Справа №577/5076/23 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/63/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - арешт майна
Іменем України
17 січня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 577/5076/23 за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.09.2023 про арешт майна,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник власника майна ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, оскільки відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 240 КК, а також докази незаконного видобування корисних копалин місцевого значення, а саме піску. Клопотання подане слідчим з порушенням передбачених КПК .
14.09.2023 до Конотопського міськрайонного суду Сумської області з клопотанням, погодженим із прокурором Конотопської окружної прокуратури, звернувся ст. слідчий СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, яке обґрунтував тим, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023200450000898 від 10.09.2023 за ч. 1 ст. 240 КК, за фактом того, що 09.09.2023 до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області на лінію «102» надійшло повідомлення Конотопського РВП про виявлення на блокпосту № 3 (що розташований на виїзді з АДРЕСА_1 ) вантажного т/з «Iveco TRAKKER», д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , який перевозив пісок 23 т без відповідних документів у напрямку м. Конотоп із Чернігівської області. Крім того, цього ж дня до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області на лінію «102» надійшло повідомлення ДОП Конотопського РВП про виявлення на блокпосту № 3 вантажного т/з «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив пісок 25 т без відповідних документів у напрямку м. Конотоп із Чернігівської області. Також 09.09.2023 до Конотопського РВП ГУНП в Сумській області на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що 09.09.2023 в районі м. Батурин Чернігівської області на військовому полігоні технікою ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» незаконно видобувається пісок, який 2-ма вантажними автомобілями д. н. з. НОМЕР_1 та НОМЕР_2 перевозиться до м. Конотоп Сумської області.
Виїздом СОГ на місце події 09.09.2023 на блокпосту № 3 на а/д Конотоп-Батурин виявлені та вилучені: вантажні т/з «Iveco TRAKKER», д. н. з. НОМЕР_3 із піском масою 23 т в кузові та «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 із піском масою 25 т в кузові, свідоцтва про їх реєстрацію, товарно-транспортні накладні та пісок.
Зважаючи на те, що вилучене під час огляду місця події майно є речовим доказом, відповідає критеріям, встановленим у ст. 98 КПК, існує необхідність у збереженні речового доказу, тому слідчий просив накласти арешт на майно.
Ухвалою слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.09.2023 клопотання слідчого задоволено частково і накладений арешт на: т/з «Iveco TRAKKER», д. н. з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_4 , на т/з «Renault К440», д. н. з. НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію т/з НОМЕР_5 , що належать ТОВ «Бахмачгазбудсервіс», юридична адреса: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. В. Винниченка, 78, шляхом заборони їх відчуження і передачі на зберігання ТОВ «Бахмачгазбудсервіс», зобов'язавши останнє надати вказані автомобілі в разі необхідності для проведення слідчих дій з їх використанням, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК; пісок загальною масою 48 тон, заборонивши відчуження, розпорядження та користування, який передано на відповідальне зберігання ТОВ «Бахмачгазбудсервіс», зобов'язавши останнє надати вказане майно, в разі необхідності, для проведення слідчих дій з його використанням, попередивши про кримінальну відповідальність за ст. 388 КК; товарно-транспортні накладні ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» № 721 від 09.09.2023 на транспортування 23 тони піску, № 719 від 09.09.2023 на 25 тон піску, які приєднані до матеріалів кримінального провадження, заборонивши відчуження, розпорядження та користування. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивував тим, що достатньо підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, та існує необхідність у збереженні цього майна як речового доказу.
Будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, учасники кримінального провадження в судове засідання не з'явились, від прокурора ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд кримінального провадження у його відсутність, а від представника власника майна будь-яких клопотань про відкладення апеляційного розгляду до суду апеляційної інстанції не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність сторін, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Положеннями ч. 1 ст. 131 КПК передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна, а відповідно ч. 1 ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.
Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об'єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).
Відповідно п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.
Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов цілком обґрунтованого висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та належним чином вмотивовано, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з'ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту цього майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 10.09.2023 за № 12023200450000898 за ч. 1 ст. 240 КК за фактом того, що 09.09.2023 на блокпосту №3, що розташований на виїзді з м. Конотоп в напрямку м. Батурин зупинений вантажний автомобіль марки «Iveco TRAKKER», д. н. з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , який перевозив пісок 23 т без відповідних документів у напрямку м. Конотоп з Чернігівської області. Крім того, цього ж дня на блокпосту № 3 зупинений вантажний автомобіль марки «Renault», д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який перевозив пісок 25 т без відповідних документів у напрямку м. Конотоп із Чернігівської області, встановлено, що пісок незаконно видобуто 09.09.2023 на військовому полігоні біля м. Батурин Чернігівської області технікою ТОВ «Бахмачгазбудсервіс».
Постановою слідчого від 11.09.2023 автомобіль марки «Iveco TRAKKER», д. н. з. НОМЕР_1 із свідоцтвом про реєстрацію т/з НОМЕР_4 ; автомобіль марки «Renault К440», д. н. з. НОМЕР_2 із свідоцтвом про реєстрацію т/з НОМЕР_5 , товарно-транспортні накладні ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» № 721 від 09.09.1023 на 23 т піску, № 719 від 09.09.2023 на 25 т піску, пісок загальною масою 48 тон визнані речовими доказами і приєднані до кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту вилученого майна, оскільки дійсно на даний час існує реальна необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу у вказаному вище кримінальному провадженні № 12023200450000898.
Аналізуючи наведені обставини колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Також колегія суддів, вирішуючи питання щодо об'єму (кількості), законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, учасниками кримінального провадження не надано та колегією суддів не встановлено.
У сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на зазначене у клопотанні слідчого майно, діяв у спосіб та в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є необґрунтованими.
Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Перевіривши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Що стосується доводів апеляційної скарги представника власника майна з приводу того, що слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна до слідчого судді суду першої інстанції з порушенням строків, передбачених КПК, то згідно ч. 5 ст. 171 КПК, клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. Як убачається з матеріалів кримінального провадження майно було вилучено 09.09.2023 (вихідний день), а клопотання про його арешт було направлене слідчим до суду 11.09.2023 (підтверджується штампом поштового відділення), що узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 171 КПК.
Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали, та підлягають перевірці під час досудового розслідування.
Таким чином, арешт на майно у даному кримінальному провадженні накладений за наявності для цього правових підстав та відповідає вимогам КПК, а матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим, пропорційним та необхідним, внаслідок чого рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19.09.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023200450000898 від 10.09.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4