Справа № 572/5117/23
Провадження № 2-н/559/25/2024
02 лютого 2024 року Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з Сарненського районного суду надійшла за підсудністю цивільна справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з газопостачання.
Відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст.165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Як встановлено, з наданої відповіді із Смизької селищної ради на запит судді Сарненського районного суду боржник ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Рівненській області значиться зареєстрованою по АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання про можливість видати судовий наказ, суддя приходить до наступного висновку.
За приписами п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Зі змісту п. 6 ч. 1 ст. 1 "Про житлово-комунальні послуги" вбачається, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно долучених до заяви матеріалів, боржник є споживачем житлово-комунальних послуг(в даному випадку газу) за адресою: АДРЕСА_2 . Однак, зважаючи на те, що місце проживання боржника зареєстровано за адресою - АДРЕСА_1 , у заяві відсутнє посилання на докази, і до заяви безпосередньо не долучені докази, які підтверджують викладені у заяві обставини, а саме, що боржник є споживачем житлово-комунальних послуг, за адресою АДРЕСА_2 , що він мав повноваження на укладання зі стягувачем відповідного договору про надання послуг; не підтверджено доказами, що боржник є власником(співвласником) будинку, який розташований за цією адресою.
До заяви про видачу судову наказу долучена довідка про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 та копія заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, де адреса об'єкту споживача зазначена - АДРЕСА_2 , а заява підписана ОСОБА_1 , однак, на думку судді, дані документи не можна вважати належним доказом, який підтверджує, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою, користується послугами, які надає заявник, та була уповноважена на підписання даної заяви-приєднання.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 163, п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, оскільки в ній не зазначені повні відомості, які передбачають виникнення або порушення права грошової вимоги саме до зазначеного боржника, до заяви не долучені докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 є споживачем послуг, які надає позивач, а суд позбавлений процесуальної можливості самостійно визначати та витребувати такі відомості в наказовому провадженні.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Нормами п. 8 ч. 1 ст.165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п.п. 1, 8 ч. 1ст.165 ЦПК України, оскільки заявником не доведено на підставі належних доказів, що він має право вимоги до ОСОБА_1 .
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст. ст. 165, 164, 166 ЦПК України, судя
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» (ЄДРПОУ: 39589441, адреса: вул. Грушевського академіка, 24, м.Рівне) про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості за надані послуги з газопостачання - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини 1 статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
Ухвала суду може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення ухвали можуть подати апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Р.В. Ралець