2/279/364/24 Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/8190/23
Провадження № 2/279/364/24
02.02.2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Коваленко В.П.
секретаря Зубкової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень справу за позовом ОСОБА_1 до Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області , про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на спадкове майно - житловий будинок АДРЕСА_1 .
В підтвердження своїх вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина на належний йому будинок з надвірними будівлями. Він звернувся до нотаріуса Другої Коростенської районної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідною заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено , так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно.
Ухвалою від 18 грудня 2023 року відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено до розгляду до підготовчого судового засідання.
В судове засідання позивач не з'явився, в позові просив справу розглянути без його участі, позов задоволити. Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надав заяву в якій просив справу розглянути без представника Ушомирської сільської ради, проти позову не заперечує.
За правилами ч.3ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
А тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі наявних матеріалів та без фіксації технічними засобами
Перевіривши матеріали справи, оцінивши всі докази та обставини по справі, суд прийшов до наступного.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років помер батько позивача ОСОБА_2 , про що виконавчим комітетом Ушомирської сільської ради Коростенського району Житомирської області зроблено запис за №9 в книзі реєстрації смертей (а.с.16).
Згідно виписки Ушомирської сільської ради від 10.08.2023 року №869 слідує, що ОСОБА_2 згідно запису погосподарської книги №9 за 2016-2023 роки, постійно проживав та був зареєстрований один на день своєї смерті за адресою : АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Факт родинних відносин підтверджується копією свідоцтва про народження позивача ( а.с.11).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Після смерті ОСОБА_2 позивач належним чином притйняв спадщину. Звернувся до нотаріуса другої Коростенської районної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідною заявою про прийняття спадщини.
З письмової відповіді нотаріуса встановлено, що зазначений спадковий будинок ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 успадкував але за життя не оформив своїх спадкових прав після смерті своєї матері - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка успадкувала але за життя не оформила своїх спадкових прав після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , якому належав на праві особистої власності вищевказаний будинок ( а.с.7-8).
У видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок нотаріусом було відмовлено , так як відсутні правовстановлюючі документи підтверджуючі право власності на дане спадкове майно (а.с.18).
На час набуття права власності спадкодавцем на спірний будинок державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу УРСР, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року №56, а підстави набуття права власності на таке майно визначались ст.ст.100,101 ЦК УРСР. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України віж 04.01.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Закону України від 01.07.2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Як роз'яснено у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщтну в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-268 ЦПК України, ст.ст. 392 1261, 1268 ЦК України , суд -
Позовні вимоги задовольнити .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.П. Коваленко