Номер провадження: 11-кп/819/49/24 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Справа № 766/460/23 Доповідач ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 766/460/23
30.01.2024 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №62023080030000107 від 28.03.2023, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2023, якою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка Вінницької області, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, солдата військової частини НОМЕР_1 .
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України,
продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.02.2024 включно.
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №62023080030000107 від 28.03.2023 щодо ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2023 задоволено клопотання прокурора та продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.02.2024 включно.
Не погодившись із вищевказаним рішенням суду, захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_8 менш суворий запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Апеляційна скарга мотивована доводами про необґрунтованість оскаржуваної ухвали. Зокрема, апелянт зазначає про те, що під час розгляду клопотання, свідки та потерпілі не допитувалися, суддя не досліджував фактичні дані.
Суд також не обґрунтував своїх висновків щодо наявності достатніх підстав вважати, що продовжує існувати хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Крім того, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_8 має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, є діючим військовослужбовцем ЗСУ.
З урахуванням вищевикладеного та встановлених обставин кримінального провадження, тяжкості кримінального правопорушення, даних щодо особи обвинуваченого, можна зробити висновок, що відносно нього можливо обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до такого висновку.
Положеннями ст.331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Указані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, визначені при застосуванні даного запобіжного заходу, не зменшились.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст.177 КПК України є доведеним наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений ОСОБА_8 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини, може здійснити дії, спрямовані на спроби переховування від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, та відсутність беззаперечних відомостей про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Крім того, ОСОБА_8 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків, а саме перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, неправомірно схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в суді.
Також може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 перед вчиненням кримінального правопорушення намагався заволодіти автоматичною вогнепальною зброєю, а також після вчинення кримінального правопорушення самовільно, без дозволу командира залишив місце тимчасової дислокації військової частини.
Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та наявності доведених прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, суд визнав за можливе задовольнити клопотання прокурора та продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Тому, колегія суддів вважає, що дані ризики виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, а тому доводи апелянта, які це заперечують, є необґрунтованими.
Саме продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_8 судом першої інстанції не встановлено. Не знаходить таких підстав і колегія суддів.
З огляду на вищевикладене, твердження захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є непереконливими.
Доводи апеляційної скарги захисника про незаконність ухвали не підтверджуються матеріалами провадження та висновків суду першої інстанції не спростовують.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 про скасування ухвали суду першої інстанції та зміну запобіжного заходу, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ч.2 ст.376, ст. 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 04.12.2023, якою щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.414 КК України, продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.02.2024 включно - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4