Справа № 690/38/24
Провадження № 2-а/690/1/23
31 січня 2024 року м. Ватутіне
Ватутінський міський суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Линдюка В.С.,
секретар судового засідання Руденко В.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Фролова О.Л.,
представника відповідача Свістільник В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ватутінського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.01.2024 року серії ЕНА № 1229908,
Позивач звернувся до Ватутінського міського суду Черкаської області з адміністративним позовом за змістом якого просить скасувати постанову Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області від 12.01.2024 року серії ЕНА № 1229908, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, оскільки поліцейським не надано належних та допустимих доказів порушення позивачем правил дорожнього руху та не надано можливості реалізувати процесуальні права, а оскаржувана постанова винесена з порушенням норм ст. 283 КУпАП. Також вказано про те, що позивачем здійснено обгін службового автомобіля працівників поліції, який рухався по вул. Звенигородська в м. Ватутіне зі швидкістю близько 20 км/год., в межах автодороги де були відсутні перехрестя. У подальшому, позивача зупинено працівниками поліції та складено оскаржувану постанову про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення в виді штрафу 510 грн., допустивши при цьому порушення вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення від 12.01.2024 року серії ЕНА № 1229908 винесено з дотриманням вимог КУпАП за наявності доказів порушення ОСОБА_1 пп. а) п. 14.6 Правил дорожнього руху, оскільки ним здійснено обгін службового транспортного засобу, який розпочато на перехресті вулиць Звенигородська - Першобудівників та завершено на перехресті вулиць Звенигородська - Європейська, що підтверджується відповідним відеозаписом. Під час винесення оскаржуваної постанови працівником поліції роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, а також безпосередньо ознайомлено з відеозаписом допущеного порушення, однак жодних клопотань від нього не надходило, а також вручено копії даної постанови. Також вказано, що Звенигородський РВП ГУНП в Черкаській області не є самостійною юридичною особою, а лише структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у Черкаській області, як наслідок, не є належним відповідачем у справі, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги з викладених у позові підстав, вказавши, що він рухаючись м. Ватутіне по вул. Звенигородська в напрямку центру здійснив обгін службового автомобіля працівників поліції вже після перехрестя вулиць Звенигородська - Першобудівників, а не безпосередньо на перехресті, оскільки вказаний автомобіль рухався з орієнтовною швидкістю 20 км/год. Також вказав, що працівниками поліції йому фактично вручено лише корінець до оскаржуваної постанови, а не її копію.
Представник позивача адвокат Фролов О.Л., повноваження якого підтверджено ордером від 19.01.2024 року серії СА № 1060191, підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити. Додатково вказав, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є просп. Ватутіна, 1, м. Ватутіне, яке співпадає з місцем розгляду справи, хоча в цьому місці не має жодного перехрестя.
Представник відповідача інспектор СРПП Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Свістільнік В.О., повноваження якого підтверджено довіреністю від 30.01.2024 року № 2080/55/04/06-2024, у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що він разом з колегою ОСОБА_2 12.01.2024 року перебували на добовому чергуванні. Під час руху в напрямку центру м. Ватутіне по вул. Звенигородській їх службовий автомобіль обігнав автомобіль Mercedes-Benz червоного кольору, розпочавши даний маневр на перехресті вулиць Звенигородська - Першобудівників та завершивши його на перехресті вулиць Звенигородська - Європейська. Водія вказаного транспортного засобу відразу зупинено та після встановлення його особи винесено відносно нього постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП, з дотриманням всіх вимог КУпАП. Також визнав, що в постанові дійсно не коректно вказано місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки фактично ним була вулиця Звенигородська, а не проспект Ватутіна, та вказав, що дане зумовлено тим, що саме цю адресу висвітив їх технічний пристрій під час складення оскаржуваної постанови. Додатково пояснив, що швидкість їх службового автомобіля дійсно перебувала в межах 30 км/год, оскільки вона була безпечною з урахуванням дорожніх обставин.
Заслухавши доводи учасників справи, які з'явились у судове засідання, дослідивши зміст оскаржуваної постанови та надані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 222, ч. 1 ст. 287, ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи органу Національної поліції про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено особою, відносно якої її винесено, у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП та змісту п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.06.1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення» (зі змінами та доповненнями), суд розглядаючи скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом'якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту ч.ч. 2, 3 ст. 283 КУпАП постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього, крім іншого, повинна містити: опис обставин, установлених під час розгляду справи; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).
Судом встановлено, що за змістом оскаржуваної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУПАП, шляхом накладення адміністративного стягнення в виді штрафу розміром 510 (п'ятсот десять) грн., оскільки він 12.01.2024 року о 15 год. 41 хв. 12 сек. за адресою просп. Ватутіне, 1, в м. Ватутіне, під час керування автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , у порушення вимог п. 14.6. а) ПДР здійснив обгін на перехресті. На даній постанові наявні підписи ОСОБА_1 , які підтверджують факт роз'яснення йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та строку оскарження, передбаченого ст. 289 КУпАП, а також отримання ним копії даної постанови. Також перед підписом ОСОБА_1 про ознайомлення його положеннями ст.ст. 268, 289 КУпАП міститься запис виконаний від руки «не згідний».
Переглядом у судовому засіданні відеозаписів, долучених до відзиву на позовну заяву, встановлено, що 12.01.2024 року о 15 год. 41 хв. автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснено обгін службового автомобіля працівників поліції, який рухався по вул. Звенигородська в м. Ватутіне в напрямку центру міста, після проїзду ним перехрестя вулиць Звенигородська - Першобудівників (раніше - Радянська) та завершено його фактично перед перехрестям вулиць Звенигородська - Європейська (раніше - Клари Цеткін).
У подальшому, вказаний автомобіль на вимогу працівників поліції зупинився на просп. Незалежності (раніше - Ватутіна) м. Ватутіне та після перевірки документів водія встановлено, що ним є ОСОБА_1 . Працівниками поліції також повідомлено про причину зупинки транспортного засобу, роз'яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, а також винесено відносно ОСОБА_1 постанову про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, в електронній формі у вигляді стрічки, яку роздруковано за допомогою спеціального технічного пристрою, з подальшим врученням ОСОБА_1 відривної квитанції до неї, та роз'ясненням порядку оскарження винесеної постанови.
Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до абз. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ч. 2 ст. 122 КУпАП, крім іншого, передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил обгону.
Відповідно до пп. а) п. 14.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами), крім іншого, обгін заборонено на перехресті.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.04.2018 року в справі № 338/1/17, саме по собі описання в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови, а також наявність у діях позивача 12.01.2024 року ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд враховує наступне.
Позивачем не заперечувався факт керування 12.01.2024 року автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , та виконання маневру обгону службового автомобіля працівників поліції під час руху по вул. Звенигородська в м. Ватутіне.
Водночас надані стороною відповідача відеозаписи не дозволяють достовірно встановити місце початку виконання обгону автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , тобто встановити, що його здійснено саме на перехресті, оскільки на відеозаписі зафіксовано обгін службового автомобіля працівників поліції після проїзду ним перехрестя вулиць Звенигородська - Першобудівників (раніше - Радянська) та завершення даного обгону автомобілем Mercedes-Benz 313 CDI, д.н.з. НОМЕР_1 , фактично перед перехрестям АДРЕСА_1 ).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.07.2020 року в справі № 463/1352/16-а, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню в справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Доводи представника позивача про те, що в оскаржуваній постанові місцем вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, вказано просп. Ватутіна, 1, м. Ватутіне, що очевидно не відповідає фактичним обставинам справи, є доречними, оскільки помилковість зазначення в оскаржуваній постанові відомостей щодо місця вчинення адміністративного правопорушення також безпосередньо в судовому засіданні визнано представником відповідача.
Помилкове зазначення працівником поліції в оскаржуваній постанові місця вчинення адміністративного правопорушення як «просп. Ватутіна, 1», а не «вул. Звенигородська», суд вважає опискою, яка не впливає на її правомірність, оскільки фактичні обставини справи, в тому числі безпосереднє місце обгону, зафіксовані на відеозапис.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 28.11.2018 року в справі № 537/1214/17, від 24.12.2019 року в справі № 459/1801/17.
Водночас, оскільки в оскаржуваній постанові, всупереч вимог ч. 3 ст. 283 КУпАП, відсутні відомості як про відеозапис правопорушення, так і про технічний засіб, яким його здійснено, відеозапис, що долучено до відзиву на позовну заяву на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, що узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.02.2020 року в справі № 524/9716/16-а.
Також суд критично оцінює доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог у зв'язку з тим, що даний позов пред'явлено до неналежного відповідача, оскільки Звенигородський РВП ГУНП не є самостійною юридичною особою, а лише структурним підрозділом ГУНП в Черкаській області, так як згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.06.2020 року в справі № 127/6881/17 та від 26.12.2019 року в справі № 724/716/16, належним відповідачем у справах про оскарження постанов про накладення адміністративних стягнень є саме відповідний орган на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Тож як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови справа про адміністративне правопорушення, вчинене 12.01.2024 року ОСОБА_1 , розглядалася саме Звенигородським районним відділом поліції ГУНП в Черкаській області.
З огляду на вказане, враховуючи те, що до суду не надано допустимих доказів факту порушення 12.01.2024 року ОСОБА_1 вимог пп. а) п. 14.6 Правил дорожнього руху, а доводи позивача про те, що обгін службового автомобіля працівників поліції під час руху по вул. Звенигородська ним здійснено не на перехресті, а вже після перехрестя вул. Звенигородська та вул. Першобудівників, залишились не спростованими та в силу презумпції невинуватості мають тлумачитись на його користь, тож наявні підстави для задоволення позовних вимог.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, крім іншого, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Положеннями п. 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, судом встановлено, що під час винесення оскаржуваної постанови працівниками Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області не забезпечено в повній мірі дотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення в частині всебічності, повноти та об'єктивності з'ясування обставин справи, а також вирішення її в точній відповідності із законом, що мало наслідком винесення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, за відсутності події та складу даного адміністративного правопорушення, в зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про дане адміністративне правопорушення закриттю.
З огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, судові витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 121, 125, 251, 256, 280, 293, 294 КУпАП та ст.ст. 4, 9, 11, 77, 139, 159-163, 241-244, 246, 250, 255, 268, 269, 271, 272, 286, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 12.01.2024 року серії ЕНА № 1229908, винесену поліцейським Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області Свістільніком Владиславом Олеговичем, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, шляхом накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 31.10.1996 року Ватутінським МВ УМВС України в Черкаській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Звенигородський районний відділ поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, адреса місцезнаходження: вул. Благовісна, 50, м. Звенигородка Черкаської області.
Суддя Линдюк В.С.