Дата документу 24.01.2024Справа № 643/11474/20
Провадження № 2/554/216/2024
24 січня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.,
при секретарі - Грай К.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача- ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_3 23 липня 2020 року звернулася до Московського районного суду м.Харкова з позовом, уточнивши позовні вимоги в ході судового розгляду, до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення з відповідачів на її користь коштів у сумі 26 387 грн. 10 коп. по 13 193 грн. 55 коп. та судових витрат у рівних частинах (а.с.67-69), посилаючись на те, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 08.02.2008 року у справі № 2-37/2008 було стягнуто на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_6 грошової компенсації у розмірі 24 974 грн. 62 коп., судових витрат у розмірі 1 412 грн. 48 коп., загалом 26 387 грн. 10 коп., рішення виконано не було. Зі слів її знайомих ОСОБА_6 помер. У 2020 році вона дізналася, що нібито певні особи прийняли належне ОСОБА_6 майно у спадок. 05.03.2020 вона ознайомилася у Московському районному суду м.Харкова з матеріалами справи № 2-37/2008 та дізналася, що справу знищено, окрім судових рішень, але у 2016 році з метою припинення арешту у цій справу сформовано іншу справу № 643/10961/16. Із змісту ухвали від 16.09.2016 року у справі № 643/10961/16 дізналася, що належна ОСОБА_6 квартира у АДРЕСА_1 була прийнята у спадок за заповітом ОСОБА_4 . Відповідач же не повідомила позивача про відкриття спадщини та, знаючи про борг, вжила заходів до зняття арешту з квартири без відому позивача. Враховуючи, що вона не змогла вчасно заявити вимогу до відповідача, тому користується правом це зробити в порядку ч.3 ст. 1281 ЦК України. Враховуючи, що квартира, яка була предметом спадщини, з 2018 року належить іншій особі, що унеможливлює висунення вимог згідно ч.2 ст. 1282 ЦК України, прохає стягнути борг у грошовому еквіваленті.
В уточненій позовні заяві також вказала, що з матеріалів спадкової справи № 03/2010 їй стало відомо, що спадщину відкрито в день смерті боржника ІНФОРМАЦІЯ_1 . За прийняттям спадщини звернулася ще і донька померлого - ОСОБА_5 . Обидва спадкоємці прийняли спадщину згідно заяв 19.08.2010. На спадкове майно видані свідоцтва про право на спадщину в рівних частках. У зв'язку із відсутністю у неї відомостей про відкриття та прийняття спадщини. Вона не змогла виконати вимогу щодо заявлення письмової претензії кредитора. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджена Наказом Мінюсту № 20/5 від 03.03.2004 року, яка містила вимоги щодо подання претензії кредитора, втратила чинність, а затверджений замість неї порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України Наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012 вже не містив аналогічного обов'язку кредитора спадкодавця.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 15 вересня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 07 квітня 2021 року підготовче провадження по справі закрито.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 18 серпня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Ю.В. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 02 лютого 2022 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_5 .
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 04 квітня 2023 року справу прийнято до провадження Октябрського районного суду м.Полтави, на підставі розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 14 червня 2023 року закрито підготовче провадження.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 червня 2023 року продовжено відповідачу строк для подання відзиву на позов та доказів, на яких ґрунтуються заперечення.
Від представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позов, у якому вона з позовом не погоджується. Вказала, що весь борг сплачений позивачці за життя ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодного доказу, що кошти не були виплачені, не надані. Доказів звернення до ОСОБА_6 та до виконавчої служби відсутні, що також свідчить про факт виплати коштів за життя ОСОБА_6 . Також вказує, що позивачем пропущено строк для пред'явлення вимоги, передбачений ст. 1281 ЦК України. Позивач достеменно знала про дату смерті, а тому повинна була протягом шести місяців звернутися до спадкоємців з відповідною вимогою. Спадкова справа була заведена 26.10.2011 за № 03/2010. ОСОБА_5 отримала свідоцтво на спадщину 26.20.2011 та 11.05.2018, ОСОБА_4 - 29.08.2017. ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 з вимогою 06.03.2020, тобто з порушенням строків. Доказів того, коли саме та за яких обставин позивач дізналася про смерть ОСОБА_6 не надано. Оскільки позивач не надала доказів того, що вона не знала про смерть ОСОБА_6 25.06.2010, або про наявність чи відсутність свідоцтва про право на спадщину, то вважає, що вона пропустила строк позовної давності три роки, передбачений ст. 257 ЦК України. Прохала застосувати строк позовної давності.
Від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій вказала, що до Московського ВДВС Харківського МУЮ було направлено виконавчий лист по справі № 6-9/11 щодо стягнення з боржника ОСОБА_6 суми 24 974 грн. 62 коп. та судових витрат. Після смерті ОСОБА_6 ОСОБА_3 було подано заяву про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 6-9/11 до Московського районного суду м.Харкова, в задоволенні якої було відмовлено. 08.11.2023 року нею було направлено запит до Сартівського ВДВС стосовно надання інформації про хід виконавчого провадження, однак, враховуючи, що АСВП почала працювати лише у 2016 році, відомості щодо даного ВП у ній відсутні. Таким чином, твердження відповідача з приводу не звернення до ВДВС є хибними. З приводу посилання відповідача, що нею пропущений строк для пред'явлення вимоги до спадкоємців, то вказує, що у судовому засіданні Московського районного суду м.Харкова, під час розгляду заяви про заміну боржника правонаступником, відповідач ОСОБА_4 повідомила, з іншим відповідачем вони спадщину не прийняли, свідоцтво не отримували. Однак відповідачам було відомо про боргові зобов'язання ОСОБА_6 , що підтверджується їхньою присутністю у суді під час розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Останні знаючи про борги, навмисно не повідомили про успадкування майна. Також зазначає, що право вимоги у неї з'явилося у 2020 році, коли вона дізналася про прийняття спадщини, тому нею дотримані строки звернення з вимогою кредитора.
Від представника відповідача - ОСОБА_2 надійшли заперечення, в яких вона додатково вказала, що відсутність заборгованості підтверджується матеріалами спадкової справи, в якій згідно витягів з реєстру, які були здійснені нотаріусом при видачі свідоцтва, відсутня інформація про наявність боргів у ОСОБА_6 . У встановлений строк кредитор спадкодавця вимоги до спадкоємців не пред'явив. Прохала застосувати трирічний строк позовної давності та відмовити у позові. В разі незастосування строків позовної давності, прохала відмовити у зв'язку із необґрунтованість та пропуском строків, визначених п.п.2-4 ст. 1281 ЦК України.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, з підстав зазначених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти позову заперечувала, з підстав викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, про причину неявки суд не повідомила.
Суд, заслухавши учасників справи, пе5ревіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 08 лютого 2008 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію у розмірі пропорційному 9, 697 % частки паю накопичення у ринкових цінах за квартиру АДРЕСА_2 в розмірі 24 974 грн. 62 коп. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування судових витрат 1022 грн. 80 коп. за оплату експертизи, 37 грн. 28 коп. та 102 грн. 40 коп. за надання довідок КП Харківське міське БТІ 250 грн. за надання довідки ТОВ Віп-експерт, всього стягнуто судових витрат 1412 грн. 48 коп. (а.с.3-5).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, про що видане свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 від 30 червня 2010 року, а/з № 8930 (а.с.84).
За заявою ОСОБА_5 від 19 серпня 2010 року про прийняття спадщини відкрита спадкова справа № 03/2010 від 19.08.2010 після померлого ОСОБА_6 (а.с.79).
Також із заявою про прийняття спадщини звернулася 19 серпня 2010 року і ОСОБА_4 (а.с.81 зворот).
Інших заяв про прийняття спадщини спадкова справа № 03/2010 не містить, як і не містить вимог кредитора.
Із спадкової справи № 03/2010 слідує, що за інформацією з Єдиного реєстру боржників від 11.05.2018 року дані про ОСОБА_6 відсутні (а.с.152).
26 жовтня 2011 року ОСОБА_5 отримала Свідоцтво про право на спадщину на частину житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_3 (а.с.99 зворот).
29 серпня 2017 року Свідоцтво про право на спадщину на частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 отримала ОСОБА_4 (а.с.114).
04 грудня 2017 року видане Свідоцтво про право на спадщину за законом (додаткове) на частину земельної ділянки площею 0, 0637 га у АДРЕСА_3 ОСОБА_5 (а.с.147).
11 травня 2018 року було видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частки квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (а.с.161).
06 березня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до ОСОБА_4 із Вимогою кредитора до спадкоємця, який прийняв спадщину, про сплату їй 26 387 грн. 10 коп. згідно рішенням Московського районного суду м.Харкова від 08.02.2008 року по справі 3 2-37/2008.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.
Відповідно до статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Верховний Суд у справі № 759/12484/15-ц від 11 березня 2019 р. підкреслив, що
відповідно до частини другої статті 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Строки передбачені ст. 1281, 1282 ЦК України не призупиняються, не перериваються й не поновлюються, є преклюзивними, а тому їх недотримання, позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.04.2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18). При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.
В силу ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Особа вважається такою, що прийняла спадщину, якщо вона у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини ( ч.1 ст. 1268, ч.1 ст. 1269, ч.1 ст. 1270 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2011 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Московським районним судом м.Харкова на підставі рішення 08.02.2008 року, відмовлено. Із вказаної ухвали слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були присутні у судовому засіданні, остання повідомила, що вони із ОСОБА_5 є спадкоємцями після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , однак спадщину не прийняли, свідоцтво про право на спадщину не отримали (а.с.260).
Таким чином, ОСОБА_3 достеменно стало відомо про відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи положення ч.2 ст. 1281 ЦК України, ОСОБА_3 повинна була протягом шести місяців з дня, коли вона дізналася про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.
Претензій кредитора до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Ю.В., яка на той час вже відкрила спадкову справу за заявами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ОСОБА_3 не подавала.
Доводи позивача, що вона не подавала вимоги до спадкоємців у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 повідомила їй у судовому засіданні 05 грудня 2011 року про неприйняття ними спадщини, не виправдовують факту пропуску нею шестимісячного строку для пред'явлення вимоги з дня, коли вона дізналася про відкриття спадщини.
Спадкова справа могла бути відкрита нотаріусом навіть за вимогою кредитора, що слідує із п. 231 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства Юстиції України 03.03.2004 р. № 20/5, яка діяла на час, коли ОСОБА_3 достеменно дізналася про відкриття спадщини у грудня 2011 року.
Твердження, що спадкоємці знали про борги спадкодавця та зобов'язані були її повідомити про відкриття спадщини згідно ч.1 ст. 1281 ЦК України, не спростовує факту пропуску нею строку пред'явлення вимоги протягом шести місяців з дня, коли вони дізналася про відкриття спадщини.
Долучена ухвала Московського районного суду м.Харкова від 16.09.2016 року у справі № 643/10961/16-ц, якою знятий арешт з квартири, на яку посилається позивач, як на доказ обізнаності відповідачами про боржників спадкодавця, роздрукована з ЄДРСР та не містить ідентифікавоних прізвищ та адрес, а тому не приймається судом як належний доказ. Та навіть якби вона і містили реквізити сторні, то вона б не спростовала встановлених судом обставини щодо пропуску строку для подання вимоги.
Враховуючи, що порушені права позивача до спадкоємців не підлягають захисту, оскільки ним пропущений строк, який не підлягає поновленню, визначений ч. 2 ст. 1281 ЦК України, що позбавляє позивача права вимоги, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)» (Постанова КЦС ВС від 20.10.2020 у справі №756/536/19, від 15.10.2020 у справі № 759/14004/15-ц, від 15.10.2020 у справі №157/398/15-ц, від 13.10.2020 № 161/4641/17, 20.10.2020 у справі № 213/112/19, від 12.10.2020 у справі № 585/2958/17, від 12.101.2020 у справі №521/7401/15, від 09.10.2020 у справі №161/7515/15-ц).
Суд вважає, що обставини справи щодо встановлення факту наявності боргу чи його відсутності, не впливають на висновки суду у цій справі. Разом з тим, на думку суду, лист Салтівського ВДВС у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.11.2023 року № 163404 беззаперечно не доводить факту несплаченого боргу, оскільки мість інформацію лише про перебування на виконанні в Міжрайонному відділі ДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харкова ГТУЮ в Харківській області виконавчого листа № 2-37 від 09.06.2008 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 24 974, 62 грн. Підстав закінчення виконавчого провадження не вказано (а.с.272-273).
Відповідач просила застосувати строки позовної дасності.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Визначені статтею 1281 ЦК України строки пред'явлення кредитором вимоги до спадкоємців і позовна давність є різними строками. Сплив перших має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а отже, і неможливість вимагати у суді захисту відповідного права. Натомість, сплив позовної давності не виключає наявність у кредитора права вимоги та є підставою для відмови у позові за умови, якщо про застосування позовної давності у суді заявила одна зі сторін.
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносин дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18).
Враховуючи, що кредитором не було дотримані строки пред'явлення вимог до спадкоємців, судом було відмовлено у позові з підстав пропуску строку, встановленого ст. 1281 ЦК України, а тому підстав для застосування строків позовної давності суд не вбачає.
Враховуючи, що у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено, судові витрати покаладються на позивача, в силу положень п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення коштів - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 02 лютого 2024 року.
Суддя Л.І. Савченко