Справа №591/5228/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/3/24 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
23 січня 2024 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/5228/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2021 щодо відмови в задоволенні скарги на бездіяльність службових осіб ГУНП в Сумській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
установила:
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати службових осіб ГУНП в Сумській області внести до ЄРДР відомості відносно слідчого ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_8 за ст. 364, 365 КК, оскільки досудове розслідування, яке перебуває в провадженні цього слідчого, в якому він є потерпілим здійснюється неефективно.
27.07.2021 до Зарічного районного суду м. Суми від ОСОБА_9 надійшла скарга, в якій він просив внести відомості до ЄРДР відносно бездіяльності слідчого Четвертого слідчого відділу з дислокацією у м. Суми ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_8 за ст. 364, 365 КК.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2021 у задоволенні вказаної скарги ОСОБА_9 відмовлено. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що заява ОСОБА_9 не містить даних, які б свідчили про вчинення кримінальних правопорушень.
Будучин належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_9 та його представник ОСОБА_10 , а також прокурор в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки не повідомили, будь-яких клопотань про відкладення судового розгляду кримінального провадження від них не надходило, тому колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності сторін провадження, що не суперечить вимогам кримінального процесуального закону.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Порядок кримінального провадження визначений законодавцем у ст. 1 КПК, згідно якої на території України цей порядок визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права; застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено; зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до КК та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення (ч. 1, 4, 6 ст. 3 КК).
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. При цьому положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно якої підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до ЄРДР.
Відповідно п. п. 2 п. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 з наступними змінами, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Як убачається зі змісту скарги, 26.07.2021 ОСОБА_9 звернувся із заявою до службових осіб ГУНП в Сумській області про вчинення слідчим ТУ ДБР у м. Полтава ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365 КК, пов'язаних з відмовою визнання його потерпілим у кримінальному провадженні, але на підставі його заяви про вчинені кримінальні правопорушення, всупереч вимогам ст. 214 КПК, відомості до ЄРДР не внесені.
Виходячи з наведеного, доводи ОСОБА_9 зводяться до незгоди з діями та рішеннями слідчого у кримінальному провадженні, які можуть бути реалізовані шляхом звернення в порядку ч. 1 ст. 303 КПК з відповідною скаргою на дії слідчого до слідчого судді. При цьому заява ОСОБА_9 від 26.07.2021 не містить об'єктивних даних та достатніх обставин, які б вказували на наявність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365 КК.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо наявності законних підстав для відмови у задоволенні скарги ОСОБА_11 , вважає їх обґрунтованими та вмотивованими.
На переконання колегії суддів, слідчим суддею місцевого суду не допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили б постановити законне та обґрунтоване рішення, а тому доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 колегія суддів вважає безпідставними.
Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді і приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 28.07.2021 щодо відмови у задоволенні скарги ОСОБА_12 на бездіяльність службових осіб ГУНП в Сумській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4