Справа № 361/10511/23
Провадження № 3/361/360/24
01.02.2024
01 лютого 2024 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Мохов Є.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
23 листопада 2023 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшли справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 173-2 КУпАП, справа № 361/10511/23 провадження № 3/361/360/24 та справа № 361/10519/23 провадження № 3/361/362/24.
Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Вивчивши матеріали вищезазначених справ про притягнення до адміністративної відповідальності, з урахуванням положень статті 36 КУпАП, суддя вважає за доцільне об'єднати справи в одне провадження з метою їх об'єктивного і повного розгляду. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , справу № 361/10511/23 провадження № 3/361/360/24 та справу № 361/10519/23 провадження № 3/361/362/24 об'єднати та присвоїти їм загальний номер справи № 361/10511/23 провадження № 3/361/360/24.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 582422 від
20 листопада 2023 року, ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року близько 01 години 50 хвилин, в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , порушив вимоги Закону України«Про запобігання та протидію домашньому насильству». Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД
№ 582117 від 16 листопада 2023 року, ОСОБА_1 25 жовтня 2023 року близько 16 години 30 хвилин, в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 , нецензурно висловлювався на її адресу погрожував фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання на розгляд справи не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті
173-2 КУпАП, міг сам поцікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ щодо пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов такого висновку.
Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП). Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно зі статтею 1 КУпАП, завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина перша статті 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується вчинення домашнього насильства психологічного характеру відносно колишньої співмешканки ОСОБА_2 .
Протоколи про адміністративні правопорушення не можуть вважатися безспірними, безсумнівними та достатніми доказами, оскільки оцінюються судом разом з іншими доказами у їх сукупності. При цьому, протоколи про адміністративні правопорушення не відповідають вимогам статті 256 КУпАП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 582422 від 20 листопада 2023 року не конкретизовано об'єктивну сторону правопорушення, що інкримінується особі, даний протокол та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 582117 від 16 листопада 2023 року складені не в день вчинення правопорушення. В протоколі серії ВАД № 582117 від 16 листопада 2023 року не міститься посилання на матеріальну норму, хоча таке посилання є обов'язковим, зважаючи нате, що стаття 173-2 КУпАП є бланкетною нормою, а також, в обох протоколах не зафіксовані наслідки вчиненого правопорушення.
Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що ОСОБА_1 є її колишнім співмешканцем, з яким вони не проживають близько двох років.
Отже, приймаючи наведені обставини, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, достатніх доказів того, що ОСОБА_1 вчинялися протиправні дії в розумінні об'єктивної сторони частини першої статті 173-2 КУпАП.
Згідно з положеннями статті 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року №5-рп/2015у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в ч.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного і міжнародного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП, тому справа підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись статтею 36, пунктом першим частиною першою статті 247, пунктом третім частини першої статті 284 КУпАП-
Об'єднати справи про адміністративні правопорушення, справу № 361/10511/23 провадження № 3/361/360/24 та справу № 361/10519/23 провадження № 3/361/362/24 об'єднати та присвоїти їм загальний номер справи № 361/10511/23 провадження № 3/361/360/24.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Є.І.Мохов