01 лютого 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 686/22221/23
Провадження № 33/4820/74/24
Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., розглянувши у відкритому засіданні в місті Хмельницькому з участю секретаря Антала Є.В захисника - адвоката Малькута О.О. апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2023 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накладенона нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені суддею обставини.
За постановою суду встановлено, що 14.08.2023 о 20 год. 56 хв. в м. Хмельницький по вул. Гонти, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген пасат» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Хмельницького міськрайонного суду від 01 грудня 2023 року скасувати, а провадження по справі закрити.
Свої вимоги аргументує тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вказує, що твердження суду про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі не підтверджується відеозаписом.
Звертає увагу суду на те, що він транспортним засобом не керував, працівниками поліції не був зупинений, в матеріалах справи відсутні будь-які докази в тому числі відеозаписи, які б підтверджували факт керуванням ним транспортним засобом. Насправді він перебував біля свого будинку по АДРЕСА_1 , де і був припаркований його автомобіль, до нього підійшли працівники поліції та почали підозрювати його у тому, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Зазначає, що під час опитування свідків він запитав працівників поліції чи може пройти тест, на що працівник поліції відповів, не потрібно, що підтверджується відеозаписом.
Наголошує апелянт і на тому, що письмові пояснення свідків є недопустимим доказами, оскільки були заповненні на заздалегідь підготовлених та роздрукованих бланках, також відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не можуть бути беззаперечним доказом, оскільки вони є епізодними та суду надано лише те відео в якому зацікавлені працівники поліції.
Вказує ОСОБА_1 і про те, що направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння складено із порушенням інструкції, оскільки виписане не до найближчого медичного закладу.
Крім того, як звертає увагу апелянт в протоколі про адміністративне правопорушення після складання та підписання ним документа та вручення йому копії протоколу, дописано деякі дані, що є недопустимим, що свідчить про недійсність протоколу.
Стверджує, що працівники поліції грубо порушили алгоритм проведення огляду та запропонували йому три варіанти: поїхати в лікарню, відмовитися або продути алкотестр, а вже при свідках пройти обстеження в лікарні, продути алкотерстер на місці або відмовитися від проходження. ОСОБА_1 в жодному разі не відмовлявся та не ухилявся від проходження медичного огляду згідно вимог чинного законодавства, лише обрав один із трьох запропонованих працівниками поліції варіантів, а працівники поліції не роз'яснили йому наслідки, що відмова від проходження огляду несе за собою адміністративну відповідальність.
Як зазначає в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.
Позиції учасників апеляційного провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Під час апеляційного перегляду справи захисник Малькут О.О. підтримав доводи апеляційної скарги просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Мотиви суду
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимоги ст.ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 130 ч. 1 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хоча ОСОБА_1 винним себе не визнав, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №081212 від 14.08.2023 року, з якого вбачається, що 14.08.2023 о 20 год. 56 хв. в м. Хмельницький по вул. Гонти, 21, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген пасат» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук). Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с. 1);
- пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 14.08.2023 року, згідно яких водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку перевірки для визначення стану сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» а також у медичному закладі (а.с.3,4);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ХОЗЗ НПД від 14.08.2023 року (а.с.5);
- відеозаписів з нагрудних камер відеоспостережень працівників поліції, на яких зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі (а.с.6).
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
За результатами апеляційного перегляду провадження суд вважає, що суд першої інстанції, повно, всебічно та об'єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Враховуючи викладене, доводи апелянта про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є надуманими, і спростовуються наведеними доказами.
Апеляційні твердження щодо відсутності в матеріалах справи факту керування суд вважає неспроможними та виходить з наступного. З матеріалів провадження, зокрема відеозапису, вбачається, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у зв'язку з тим, що він керував автомобілем «Фольксваген пасат» д.н.з. НОМЕР_1 . Останній проти такого не заперечував, не повідомляв поліцейським про те, що він автомобілем не керував. Навпаки повідомив, що вживав віскі та сів за кермо.
Отже, підстав сумніватись, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом на момент його зупинки працівниками поліції апеляційний суд не вбачає.
Твердження апелянта щодо порушення працівниками поліції процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, апеляційний суд відкидає, оскільки, як вбачається із відеозаписів, наявних в матеріалах справи, працівниками поліції у відповідності до вимог законодавства було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, в закладі охорони здоров'я або відмовитись від проходження такого огляду. На що останній відмовився. Більше того, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується також письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були свідками події та засвідчили таку відмову підписами у своїх письмових поясненнях.
Що стосується того, що відеозапис події не може бути покладений в основу доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки такий записаний не безперервно, то дані твердження апеляційний суд до уваги не бере, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у вчиненому правопорушенні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото зйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із нагрудної відеокамери працівників поліції, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
А тому, місцевий суд обґрунтовано поклав такий в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виписане не до найближчого медичного закладу, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки з відеозапису події вбачається, що останній відмовився пройти огляд як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Твердження ОСОБА_1 про те, що інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, апеляційний суд відкидає оскільки вимогами закону не передбачено забезпечення працівниками поліції участі захисника під час проходження особою огляду на стан сп'яніння, як і обов'язкової участі захисника під час його проведення. Крім того, даних про те, що ОСОБА_1 наполягав на участі захисника при проведенні фіксації факту адміністративного правопорушення працівниками поліції, відеозапис не містить.
Крім того, у судовому засіданні першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 скористався послугами професійних захисників, скористався своїм правом на апеляційний перегляд провадження, тому апеляційний суд вважає, що право ОСОБА_1 на захист порушено не було.
Доводи апелянта про те, що пояснення свідків є недопустимими доказами, оскільки зазначені на наперед виготовлених бланках, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки на бланках зазначені лише анкетні дані. Такі пояснення свідків є належними доказами, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП за обставин викладених в протоколі. Апеляційний суд також виходить з положень ст. 266 КУпАП, якою передбачено, що участь свідків у разі фіксації факту адміністративного правопорушення на відеозапис не є обов'язковою.
Інші доводи апеляційної скарги також є безпідставними та необґрунтованими, а тому не беруться до уваги та не можуть бути підставою для зміни чи скасування постанови суду.
Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП,щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Порушень вимог ст.256 КУпАП в редакції, що була чинною на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не встановлено. А відомостей, які піддавали б сумніву достовірність зазначених у протоколі даних про обставини вчинення правопорушення, у справі немає.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає,що постанова суду є законною та обґрунтованою, та підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 грудня 2023 року 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: