29 січня 2024 року
м. Київ
справа № 753/5507/21
провадження № 61-533ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.
розглянув касаційні скарги представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни та ОСОБА_1 - адвоката Осіпова Олександра Андрійовича на ухвали Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року (в частині витребування доказів) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, про визнання договору дарування та заповіту недійсним,
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року втретє зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С. надати примірник заповіту, що 26 листопада 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 1028; договір дарування, що 26 листопада 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 1029, для дослідження експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року зобов'язано ОСОБА_1 надати суду оригінали заповіту, що 26 листопада 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 1028 та договору дарування, що 26 листопада 2020 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С., зареєстрований в реєстрі за № 1029, у строк до 28 листопада 2023 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С., в інтересах якої діяв адвокат Осіпов О. А., в частині оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року (щодо витребування доказів) повернуто скаржнику.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Осіпов О. А., на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року (в частині витребування доказів) повернуто скаржнику.
У січні 2024 року представник приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Л. С. та ОСОБА_1 - адвокат Осіпов О. А. подав до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просить зазначені судові рішення скасувати й передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Доводи заявника зводяться до того, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, чим позбавив заявників права на судовий захист.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити виходячи з наступного.
Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги є необґрунтованими, а наведені в них доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності судових рішень.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Частиною другою статті 352 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Статтею 353 ЦПК України визначений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Тобто, оскарження ухвал суду першої інстанції про витребування доказів, у наведеній вище статті 353 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право апеляційного оскарження ухвал місцевого суду окремо від рішення суду, не передбачено.
В силу пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Доводи касаційних скарг про те, що суд допустив порушення норм процесуального права, чим позбавив заявника права на судовий захист не приймаються судом до уваги, оскільки ухвала суду про витребування доказів не включена до переліку ухвал, які зазначені у частині першій статті 353 ЦПК України, тому така ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції з дотриманням норм ЦПК України дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги заявнику, з яким погоджується й суд касаційної інстанції.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Отже з огляду на зміст оскаржуваних судових рішень та касаційних скарг, вони є необґрунтованими, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в них доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись частиною четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами представника приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни та ОСОБА_1 - адвоката Осіпова Олександра Андрійовича на ухвали Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року (в частині витребування доказів) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шустенко Лілії Сергіївни, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Смолянінова Олена Ярославівна, про визнання договору дарування та заповіту недійсним відмовити.
Копію ухвали та додані до скарг матеріали направити заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара