Справа № 559/2464/13-ц
Провадження № 2-п/559/1/2024
31 січня 2024 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., секретаря судового засідання Остапчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укр Сиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
21 листопада 2023 року до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області звернувся відповідач ОСОБА_1 із заявою про перегляд заочного рішення від 24 жовтня 2013 року в справі №559/2464/13-ц. Заяву обґрунтовує тим, що вказане рішення він не отримував, дізнався про винесене заочне рішення тільки у 2023 році, коли виконавча служба почала знімати з його заробітної плати 20% заробітку. У судове засідання під час розгляду справи не з'явився з поважних причин, оскільки не був належним чином повідомлений про дату проведеного судового засідання, жодні поштові повідомлення та судові повістки йому не надходили та відповідно він їх не отримував за адресою реєстрації, яка була відома суду з позовної заяви. Також не отримував копію позовної заяви і не знає її змісту, тому був позбавлений можливості подавати докази та заперечення. Вважає, що згідно норм закону та правових позицій ВСУ України, звернення стягнення потрібно було здійснювати на предмет іпотеки, а не на його заробітну плату як поручителя у кредитних зобов'язаннях, тому є підстави для скасування заочного рішення від 24 жовтня 2013 року. Також, ОСОБА_1 подав до суду клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без руху, надано заявнику термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків, які усунуто у встановлений строк. 28 грудня 2023 року ухвалою суду поновлено строк на подачу заяви та прийнято заяву до розгляду.
В судове засідання сторони не з'явились. Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Заявлені вимоги підтримує повністю.
Представник позивача ПАТ «Укрсиббанк» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Заяв та клопотань до суду не надходило. Причин неявки не повідомив.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, до суду повернувся конверт з відміткою пошти «Адресат відсутній». Заяв та клопотань до суду не надходило. За п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою.
Згідно ч.1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи, що судом надано достатньо часу всім учасникам для реалізації їх прав, усі повідомлені судом про дату, час і місце судового розгляду, підстав для відкладення судового засідання немає.
Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд робить наступні висновки.
Судом встановлено, що заочним рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 жовтня 2013 року позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суму боргу за договором про надання споживчого кредиту №11313552000 від 12 березня 2008 року в розмірі 176 674,54 грн. та судовий збір у розмірі 1766,75 грн.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення відповідач посилається на те, що він не з'явився в судове засідання, оскільки не був повідомлений про день та час розгляду справи.
Згідно ст. 74 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, рішення в якому просять переглянути), судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. У разі відсутності адресата, особа, що доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Одночасно ч.9 ст. 74 ЦПК України було передбачено, що відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті.
Судові повістки про виклик до суду на 25.09.2013 та на 24.10.2013 направлялись судом за місцем реєстрації проживання відповідачів, яка зазначена в позовній заяві: АДРЕСА_1 , а також ця ж адреса зазначена у Договорі поруки №187183 від 12.03.2008 як контактна для ОСОБА_1 , який особисто підписаний відповідачем ОСОБА_1 . Однак , до суду поверталися конверти з відміткою «За закінченням терміну зберігання» (а.с. 2), а не з відміткою про відсутність. Тож, ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом розміщення оголошення в засобах масової інформації згідно ч.9 ст. 74 ЦПК України (а.с.36, 37) .
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а суд мав прав ухвалити заочне рішення. В протилежному випадку, тобто якщо погодитись із відповідачем, що в суду не було підстав ухвалювати заочне рішення, то існування інституту заочного рішення взагалі позбавляється сенсу.
Однак, незважаючи на те, що з моменту ухвалення судового рішення минув значний термін в 10 років, суд поновив строки відповідачу ОСОБА_1 на оскарження заочного судового рішення ухвалою від 28.12.2023, бо документи свідчать, що про рішення суду ОСОБА_1 дізнався з додатку «Дія» та «Приват 24» з отриманого запиту від виконавчої служби від 28.10.2023. А також він дійсно зареєстрований за іншою адресою згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №361511 від 12.12.2023: АДРЕСА_2 , відомості внесені в реєстр 22.09.2017 в зв'язку з отриманням паспорту для виїзду за кордон.
За ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Згідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що 1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, 2) а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Використання законодавцем в конструкції ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна констатувати наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Як встановлено судом з матеріалів справи №559/2464/13-ц, відповідач був повідомлений про її розгляд згідно чинного на той момент процесуального законодавства, але таким чином, що копій матеріалів позовної заяви не отримував. Однак, цього мало, щоб скасувати рішення суду десятирічної давнини. Відповідачем не надано доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Він підтверджує, що виступав поручителем у кредитному договорі №11313405000 від 12 березня 2008 року, також в матеріалах справи відсутні докази сплати вказаної заборгованості будь-ким із боржників. Документи, надані суду відповідачем, не є доказами, які мають істотне значення для правильного вирішення справи і які не досліджені судом. Той факт, що в процесі виконання судового рішення борг стягується з зарплати поручителя, жодного значення для вирішення справи по суті про невиконання кредитних зобов'язань немає, що узгоджується із усталеною судовою практикою. Велика палата Верховного суду в справі №361/7543/17 від 19 травня 2020 року вказала, що право вибору конкретного способу захисту належить позивачу, який вправі звернутись до суду з позовом про стягнення грошових коштів, процентів за користування, трьох відсотків річних, а також зі зверненням стягнення на предмет іпотеки і це не призводить до подвійного стягнення. В цій справі позивач вибрав такий спосіб захисту своїх порушених прав, який вважав за потрібне, а відповідач не надав доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З урахуванням викладених обставин, суд робить висновок, що правові підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, а тому залишає заяву без задоволення.
Керуючись ст. 260, 261, 287, 353 ЦПК України, суд
заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укр Сиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що заочне рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 24 жовтня 2013 року у справі №559/2464/13-ц може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду впродовж 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.Ю. Жуковська