Дата документу 29.01.2024Справа № 554/5469/23
Провадження № 2/554/2860/2024
29 січня 2024 року м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючий суддя - Сініцин Е.М.,
за участю секретаря - Леуської Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем, -
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовом до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , з якою позивач та його дружина - ОСОБА_2 проживали однією сім'єю майже шість років, в період з січня 2015 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Він зазначає, що разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 , в 2014 році, яка розміщена суміжно, на одному поверсі із квартирою АДРЕСА_2 , яка належала померлій ОСОБА_3 .
За рік проживання, з січня 2014 року по січень 2015 року по адресі АДРЕСА_3 , він на прохання ОСОБА_3 став її доглядати, а з січня 2015 року став проживати із ОСОБА_3 у її квартирі однією сім'єю. Він проживав з бабусею п'ять з половиною років, вели спільне господарство, були об'єднані спільним побутом, сплачували комунальні платежі за житло, здійснювали купівлю меблів та речей для спільного проживання, а після смерті ОСОБА_3 .. Він оплатив її поховання та всі супутні витрати, організував саме поховання та оплатив поминальний обід. Він отримав і свідоцтво про смерть і допомогу на поховання, як особа, що займалась похованням.
Факт його спільного проживання з померлою ОСОБА_3 підтверджується Актами про фактичне місце проживання від 10.06.2020 р. та від 31 серпня 2020 року, а також показами свідків - сусідів.
Після смерті ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді квартири за адресою: квартира АДРЕСА_4 .
За оформленням спадкових прав він звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Широкої Олесі Миколаївни, яка прийняла заяву від нього про прийняття спадщини за законом, як спадкоємця четвертої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 та видала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.09.2020 р. за № 02-31/55, в якій роз'яснила, що він повинен в судовому порядку вирішувати питання про встановлення факту проживання однією сім'єю з померлою, оскільки позивач належить до четвертої черги спадкування, згідно ст. 1264 ЦК України, так як він останні п'ять років проживав разом з померлим та був пов'язаний спільним побутом.
В зв'язку з тим, що його дружина проживала разом з ним та з ОСОБА_3 , але право на спадщину не заявляє, він залучив її до справи в статусі третьої особи.
Тому він просить суд встановити факт його постійного проживання однією сім'єю більше п'яти років у період: з січня 2015 року до 22 серпня 2020 року включно, із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 .
У судовому засіданні позивач викладені обставини у позовній заяві підтвердив, позов просив задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, посилаючись на доводи, зазначені у відзиві на позовну заяву, вказуючи на те, що позивачем подано позов до неналежного відповідача, зазначаючи про відсутність відповідних повноважень, які стосуються предмету позову а також зазначаючи про недоведеність позовних вимог належними та допустимими доказами, що у своїй сукупності дозволяли б встановити обставини, викладені у позовній заяві.
Представником позивача було направлено відповідь на відзив, у якій вказано про наявність повноважень відповідача, що стосуються предмету позову - відумерлої спадщини; вказано про вибір неналежної практики Верховного Суду для правового обґрунтування відзиву, наведено правові норми та практику Верховного Суду щодо визначення складу членів сім'ї.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою КП «ЖЕО №2» ПМР № 2446 від 16.09.2020 року (а.с. 11) та витягом з Єдиного державного демографічного реєстру №414710-2020 від 06.02.2020 року (а.с. 17).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.08.2020 року (а.с. 6), актовий запис про смерть №1167, що зареєстровано Шевченківським районним у місті Полтаві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Свідоцтвом про право власності на житло від 25 квітня 1994 року №2125 підтверджується, що квартира АДРЕСА_4 належала на праві приватної власності ОСОБА_3 (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, на квартиру АДРЕСА_4 .
В січні 2014 року позивач разом з дружиною ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу посвідченим приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О.М., зареєстрованим в реєстрі за №369.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_1 проживав в квартирі ОСОБА_3 з 2015 року, за адресою АДРЕСА_5 . Вони проживали однією сім'єю, як бабуся та онук, вони витрачали кошти на їжу, на аптеку, святкували свята разом, займалися ремонтом квартири, вели спільне господарство, купували меблі. ОСОБА_1 за узгодженням з ОСОБА_3 міняв каналізацію в квартирі. Їм відомо, що позивач звертався до правоохоронних органів в зв'язку з втратою ОСОБА_3 паспорту. За життя ОСОБА_3 . ОСОБА_1 привозив додому нотаріуса, щоб скласти заповіт, але бабуся в той день була не зовсім в здоровому стані, тому нотаріус не взяв на себе таку відповідальність і не склав заповіт, хоча ОСОБА_3 висловлювала таке бажання. Саме ОСОБА_1 поховав ОСОБА_3 , отримав документи на поховання, влаштував поминальний обід. Весь час проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 він діяв як рідна людина бабусі.
Актами про фактичне місце проживання від 10.06.2020 р. та від 31 серпня 2020 року, виданими Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради, підтверджується, що ОСОБА_1 фактично проживав без реєстрації за адресою АДРЕСА_5 на протязі останніх п'яти років та вів спільне утримання господарства.
Дані Акти суд вважає належними та допустимими доказами, оскільки саме Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради отримувала кошти за надання житлово-комунальних послуг, що підтверджено квитанцією №12 від 10.06.2020 року (а.с.27), тому мало право видавати такі довідки.
Факт проживання позивача разом із ОСОБА_3 однією сім'єю підтверджується листом начальника ГУНП у Полтавській області від 27.09.2019 року (а.с. 22) та довідкою від 20.09.2019 року (а.с.23), де вказано, що саме ОСОБА_1 звертався з письмовими заявами по втраті ОСОБА_3 документів.
Квитанціями про сплату комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_2 за період з жовтня 2019 року по травень 2020 року (а.с. 25-33), тобто ще за життя ОСОБА_3 , підтверджується, що платниками є ОСОБА_1 , його дружина ОСОБА_7 та ОСОБА_3 , відповідно, вони спільно вели господарство.
Наявність у позивача документів, частина з яких виписана на його ім'я - копія ІD-картки ОСОБА_3 та картки платника податків (а.с.16), свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , свідоцтво про поховання (а.с.9А), довідка про причини смерті №552, Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть, товарний чек від 22.08.2020 року, також підтверджують факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 однією сім'єю, який після смерті ОСОБА_3 здійснив ряд дій, що притаманні близьким родинним відносинам.
Досліджені в судовому засіданні докази: пояснення свідків, письмові докази, у своїй сукупності підтверджують, що позивач ОСОБА_1 з січня 2015 року постійно проживав з ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю, за адресою АДРЕСА_5 та вів з нею спільне домашнє господарство, тому позов підлягає задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Широкої О.М. з приводу оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 .. Однак приватним нотаріусом при перевірці документів було встановлено, що заявником не підтверджено факт спільного проживання зі спадкодавцем, що згідно п. 4.4. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусам України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 269/5 від 22.02.2012 року, підтверджується у судовому порядку (а.с.7), в зв'язку з чим ОСОБА_1 був вимушений звернутися до суду.
Стосовно доводів відповідача, наведених у відзиві та в судовому засіданні, суд зазначає про те, що представником позивача спростовано посилання на неналежність відповідача у справі, так як Положенням про Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради визначено, що Управління здійснює, у тому числі, звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, тобто у разі неподання позовної заяви ОСОБА_1 до суду, обов'язок подання позовної заяви щодо предмета розгляду даної справи покладено саме на відповідача.
Крім того, доводи відповідача стосовно того, що надані позивачем письмові докази не охоплюють весь період спільного проживання зі спадкодавцем, суд вважає спростованими показами свідків, які конкретно зазначили про проживання позивача разом з ОСОБА_3 більше п'яти років, відтак суд вважає доведеним заявлений період спільного проживання зі спадкодавцем.
Таким чином, встановлення факту, проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення та дозволить реалізувати свої спадкові права.
Згідно положень п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суд вважає, що ОСОБА_1 скористався своїм правом і звернувся до суду з вимогою про встановлення факту постійного проживання.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини (ст. 1264 ЦК). Кваліфікуючою ознакою віднесення осіб до четвертої черги спадкоємців їхнє проживання однією сім'єю зі спадкодавцем. Отже, визначальним є поняття сім'ї.
Згідно зі ст. 3 СК України, сім'ю становлять особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я виникає на основі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Особа, яка претендує на спадщину, мас довести, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю (мала спільне господарство, витрати тощо), і що таке проживання тривало не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Це можуть бути свідчення сусідів чи інших членів сім'ї; документи, які підтверджують спільне проживання та спільні витрати, тощо.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності СК України.
Частиною 1 ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. У випадку, якщо спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, він має подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
У випадку, якщо спадкоємець фактично постійно проживав із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, проте у його паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання разом із спадкодавцем, а також відсутні докази, визначені п. 3.22 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7, виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому розглядаються заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.
Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/95 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
Згідно вимог частини 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. (ст. 55 Конституції України).
Враховуючи те, що встановлення факту породить для заявника певні юридичні наслідки (можливість оформлення права на спадщину) та іншого шляху для підтвердження даного факту не існує, на підставі зібраних у справі та досліджених доказів, суд вважає встановленим факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_5 однією сім'єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини до дня реєстрації смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст.1264,1268 ЦК України, ст.ст.12,13,81,229,263-265,352,354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради, третя особа - ОСОБА_2 , про встановлення факту постійного проживання однією сім'єю зі спадкодавцем - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 .
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду як суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Судове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: 38520, Полтавська область, Диканський район, с. Водяна Балка, РНОКПП - НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління майном комунальної власності міста, місцезнаходження: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд. 36, код в ЄДРПОУ - 13967034.
Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Суддя Е.М. Сініцин.