ЄУНС № 766/3462/23 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/819/185/24 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
Категорія: продовження строку тримання під вартою
31 січня 2024 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах Херсонського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2023 року, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсона, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 01.06.2021 року Голопристанським районним судом Херсонської області за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді арешту строком на 6 місяців, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, звільнений 12.04.2022 по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 06 лютого 2024 року, включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023231020000899 від 22.06.2023 року стосовно ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.12.2023 року, задоволено клопотання прокурора та обвинуваченому ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 06.02.2024 року.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду обвинувачений ОСОБА_6 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту чи особистого зобов'язання.
Апеляційна скарга мотивована доводами про незаконність оскаржуваної ухвали.
Зокрема, апелянт вказує на відсутність ризиків, зазначених в клопотанні прокурора, в тому числі ризику впливу на свідків, які допитані, як під час досудового розслідування, так під час судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, апелянт звертає увагу на безпідставність не визначення розміру застави.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого на підтримання доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження, перевіривши матеріали провадження, обговоривши та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Прокурор та захисник надіслали заяви про проведення судового засідання без їх участі.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
До закінчення строку дії попередньої ухвали, судовий розгляд кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 не завершений, а отже, суд зобов'язаний був вирішити питання щодо доцільності продовження строку дії запобіжного заходу.
В клопотанні про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 прокурор зазначає про обґрунтованість його обвинувачення у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існування ризиків, визначених на досудовому розслідування, які не зменшилися та не перестали існувати та неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_6 , суд виходив із того, що ризики, які мали місце, до теперішнього часу не припинили існувати і не зменшились, та виправдовують необхідність тримання під вартою обвинуваченого під час судового розгляду. Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри визначено на стадії досудового розслідування.
Перевіркою матеріалів встановлено, що ОСОБА_6 має постійне місце реєстрації та проживання.
Разом з тим, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні відразу трьох кримінальних правопорушень різного ступеню тяжкості, є особою раніше судимою. Відомості про його працевлаштування та одруження відсутні, що в свою чергу вказує на відсутність осіб, які б мали на нього визначальний вплив з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки та запобіганню існуючим ризикам.
Наведене свідчить про те, що строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 має бути продовжений з метою запобіганню існуючим ризикам.
На переконання колегії суддів, зазначені обставини також свідчать про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 та неможливість застосування до нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Саме продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Не ґрунтуються на вимогах КПК України і доводи апеляційної скарги про те, що судом безпідставно не визначений розмір застави, як альтернативний запобіжний захід.
Так, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Тобто, як вбачається із наведених вимог КПК України, розмір застави слідчим суддею, судом визначається лише при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, а не під час її продовження, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 183 КПК України, які передбачають випадки в яких розмір застави може не визначатись.
Щодо посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_6 про касування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, колегія суддів зазначає про те, що відповідно до вимог ст. 616 КПК України, таке клопотання має бути поданим до прокурора, а за результатами його розгляду прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Істотних порушень вимог КПК України при розгляді клопотання, колегія судді не вбачає.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду, яка постановлена із дотриманням вимог кримінального процесуального закону, а тому апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 , залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 08 грудня 2023 року, якою відносно нього, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 263, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 345 КК України, продовжено строк тримання під вартою до 06 лютого 2024 року, включно - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_8 ОСОБА_9 ОСОБА_10