ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1508/24
провадження № 1-кп/753/1103/24
"31" січня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачена ОСОБА_5 ,
провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020004948 від 11.12.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Києва, громадянинки України, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судиму, востаннє вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва 22 січня 2024 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023100020004948 від 11.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 січня 2024 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22 січня 2024 року призначено підготовче судове засідання на 31 січня 2024 року.
Окрім цього, на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2024 року від судді ОСОБА_6 передано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12023100020004888 від 07.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, на розгляд головуючому судді ОСОБА_1 .
На обговорення учасників судового розгляду суд поставив на обговорення питання щодо можливості об'єднання матеріалів кримінального провадження.
Сторони, які брали участь у судовому розгляді вважали за можливе об'єднати матеріали в одне провадження.
Далі головуючим відповідно до вимог КПК України на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Крім того, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Від представників потерпілих за матеріалами двох проваджень надійшли заяви про розгляд кримінального провадження без їх участі.
Захисник ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо можливості призначення судового розгляду, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявив. Водночас заперечив проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 .
Обвинувачена ОСОБА_5 під час судового засідання підтримала думку захисника про можливість призначення справи до судового розгляду.
На питання головуючого судді всі учасники судового розгляду підтвердили, що не заперечують проти проведення підготовчого судового засідання за відсутності представників потерпілих та не потребують додаткового часу для підготовки до судового розгляду.
Щодо інших клопотань, пов'язаних із призначенням обвинувального акта до розгляду, сторони не висловились.
Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальні акти та реєстр матеріалів досудового розслідування складені відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувальних актів, які б перешкоджали призначенню до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувальних актів у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва, представників потерпілих, обвинувачену та її захисника.
Судове засідання у цьому кримінальному провадженні здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу.
Під час підготовчого судового засідання прокурор підтримав подане ним клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, просив його задовольнити, зазначив, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Прокурор зазначив, що на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. У зв'язку з наведеним прокурор просив обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 строком на шістдесят днів. Прокурор зауважив, що інші, більш м'які, ніж тримання під вартою, запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання та сторона захисту наголосила, що прокурором не обґрунтовано неможливість застосування до ОСОБА_5 інших, більш м'яких запобіжних заходів. На підставі наведеного просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважав за можливе застосувати до його підзахисної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачена ОСОБА_5 підтримала позицію свого захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання, а також заперечення, дійшов таких висновків.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, підозрюваного, обвинуваченого (п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України).
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Так, вказане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, зокрема підготовчого провадження, метою якого відповідно до глави 27 КПК України є вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер та тяжкість кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, вирішуючи питання щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою, суд має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
За наслідками розгляду цього клопотання суд дійшов висновку, що ризики, встановленні під час досудового розслідування при вирішенні питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу та продовження строку його дії, не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов'язаний із злочином проти власності. Санкція частини 4 статті 185 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у вигляді її можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Продовжує існувати і ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки судовий розгляд ще не розпочато та зазначені особи безпосередньо судом не допитані.
Не може залишатися поза увагою те, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Таким чином, факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на інших учасників у кримінальному провадженні.
Отже, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків є реальним та зумовлює необхідність запобіжного заходу.
Ризик повторного вчинення кримінального правопорушення суд як дуже високий, оскільки ОСОБА_5 раніше неодноразово судима за корисливі злочини, востаннє вироком Дарницького районного суду міста Києва від 30 листопада 2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
При цьому ОСОБА_5 протягом року була засуджена за вчинення корисливих злочинів чотири рази, окрім того остання не працевлаштована, отже відсутні будь-які джерела доходу, що може спонукати її вчинення нових корисливих злочинів з метою забезпечення умов для свого існування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що існують реальні та обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 перебуваючи поза межами місць попереднього ув'язнення, може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Отже, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає реальним, обґрунтованим та доведеним.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_5 , судом на теперішній час не встановлено.
Враховуючи надані матеріали, суд встановив наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тож суд дійшов до висновку про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, та вважає обґрунтованою необхідність у застосуванні до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також суд вважає за можливе визначити обвинуваченій ОСОБА_5 розмір застави.
Розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Так, розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір застави має оцінюватись, з огляду на, з-поміж іншого, ступінь вірогідності того, що перспектива втрати застави або вжиття заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі.
Суд вважає, що розмір застави, визначений обвинуваченій ОСОБА_5 має у повній мірі гарантувати виконання покладених на неї обов'язків. Цей розмір має бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинувачену від порушення встановлених процесуальними нормами або покладених судом на неї обов'язків, забезпечувала її належну процесуальну поведінку.
При визначенні розміру застави, суд бере до уваги обставини, які викладені в обвинувальному акті, тяжкість злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , дані про особу обвинувачену.
Отже, з огляду на наведене, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням відомостей щодо обвинуваченої ОСОБА_5 , тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона обвинувачується, суд вважає, що розмір застави необхідно визначити заставу у розмірі двацдяти неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, а визначений розмір застави у сумі 60 560 грн визнаний таким, оскільки застава саме в такому розмірі здатна запобігти встановленим ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК України.
Також суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов'язки у разі внесення застави, обов'язки, що передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: з'являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із міста Києва без дозволу суду.
З огляду на викладене та керуючись статтями, 314-316, 177, 182, 183, КПК України, суд
постановив:
Об'єднати в одне судове провадження матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12023100020004948 від 11.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа № 753/1508/24, провадження № 1-кп/753/1103/24), з матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за 12023100020004888 від 07.12.2023, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України (судова справа № 753/1509/24, провадження № 1-кп/753/1104/24), та присвоїти цим провадження єдиний номер № 753/1508/24.
Призначити судовий розгляд в об'єднаному кримінальному провадженні на підставі обвинувальних актів за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, на 13 годину 50 хвилин 31 січня 2024 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва, обвинувачену та її захисника.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в умовах ДУ "Київський слідчий ізолятор", тобто до 30 березня 2024 року включно.
Визначити розмір застави, достатній для виконання обвинуваченою ОСОБА_5 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
У разі внесення застави звільнити ОСОБА_5 з-під варти та зобов'язати її з'являтися за першою вимогою до суду, повідомляти суд про зміну місця свого проживання, не відлучатися із міста Києва без дозволу суду.
Роз'яснити ОСОБА_5 та заставодавцям, що у разі невиконання обвинуваченою покладених на неї обов'язків, застава буде звернена в дохід держави.
Ухвала підлягає оскарженню до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення ухвали в частині обрання запобіжного заходу.
Суддя ОСОБА_1