єдиний унікальний номер справи 531/3069/23
номер провадження 2/531/66/24
29 січня 2024 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Попова М.С.,
за участю секретаря - Клименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа - Банк», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 10.11.2020 року № 36655, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. про звернення стягнення за кредитним договором №491021088 від 27.02.2020 року, укладеним з АТ «Альфа - Банк» та позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. було здійснено виконавчий напис (зареєстрований у реєстрі за № 36655) на підставі кредитного договору №491021088 від 27.02.2020, укладеним з АТ «Альфа - Банк». Стягнення проводиться за період з 24.06.2020 по 22.09.2020, прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 1 053,63 грн, прострочена заборгованість за комісією та процентами - 4 463,24 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту - 28 670,45 грн, строкова заборгованість за комісією та процентами - 98,20 грн, за вчинення виконавчого напису - 650,00 грн. Загальна сума 34935,52 грн. На підставі вказаного виконавчого напису 04.10.2021 приватним виконавцем Скрипником В.Л. відкрито виконавче провадження АСВП №63918334. Позивач вказує, що ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, можна вважати, що цей виконавчий напис є незаконним та не підлягає виконанню, оскільки приватний нотаріус здійснив виконавчий напис з порушенням норм чинного законодавства, так як з наявних у позивача копій відсутні документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, а саме: оригінал нотаріально посвідченого договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості. Крім того, на переконання позивача заборгованість за кредитним договором не є безспірною, тому як на адресу позивача не надходили вимоги - повідомлення про погашення заборгованості із зазначенням деталізованої суми боргу.
Ухвалою суду від 21.11.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився. Від нього в матеріалах справи мається заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача, який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з'явився. Від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшли пояснення , які приєднано до матеріалів справи, у яких міститься клопотання про розгляд справи за її відсутності. В письмових поясненнях представник відповідача повідомляє, що 12.08.2022 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа - Банк» затверджено рішення про зміну найменування Акціонерного товариства «Альфа - Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» та зазначає, що зміна найменування юридичної особи не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування. Заперечує проти всіх доводів позовної заяви та проти всіх обставин, яким позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Вважає, що позовна заява не містить посилань на відсутність у позивача заборгованості або на неповноту чи неправильність здійснених кредитором розрахунків заборгованості. Представник відповідача посилається на те, що боржником жодним чином не доведено, що в нього наявний інший розмір заборгованості перед кредитором, адже не надано доказів того, що на час вчинення виконавчих написів, сума заборгованості було іншою, ніж та, яка вказана нотаріусом, жодних доказів відсутності заборгованості або існування заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у виконавчому написі, позивачем надано не було, та позивачем взагалі не доведено, чим порушує його права вчинення виконавчого напису для погашення заборгованості за кредитним договором при існуючій та неспростованій сумі боргу. Також вважає, що оскільки жодних доказів того, що позивач ознайомлений із матеріалами нотаріальних справ, ним не надано, посилання на ненадання відповідачем нотаріусу повного пакету необхідних документів є лише припущенням. В поясненнях представник відповідача зазначає, якщо зважити на складність справи та зміст позовної заяви, то стає очевидним, що винагорода у розмірі, вказаному в орієнтовних розрахунках судових витрат є завищеною, надуманою, недоведеною жодними доказами, та такою, що дійсно не відповідає складності справи та сумі, яка стягнута згідно виконавчого напису, а тому підлягає зменшенню. У даній справі адвокат навіть не перевірив актуальні дані про особу відповідача в ЄДРПОУ.
Приватний нотаріус, який про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою здійснення нотаріальної діяльності, до суду не з'явився. Причини неявки суду не відомі, поштовий конверт з повісткою повернувся з позначкою: «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Приватний виконавець, який про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду не з'явився. Причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Н.С. за зверненням АТ «Альфа-Банк» вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером 36655 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на користь АТ «Альфа-Банк» за кредитним договором №491021088 від 27.02.2020, укладеного між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 в розмірі 34285,52 грн за період з 24.06.2020 по 22.09.2020, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1053,63 грн., прострочена заборгованість за комісією та процентами - 4463,24 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 28670,45 грн., строкова заборгованість за комісією та процентами - 98,20 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача АТ «Альфа-Банк» в розмірі 650 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника - ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» становить 34935,52 грн.
Приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. 14.12.2020 року відкрито виконавче провадження №63918334 щодо виконання виконавчого напису №36655 від 10.11.2020 року про стягнення з позивача на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості у загальному розмірі 34935,52 грн.
Із змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що він вчинений на підставі статей 87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Не погоджуючись з виконавчим написом нотаріуса, позивач звернувся до суду з даним позовом. За результатами аналізу вищенаведеного, суд приходить до наступних висновків.
Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі Порядок).
Згідно п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, вчиняють нотаріальні написи.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначені умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить аналогічні правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік).
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.
26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Зазначеною постановою були внесені зміни в Перелік та доповнено його після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».
Так, нотаріус може вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор має надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року в справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Отже, станом на 10.11.2020 (день вчинення спірного виконавчого напису) було визнано не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», з моменту її прийняття.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулося на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.
Проте, незважаючи на це, всупереч вимогам закону, відповідач звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису, а приватний нотаріус у свою чергу вчинив 10.11.2020 року виконавчий напис №36655, всупереч правилам встановленим Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, та неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови № 662, яка на той час уже була не чинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 36655 таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими висновками, викладеними ВП ВС у постанові від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (п. 77-95).
Судом встановлено, що приватним нотаріусом було вчинено виконавчий напис щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який нотаріально не посвідчений, що виходить за межі компетенції нотаріуса та свідчить про порушення нотаріусом Закону України «Про нотаріат».
Крім цього, при вчиненні виконавчого напису 10.11.2020 нотаріус не пересвідчився у безспірності пред'явленої до стягнення заборгованості та не витребував необхідних документів у стягувача.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду №758/14854/20 від 10 листопада 2021 року.
Відомостей про отримання позивачем (боржником) відповідного повідомлення матеріали справи не містять.
Зазначені обставини є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим інші доводи судом не оцінюються.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий напис нотаріуса віднесено до виконавчих документів.
Відповідно до ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
З урахуванням зазначеного вище, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову. За таких обставин, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н. С. №36655, виданий 10.11.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» (змінена назва Акціонерне товариство «СЕНС БАНК») заборгованості у загальному розмірі 34935,52 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією №6807-6671-6736-4195 від 15.11.2023, який належить стягнути з відповідача Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінена назва Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінена назва Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»), за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни, приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 36655 від 10 листопада 2020 року, виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Харою Наталією Станіславівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 34935,52 грн. на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінена назва Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»), таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (змінена назва Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»), код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Карлівський районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Попов