25 січня 2024 року
м. Київ
справа № 752/8820/23
провадження № 61-401ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року за заявою адвоката Халупного Андрія Вадимовича, який діє в інтересах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», про ухвалення додаткового рішення у справі запозовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У травні 2023 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» (далі - ОСББ «Феодосійська, 2Л») звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, у якому просило стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСББ «Феодосійська, 2Л» заборгованість зі сплати внесків та платежів у розмірі 10 696 грн 25 коп.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2023 року провадження у цій справі зупинено до розгляду Господарським судом міста Києва позову ОСОБА_1 до ОСББ «Феодосійська, 2Л» про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ «Феодосійська, 2Л», оформленого протоколом від 20 жовтня 2021 року № 1.
Постановою Київського апеляційного суду від 02 листопада 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження. Апеляційну скаргу ОСББ «Феодосійська, 2Л», задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 16 червня 2023 року скасовано й передано справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10 листопада 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Халупного А. В., який діяв в інтересах ОСББ «Феодосійська, 2Л», про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року заяву адвоката Халупного А. В., який діяв в інтересах ОСББ «Феодосійська, 2Л», про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
У січні 2024 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій зазначене судове рішення скасувати й передати справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про повернення заяви адвоката Халупного А. В., який діє в інтересах ОСББ «Феодосійська, 2Л», про ухвалення додаткового рішення без розгляду.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір за результатами встановлення обставин справи та оцінки доказів наданих сторонами, а доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом.
Натомість встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження відповідають Конституції України.
З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судове рішення у справі, що не підлягає касаційному оскарженню; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення цього спору, тому у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року за заявою адвоката Халупного Андрія Вадимовича, який діяв в інтересах об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л», про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Феодосійська, 2Л» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами надіслати заявнику.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара