30 січня 2024 року
м. Київ
справа № 755/3702/17
провадження № 61-750 ск24
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року в справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором, визнання припиненими правовідносин за договорами поруки та застави, стягнення коштів,
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2020 року в задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено.
Визнано припиненим зобов'язання за кредитним договором від 30 березня 2007 року № k2u4AW01170264, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .
Визнано припиненим договір застави рухомого майна від 30 березня 2007 року № k2u4AW01170264, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 .
Визнано припиненою поруку за договором поруки від 30 березня 2007 року № k2u4AW01170264, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 4 170,14 дол. США як переплату за виконання зобов'язань за кредитним договором від 30 березня 2007 року № k2u4AW01170264, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 березня 2020 року в частині вирішення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів, а також в частині розподілу судових витрат скасовано.
Відмовлено у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення коштів.
До Верховного Суду 12 січня 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просили її скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким частково задовольнити зустрічний позов та стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 3 363,33 дол. США. Стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 32 018,93 грн, на користь ОСОБА_2 - 640,00 грн.
У касаційній скарзі заявники порушують питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови було отримано в суді апеляційної інстанції 15 грудня 2023 року, що підтверджується відповідними доказами.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Зважаючи на те, що касаційну скаргу подано в розумний строк після отримання оскаржуваної постанови та її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 04 грудня 2023 року, клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню.
Підставами касаційного оскарження заявники зазначають застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Верховного Суду від 16 серпня 2023 року справа № 176/1445/22, від 25 квітня 2018 року справа № 1522/18417/12-ц, від 26 січня 2021 року справа № 522/1528/15-ц, від 22 вересня 2022 року справа № 462/5268/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, заявники оскаржують судове рішення з передбачених пунктом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підстав.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Заявники в касаційній скарзі обгрунтовують необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року справа № 161/16891/15-ц, однак цей висновок не був застосований судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, тому суд відхиляє посилання на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, як підставу касаційного оскарження.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту, тому колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Поновити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 28 вересня 2023 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу № 755/3702/17 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання припиненим зобов'язання за кредитним договором, визнання припиненими правовідносин за договорами поруки та застави, стягнення коштів.
Надіслати учаснику справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити йому право подати відзив на касаційну скаргу у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара