події.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 04.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
На адресу Деснянського районного суду м. Києва від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву та DVD-R диск з матеріалами фіксації правопорушення. З яких вбачається, що сторона відповідача вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. 28.08.2023 об 11 год. 18 хв. в с. Сираї, а/д М01, 72 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 в населеному пункті с. Сираї позначеному д.з. 5.49 та рухався зі швидкістю 105 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTІ 20/20 ТC000676. Після виявлення вказаного порушення, поліцейським подано сигнал про зупинку транспортного засобу на підставі ст.. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Сираї, Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Згідно п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год. Таким чином, позивач своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.122 КУпАП, а саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більше як на 50 км/год. Працівник поліції має право розглядати справи за ч. 4 ст.122 КУпАП. Прилад, яким вимірювалась швидкість є придатним для застосування. Правомірність використання приладу в ручному режимі підтверджується листом Державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» від 01.10.2019 № 22-38/49. З відеозаписів зроблених за допомогою портативних відореєстраторів поліцейських, вбачається, що екіпажем патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху, а саме порушення швидкісного режиму був зупинений транспортний засіб під керуванням позивача. Після зупинки транспортного засобу водія проінформовано про причину зупинки з детальним її описом та пред'явлено законну вимогу надати на перевірку документи зазначені у п. 2.1 ПДР, на що позивач дістав посвідчення водія та показав, що воно присутнє, але на вимогу пред'явити усі документи до повного ознайомлення, ОСОБА_1 не реагував та надати документи відмовився. Водія повідомлено, що за непред'явлення документів передбачена адміністративна відповідальність. В подальшому винесено постанову серії ЕАТ № 7617453 від 28.08.2023 року за ч. 4 ст. 122 КУпАП та постанову серії БАД № 799706 від 28.08.2023 року за ч. 1 ст. 126 КУпАП. З відеозапису також вбачається, що поліцейськими була дотримана передбачена законодавством процедура розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. До початку винесення оскаржуваної постанови поліцейський оголосив про початок розгляду справи, ознайомив позивача з правами , якими користується особа, стосовно якої проводиться розгляд справи та жодним чином не перешкоджав водію у реалізації вказаних прав, про що позивач у п. 8 оскаржуваної постанови поставив власний підпис. Крім того, під час розгляду справи поліцейськими було відібрано пояснення та клопотання, що є додатковим підтвердженням того, що позивачу жодним чином не перешкоджали у реалізації прав передбачених ст. 268 КУпАП. Так, з метою реалізації свого права, позивачем було заявлене клопотання про перенесення розгляду справи. В результаті розгляду клопотання, поліцейським було прийнято рішення про його відхилення з посиланням на ч. 4 ст. 258 КУпАП, оскільки розгляд справи відбувається на місці вчинення правопорушення без перенесення. Таким чином, враховуючи всі наявні матеріали даної справи та докази вчинення адміністративного правопорушення, всі зауваження позивача як підстави для скасування оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження, носять суто суб'єктивний характер та свідчить лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності. Таким чином, з огляду на вищевикладене постанова винесена правомірно, в межах законодавства та на підставі наявної доказової бази скоєння позивачем адміністративного правопорушення.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши вступне слово позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 2 КАС України, встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить скасувати постанову серії ЕАТ № 7617453 від 28.08.2023 року.
Судом встановлено, що 28.08.2023 року винесено постанову серії ЕАТ № 7617453 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.
У постанові серії ЕАТ № 7617453 від 28.08.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі зазначено, що 28.08.2023 року о 11 год. 18 хв. с. Сираї, дорога МО1 72 км., водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Сираї, позначеному д.з. 5.49 та рухався зі швидкістю 105 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год., чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TruCam LTІ 20/20 ТC000676, чим порушив п. 12.4 ПДР - перевищення Т/з встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 50 км/год. та здійснив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
Згідно ч. 4 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.3 Правил дорожнього руху, затверджених передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.
Дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.
Крім того, у п. 1.5 ПДР, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Також, згідно з п. 9 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи: застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.
Позивачем не надано суду жодного доказу та не викладено обставин, які підтверджували б неправомірність дій відповідача та відсутність в діях позивача порушення ПДР України.
Разом з тим, від відповідача на адресу Деснянського районного суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАТ № 7617453 від 28.08.2023 року та DVD-R диск з матеріалами фіксації правопорушення.
З відеозапису з нагрудного відеореєстратора вбачається, що екіпажем патрульної поліції був зупинений транспортний засіб Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача. Після зупинки транспортного засобу водія було проінформовано про причину зупинки та пред'явлено законну вимогу надати на перевірку документи зазначені у п. 2.1 ПДР, на що позивач дістав посвідчення водія та показав, що воно присутнє, але на вимогу пред'явити усі документи (посвідчення водія, свідоцтво про технічну реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) до повного ознайомлення, ОСОБА_1 не пред'явив. Позивачу повідомлено про порушення ним п. 12.4 ПДР та вчинення адміністративного правопорушення передбачене ч. 4 ст.122 КУпАП. Швидкість руху транспортного засобу позивача зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 ТC000676.
Доводи позивача, щодо безпідставності зупинення його транспортного засобу працівниками поліції спростовуються письмовими матеріалами справи та розцінюються судом, як спроба уникнути адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Кабінетом Міністрів України затверджено постанову від 04.06.2015 р. № 374 Перелік категорій законодавчо регульованих ЗВТ, що підлягають періодичній повірці, пунктом 20 якого визначені вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, до яких належать, у тому числі, TruCam.
Для всіх законодавчо регульованих ЗВТ, що застосовуються в Україні, наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 р. № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», зареєстрованим в Мін'юсті 01.11.2016 р. за № 1417/29547, встановлені міжповірочні інтервали незалежно від типу, модифікації, виробника цих ЗВТ. Для вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних встановлено міжповірочний інтервал - 1 рік.
При цьому, факт руху автомобіля марки Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач, зі швидкістю 105 км/год., підтверджується відеозаписом, здійсненим за допомогою приладу TruCam LTІ 20/20 ТC000676, наданим інспектором поліції, дослідженим судом.
Результати фото- та відеофіксації лазерного вимірювача швидкості TruCam LTІ 20/20 ТC000676, на якому зафіксовано автомобіль позивача Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , як такий, що перевищив встановлені Правилами дорожнього руху обмеження швидкісного режиму на автомобільних дорогах, суд вважає даний доказ належним, допустимим та таким, що доводить вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» дозволяє інспектору патрульної поліції використовувати інформацію, отриману із відеотехніки, що закріплена на форменому одязі, службових транспортних засобах з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Разом з цим, посилання позивача на ті обставини, що інспектор допустив порушення, оскільки тримав лазерний вимірювач швидкості TruCAM в руках, не заслуговує уваги, оскільки чинним законодавством, зокрема ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» не обмежено спосіб розміщення відеоприладу, яким є вимірювач швидкості.
Тобто, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягнення відповідачем застосовано без порушень, в межах санкції ч. 4 ст. 122 КУпАП, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності, а тому підстави для задоволення позову відсутні, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом таких обставин не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, підтверджується постановою, відеозаписом та не спростовані позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.251, 283-284, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 5-11, 160, 173-182, 192-229, 243, 246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний тест рішення суду складено: 02.02.2024
Суддя В.О.Сенюта