Справа № 368/1525/23
2-зз/368/3/24
"25" січня 2024 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого Шевченко І.І.
за участю секретаря Варлам Є.Р.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик цивільну справу за заявою представника відповідача Кагарлицького районного споживчого товариства адвоката Клапчука Федора Петровича про скасування заходів забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Кагарлицького районного споживчого товариства про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, -
представник відповідача Кагарлицького районного споживчого товариства адвокат Клапчук Федір Петрович просить суд скасувати заходи зустрічного забезпечення позову застосовні ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2024 р. у справі № 368/1525/23, обґрунтовуючи наступним.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького районного споживчого товариства про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2024 р. заява представника позивача була задоволена частково, накладено арешт на нерухоме майно Кагарлицького районного споживчого товариства та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам не приймати рішення або вчиняти дії спрямовані на укладання договорів (угод) про поділ, продаж, обмін, дарування чи безоплатну передачу у власність вище зазначеного об'єкту.
Щодо відсутності доказів можливих збитків та відсутності підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення.
Забезпечення позову (зустрічне забезпечення) по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може. свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість відповідача відчужити земельні ділянки, без наведення відповідного обгрунтування та доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник ОСОБА_1 звертаючись до суду із заявою про застосування заходів забезпечення не надала суду жодного доказу як потенційних можливих збитків відповідача так і можливого утруднення або невиконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача.
При цьому, суд задовольняючи заяву та застосовуючи зустрічне забезпечення залишив поза увагою відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували ризики можливих збитків для відповідача.
Задовольняючи заяву та застосовуючи зустрічне забезпечення суд не обґрунтував в чому полягає можливість заподіяння збитків відповідачу тими заходами забезпечення позову, які були застосовані судом.
Щодо застосування судом заходів зустрічного забезпечення, які перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності.
Відповідно до ч. 4 ст. 154 Цивільного процесуального кодексу України заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 01.09.2023 р. серед іншого заборонено Кагарлицькому районному споживчому товариству (код ЄДРПОУ 30334747) приймати рішенням або вчиняти дії спрямовані на укладання договорів (угод) про... у тому числі позики, здачу в оренду основних засобів споживчого товариства, його підприємств (об'єднань), іншим утворених споживчим товариством суб'єктів господарювання членам споживчих товариств, підприємства, організаціям, іншим фізичним і юридичних особам.
Одним із основних видів діяльності відповідача є передача наявного майна, в тому числі і нерухомого в оренду як іншим споживчим товариствам так і членам та іншим фізичним і юридичних особам.
Застосування судом заборони укладання договорів призведе до значних збитків Кагарлицькому районному споживчому товариству (код ЄДРПОУ 30334747), основними видами фінансового доходу якого є отримання орендної плати від здачі майна в оренду.
Встановлення такої заборони судом призводить до перешкоджання законній господарській діяльності Кагарлицькому районному споживчому товариству (код ЄДРПОУ 30334747).
Суддя, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності судді слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові з провадження №11-167сап21 щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя про залишення без змін рішення її дисциплінарної палати про притягнення судді місцевого загального суду до дисциплінарної відповідальності за пунктом 4 частини першої статті 106 Закону про судоустрій і статус суддів № 1402-УІІІ у зв'язку із прийняттям ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, чим створено перешкоди для господарської діяльності товариства.
Так, ВП ВС підкреслила, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Наприклад, і обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
За висновками ВРП та її Другої Дисциплінарної палати, суддя не здійснила належної перевірки заяви про забезпечення позову на відповідність вимогам статей 150, 151 ЦПК України, а розгляд такої заяви мав формальний характер.
Таким чином, задовольняючи заяву відповідача ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення суд формально розглянув заяву, залишив поза увагою відсутність доказів та підстав для застосування таких заходів, невідповідність застосованих заходів процесуальним нормам та застосував заходи забезпечення, які перешкоджають господарській діяльності.
У зв'язку з вищенаведеним застосовані заходи забезпечення згідно ухвали Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2024 р. підлягають скасуванню.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним, рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови №9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.
Відповідно до ч.ч. 4, 11 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим, органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення, ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Представник відповідача Кагарлицького районного споживчого товариства адвокат Клапчук Федір Петрович в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Позивач ОСОБА_1 заперечувала проти поданої заяви. Вважає, що у суді були всі підстави для забезпечення її позову.
Суд, вислухавши думку позивача щодо заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кагарлицького районного споживчого товариства про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на майно, а саме: на нерухоме майно (магазин), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3222210100:01:435:0025, що належить Кагарлицькому районному споживчому товариству (код ЄДРПОУ 30334741) та заборонити державним реєстраторам, нотаріусам не приймати рішення або вчиняти дії спрямовані на укладання договорів (угод) про поділ, продаж, обмін, дарування чи безоплатну передачу у власність вище зазначеного об'єкту.
За положеннями ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Відповідно до роз'яснень, даних у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України 19 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами Цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Відповідно до вимог ч. 7-10 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Також, суд враховує те, що у вказаній цивільній справі рішення суду не ухвалено, а тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Разом з тим, обґрунтовуючи своє клопотання про скасування застосованих заходів забезпечення позову, заявник не навів достатніх доводів та доказів того, що заходи вжитті ухвалою про забезпечення позову порушують права позивача на даний час та підлягають скасуванню. Доводи, викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову стосуються іншого, оцінка яким буде надана при розгляді справи по суті.
Таким чином, враховуючи, що справа не розглянута, клопотання представника відповідача є передчасним, суд вважає, що підстав для скасування заходів забезпечення позову немає, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача про скасування заходів зустрічного забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст.158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, постановляється ухвала.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 153, 154, ЦПК України суд ,-
У задоволенні заяви представника відповідача Кагарлицького районного споживчого товариства адвоката Клапчука Федора Петровича про скасування заходів забезпечення позову відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 02.02.2024 р.
Суддя І.І. Шевченко