ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.02.2024Справа № 910/16831/23
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ РЕНТ"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ ТАКСІ"
4) Фізичної особа-підприємця Вовка Олександра Михайловича
про стягнення 742960,63 грн
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент", 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" та 4) Фізичної особи - підприємця Вовка Олександра Михайловича про стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 37055,10 грн, 24 % річних в сумі 13909,60 грн, втрат від інфляції в сумі 7195,93 грн та штрафу в сумі 684800,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем 1 своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 в частині сплати лізингових. Позовні вимоги до відповідачів 2, 3, 4 обгрунтовано тим, що останні на підстав договорів поруки №220121-11/П від 21.01.2022, №220111-12/П від 21.01.2022, №220111-13/П від 21.01.2022 зобов'язались солідарно відповідати перед позивачем за виконання відповідачем 1 своїх обов'язків за договором фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/16831/23, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
30.11.2023 на електронну адресу суду від відповідача-3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує на відсутність доказів звернення позивача з вимогою про сплату заборгованості відповідача-1. Суд відзначає, що відзив не підписаний повноваженим представником відповідача-3 (не містить ні фізичного підпису, ні ЕЦП).
01.12.2023 на електронну адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про викрадення автомобіля не встановленими особами, в зв'язку з чим не повернення об'єкту лізингу відбулось не з вини відповідача та зазначає про надмірність штрафних санкцій. Суд відзначає, що відзив на позовну заяву не містить підпису представника відповідача-1 (ні фізичного підпису, ні ЕЦП).
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ГПК України відзив підписується відповідачем або його представником.
Приписами статті 6 ГПК України унормовано, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Як уже було зазначено вище відзиви відповідачами-1, 3 було подано до суду шляхом надсилання електронною поштою, в електронному вигляді.
Згідно довідки № 309890 від 28.11.2023 та № 313560 від 29.11.2023 відповідачі-1, 3 зареєстрували електронний кабінет 15.11.2023.
Отже, відповідачі-1, 3 можуть подавати процесуальні документи до суду через електронний кабінет в ЄСІТС або в паперовій формі і не можуть надсилати їх до суду електронною поштою.
Зазначена вище позиція в тому числі викладена в ухвалах Верховного Суду від 14.12.2023 № 910/6206/21 та від 13.11.2023 № 910/6416/22, тощо.
Оскільки, відзиви відповідача-1 та відповідача-3 не підписані ними чи їх представниками та подані з порушенням приписів ст.. 6 ГПК України, вони не приймаються судом до розгляду.
04.12.2023 до суду через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив відповідача-4, в якому він вказує н відсутність доказів звернення позивача з вимогою до відповідача-4 про виконання зобов'язань за договором поруки. Також відповідач-4 зазначає про не здійснення ним підприємницької діяльності у 2023, в зв'язку з чим заявлені до стягнення санкції є надмірними для нього.
04.12.2023 від відповідача-2 через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в позові в повному обсязі з посиланням на відсутність належних доказів надсилання позивачем поручителю ТОВ "ОКСІ РЕНТ" будь-якого повідомлення про порушення лізингоодержувачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів та вимоги про сплату поручителем основного боргу та штрафних санкцій.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва
21.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕСТ ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОАЗІС ПАРК" (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А.
Згідно з п. 4 договору лізингу об'єктом лізингу є автомобіль Peugeot 301 загальною вартістю 390000,00 грн.
Відповідно до п.5.1. договору строк лізингу складає 48 місяців. Максимальний термін передачі, з врахуванням положень Додатку "Загальні умови" 25.02.2022.
Відповідач-1 зобов'язувався здійснювати платежі згідно з Додатком "Графік сплати лізингових платежів" та інших умов договору та чинного законодавства (п. 7 договору лізингу, оплата та порядок розрахунків).
За умовами п. 1.1 Загальних умов Договору лізингу, що є додатком до договору, Лізингодавець набуває у свою власність і передає на умовах фінансового лізингу у платне володіння та користування Об'єкт лізингу, найменування, марка, модель, комплектація, рік випуску, ціна одиниці, кількість, вартість і загальна вартість якого на момент укладення Договору наведені в Додатку "Специфікація" (надалі - "Специфікація"), а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до лізингоодержувача переходить право власності на Об'єкт лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством). Найменування фінансової операції: фінансовий лізинг.
Строк користування лізингоодержувачем об'єкту лізингу (строк лізингу) складається з переодів (місяців) лізингу, зазначених в додатку "Графік сплати лізингових платежів" до договору та починається з дати підписання сторонами акту приймання-передачі об'єкту лізингу, але в будь-якому випадку не може бути менше 1 року (п. 1.2 договору).
Пункти 2.1.5, 2.1.7.1, 2.1.6, 2.1.8 наступним чином визначають поняття, що використовуються в договорі: остаточна загальна вартість об'єкта лізингу - вартість об'єкта лізингу, вказані в акті, або в останньому по даті акті коригування вартості об'єкта лізингу, направленого лізингодавцем лізингоодержувачу; числом сплати є порядковий номер дня у відповідному календарному місяці дати, яка визначається шляхом додавання двадцяти календарних днів до дати підписання Акту (Наприклад: дата підписання Сторонами Акту - 04 лютого 2021 року. Черговий лізинговий платіж 1-го періоду лізингу сплачується 24 лютого 2021 року. Наступні чергові лізингові платежі - кожного 24 числа календарного місяця протягом усього строку лізингу). В разі відсутності такого числа у відповідному календарному місяці (наприклад, якщо числом сплати є 31-ше число, а у календарному місяці 30-ть днів), платіж сплачується в останній робочий день відповідного календарного місяця; акт - це акт приймання-передачі об'єкту лізингу в лізинг; період лізингу - це період строку лізингу, який дорівнює 1 (одному) місяцю. Перший період лізингу починається з дати підписання Акту.
Відповідно до положень п. 2.2 Загальних умов Договору лізингу усі платежі за Договором Лізингоодержувач зобов'язаний здійснювати у Число сплати, в національній валюті України (гривні) відповідно до Графіку та Загальних умов, а також інших положень цього Договору (зокрема, з врахування коригування згідно п.2.2.1 Загальних умов Договору лізингу) та/або чинного законодавства шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості Об'єкта лізингу; винагороду (комісію) Лізингодавцю за отриманий у лізинг Об'єкт лізингу з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 2.2.1, 2.7-2.9, 3.5 Загальних умов Договору лізингу.
Згідно з п. 2.4 Загальних умов Договору лізингу, якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов'язаний сплатити такий платіж не пізніше останнього робочого дня, який передує такому вихідному (святковому та ін.) дню.
Відповідно до п.3.4. загальних умов Договору лізингу приймання лізингоодержувачем об'єкта лізингу в лізинг оформлюється шляхом підписання акту. Підписання лізингоодержувачем акту підтверджує в т.ч. належну якість, комплектність, справність об'єкту лізингу і відповідність об'єкта лізингу вимогам лізингоодержувача та умовам договору.
Даний договір відповідно до пункту 10.1 Загальних умов Договору набирає чинності (вважається укладеним) після його підписання сторонами (в тому числі обов'язкового підписання сторонами додатків "Загальні умови Договору", "Специфікація", "Довідка", "Акт звірки взаєморозрахунків та переходу права власності на об'єкт лізингу", "Графік сплати лізингових платежів", "Технічний асістанс", "Поняття нормального зносу", "Акт огляду (Типова форма)" до договору).
На виконання умов договору лізингу позивач придбав та передав в користування відповідача-1 легковий седан Peugeot, моделі 301, 2021 року випуску, номер кузова (шасі, рами, заводський) НОМЕР_1 , а відповідач-1 прийняв об'єкт лізингу в користування, що підтверджується актом від 27.01.2022 приймання-передачі об'єкта лізингу в користування за договором №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21 січня 2022 року, який складений та підписаний обома сторонами, скріплений печатками підприємств.
Відповідно до п.2.2. акту приймання-передачі комплект державних реєстраційних номерів, які отримані відповідачем-1: НОМЕР_2 .
Оскільки акт приймання-передачі об'єкта лізингу був підписаний сторонами 27.01.2022, то з врахуванням умов п.2.1.7.1. Загальних умов Договору лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний був сплачувати чергові лізингові платежі 16 числа кожного місяця, а саме: 16 лютого 2022 року; 16 березня 2022 року; 16 квітня 2022 року; 16 травня 2022 року; 16 червня 2022; 16 липня 2022 і т.д., в розмірі, визначеному в Графіку сплати лізингових платежів (з врахування коригування згідно п.2.2.1 Загальних умов Договору лізингу), тобто: періоди лізингу № 1 - 16.02.2022; № 2 - 16.03.2022, № 3 - 16.04.2022, № 4-16.05.2022, № 5 - 16.06.2022 і т.д.
Проте, відповідач-1 не виконав належним чином свої зобов'язання за договором лізингу, а саме не здійснив 2-й лізинговий платіж у сумі 18385,12 грн та 3-й лізинговий платіж у сумі 18669,98 грн наступний лізинговий платіж, внаслідок чого з 17.03.2022 року виникла заборгованість за другий період лізингу в сумі 18385,12 грн та з 16.04.2022 (з урахуванням п. 2.4 договору, оскільки 16 число квітня місяця припало на суботу, платіж мав бути здійснений 15.04.2022) виникла заборгованість за 3 лізинговий платіж у сумі 18669,98 грн. Загальна сума заборгованості по лізинговим платежам складає 37055,10 грн. Відповідачем даний факт не заперечується, доказів оплати зазначеної суми до суду не надано.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу, який є належною підставою для виникнення у його контрагентів кореспондуючих прав і обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Згідно з частиною 1 статті 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Статтею 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Пунктом 3 частини 2 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" на лізингоодержувача покладено обов'язок своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі.
Статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингові платежі, належні до сплати за договором фінансового лізингу, здійснюються в порядку, встановленому договором фінансового лізингу. До складу лізингових платежів включаються: 1) сума, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу; 2) винагорода лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об'єкт фінансового лізингу; 3) інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором. Протягом строку дії договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів може бути змінено у випадках та порядку, передбачених таким договором. З метою виконання лізингодавцем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу щодо оплати товарів, виконання робіт тощо лізингодавець має право отримати від лізингоодержувача авансовий платіж, що підлягає сплаті відповідно до умов договору фінансового лізингу. Авансовий платіж не є залученими коштами лізингодавця, а є складовою лізингових платежів за договором фінансового лізингу, що відшкодовує частину вартості об'єкта фінансового лізингу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 укладено договір фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022, відповідно до якого на підставі акту прийому-передачі позивачем було передано в платне користування, а відповідачем-1 прийнято предмет лізингу.
Статтею 530 ЦК України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання. Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача-1 зі сплати лізингових платежів за Договором у розмірі 37055,10 грн. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної суми заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" про стягнення означеної суми грошових коштів, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем-1 покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати щомісячних лізингових платежів за Договором, позивач також просив суд стягнути з відповідачів 24 % річних у розмірі 13909,60 грн, нараховані на відповідні суми основного боргу за кожним щомісячним платежем у період з 17.03.2022 (2-й лізинговий платіж) та 16.04.2022 (3-й лізинговий платіж) по 26.10.2023, а також 7195,93 грн інфляційних втрат з квітня 2022 (2-й лізинговий платіж) та з травня 2022 (3-й лізинговий платіж) по вересень 2023.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Суд звертає увагу на те, що сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.
Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.
Пунктом 2.7 Загальних умов Договору визначено, що у разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату лізингових платежів, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що лізингодавець має право нарахувати, а лізингоодержувач зобов'язується сплачувати 24 (двадцять чотири) проценти річних від простроченої суми, протягом всього періоду існування простроченої заборгованості.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, відповідач-1, підписуючи договір лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 та скріплюючи його печаткою, мав усвідомлювати зміст цього пункту, тим більше, що цей пункт передбачає саме обов'язок відповідача-1, а не право позивача сплачувати відсотки у більшому розмірі, ніж передбачено ст.. 625 ЦК України.
Сторони, визначаючи умови договорів та підписуючи їх не повинні відноситись до тієї чи іншої дії, як формальної, оскільки всі умови є обов'язковими до виконання в силу вимог Закону.
Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річні, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Враховуючи наведене, відсутні підстави для зменшення відсотків річних, нарахованих позивачем.
Оскільки нараховані позивачем суми 13909,60 грн - 24 % річних, 7195,93 грн - втрат від інфляції, є арифметично вірними та відповідають приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг", у зв'язку із чим, такі вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем, також, заявлено до стягнення 684800,00 грн штрафу за несвоєчасне повернення об'єкту лізингу.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За умовами пункту 7.1.5 Загальних умов Договору, за порушення лізингоодержувачем зобов'язань, передбачених пунктами 6.1.1; 6.11.2 Загальних умов та/або строку повернення (несвоєчасне повернення) Лізингодавцю об'єкта лізингу (у випадку, коли лізингодавець на умовах договору та/або чинного законодавства прийме рішення про розірвання (відмову) від договору та про вилучення об'єкта лізингу - Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю договірну санкцію (неустойку) в розмірі один відсоток остаточної загальної вартості об'єкта лізингу, за кожен день прострочення повернення об'єкта лізингу.
Заявлена позивачем до стягнення неустойка є за правовою природою пенею, з огляду на порядок її нарахування.
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса: 1) у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.
Зазначене право позивача також обумовлено пунктом 8 договору лізингу та п. 6.6.1 загальних умов договору лізингу.
Скориставшись своїм правом на одностороннє розірвання договору позивач листом № 1327 від 02.05.2022 повідомив Відповідача-1 про розірвання Договору фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.02.2022.
В якості доказу, що підтверджує надіслання на адресу відповідача-1 повідомлення про відмову від договору, позивач до позовної заяви долучив копії опису вкладення в цінний лист від 02.05.2022 та накладну №0303800840484 від 02.05.2022, у зв'язку з чим Відповідач-1 належним чином повідомлений про відмову від вказаного договору та його розірвання.
Обставини щодо припинення договору фінансового лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.02.2022 з 11.05.2022 також встановлені рішенням Господарського суду міста Києва № 910/4675/22 від 29.11.2022, яке набрало законної сили.
Крім того, листом № 1327 від 02.05.2022 Позивач зазначив про необхідність повернути у строк до 11.05.2022 Об'єкт лізингу.
Проте, відповідач-1 у визначений в повідомленні строк предмет лізингу позивачу не повернув.
Автомобіль Peugeot 301, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 був на підставі ухвали Бершадського районного суду Вінницької області від 17.07.2023 у справі № 126/2513/22 повернутий позивачу, що підтверджується розпискою представника позивача адвоката Картавенка О.В. від 17.07.2023. Матеріалами справи підтверджено, що автомобіль потрапив у ДТП, яке мало місце 12.07.2022.
Суд відзначає, що відповідачем-1 ніяким чином не повідомлено позивача про викрадення автомобіля та вибуття останнього із фактичного володіння лізингоодержувача.
З п. 3 договору лізингу вбачається, що у разі настання з об'єктом лізингу випадку викрадення та/або випадку конструктивної загибелі або пошкодження, що перевищують % від остаточної загальної вартості майна, лізингоодержувач зобов'язаний протягом 3 робочих днів, з дати настання такого випадку викупити об'єкт лізингу відповідно до умов договору, в т.ч. і відповідно до п. 6.4 загальних умов договору. При цьому сторони розуміють, що при нарахуванні платежу, відповідно до умов цього пункту застосовується валютне коригування згідно п. 2.2.1 Загальних умов.
Тобто відповідачем-1 не виконано обов'язку щодо викупу об'єкта лізингу, в зв'язку з його викраденням, і навіть не повідомлено позивача про відповідний випадок, в зв'язку з чим позивач скористався своїм правом на розірвання договору лізингу і своїм правом на нарахування неустойки, через несвоєчасне повернення майна. Суд також відзначає, що підставою для застосування неустойки згідно п. 7.1.5 є порушення відповідачем-1 умов договору не залежно від наявності його вини.
З позову вбачається, що розмір неустойки згідно п. 7.1.5 договору становить 1684800,00 грн за період з 12.05.2022 по 17.07.2023. Проте, позивачем з урахуванням воєнного стану та принципу диспозитивності заявлено про стягнення неустойки у меншому розмірі - 684800,00 грн.
Перевіривши розрахунок неустойки за несвоєчасне повернення об'єкта лізингу, суд приходить до висновку про його обгрунтованість та задоволення вимог в повному обсязі.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з метою забезпечення зобов'язань відповідача-1 за Договором лізингу, 21.01.2022 року між Позивачем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСІ РЕНТ" (Поручитель -1) був укладений договір поруки №220121-11/П, (надалі - Договір поруки - 1).
Відповідно до п.2 договору поруки-1 поручитель-1 зобов'язується солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов'язань за договором лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 в повному обсязі, а саме: за сплату Позивачу лізингових платежів у встановлені договором строки та за сплату Позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на Відповідача-1 відповідно до умов Договору лізингу та/або чинного законодавства України.
Згідно з п.3 договору поруки-1 при невиконанні або неналежному виконанні відповідачем-1 зобов'язань за договором лізингу, виконання яких забезпечується цим Договором, Поручитель і боржник будуть відповідати перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань та Контрактом як від Боржника, так і від Поручителя окремо, так і від Боржника та Поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
Відповідно до п. 4 договору поруки-1 у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим Договором, Поручитель окремо, повинен виконати таке зобов'язання перед Кредитором за Боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від Кредитора. Сторони досягали згоди про те, що в разі неотримання Поручителем вимоги Кредитора (в т.ч,, але цим не обмежуючись, якщо: Поручитель змінивадресу зазначену в Договорі та письмово не повідомив про це Кредитора, або вимога Кредитора повернута Кредитору (в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв'язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена Поручителем у цьому Договорі або у подальшому письмовому повідомленні Поручителя про зміну адреси), або відсутністю Поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, шо строк виконання Поручителем свого обов'язку за цим Договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором відповідної вимоги на адресу Поручителя, зазначену в цьому Договорі (якщо про іншу адресу в подальшому Поручитель письмово цінним листом або наручно не повідомив Кредитора).
Згідно з п.11 договору поруки-1 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
21.01.2022 року між позивачем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСІ ТАКСІ" (Поручитель -2) був укладений договір поруки №220121-12/П, (надалі - Договір поруки - 2).
Відповідно до п.2 договору поруки-2 поручитель-2 зобов'язується солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов'язань за договором лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 в повному обсязі, а саме: за сплату Позивачу лізингових платежів у встановлені договором строки та за сплату Позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на Відповідача-1 відповідно до умов Договору лізингу та/або чинного законодавства України.
Згідно з п. 3 договору поруки-2 при невиконанні або неналежному виконанні відповідачем-1 зобов'язань за договором лізингу, виконання яких забезпечується цим Договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань та Контрактом як від Боржника, так і від Поручителя окремо, так і від Боржника та Поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
Відповідно до п. 4 договору поруки-2 у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим Договором, Поручитель окремо, повинен виконати таке зобов'язання перед Кредитором за Боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від Кредитора. Сторони досягали згоди про те, що в разі неотримання Поручителем вимоги Кредитора (в т.ч,, але цим не обмежуючись, якщо: Поручитель змінив адресу зазначену в Договорі та письмово не повідомив про це Кредитора, або вимога Кредитора повернута Кредитору (в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв'язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена Поручителем у цьому Договорі або у подальшому письмовому повідомленні Поручителя про зміну адреси), або відсутністю Поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, шо строк виконання Поручителем свого обов'язку за цим Договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором відповідної вимоги на адресу Поручителя, зазначену в цьому Договорі (якщо про іншу адресу в подальшому Поручитель письмово цінним листом або наручно не повідомив Кредитора).
Згідно з п.11 договору поруки-2 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
21.01.2022 між Позивачем, Відповідачем-1 та Фізичною особою-підприємцем Вовком Олександром Михайловичем (надалі - Відповідач-4, Поручитель-3) був укладений договір поруки №220121-13/П, (надалі - Договір поруки - 3).
Відповідно до п.3 договору поруки-3 поручитель-3 зобов'язується солідарно з відповідачем-1 відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 усіх грошових зобов'язань за договором лізингу №220121-9/ФЛ-Ю-А від 21.01.2022 в повному обсязі, а саме: за сплату Позивачу лізингових платежів у встановлені договором строки та за сплату Позивачу санкцій (неустойки, штрафів, пені, інших санкцій), процентів річних, збитків та усіх інших витрат та виплат, сплата яких покладається на Відповідача-1 відповідно до умов Договору лізингу та/або чинного законодавства України.
Згідно з п.4 договору поруки-3 при невиконанні або неналежному виконанні відповідачем-1 зобов'язань за договором лізингу, виконання яких забезпечується цим Договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобов'язань та Контрактом як від Боржника, так і від Поручителя окремо, так і від Боржника та Поручителя одночасно, як в повному обсязі, так і в частині боргу.
Відповідно до п. 5 договору поруки-3 у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником зобов'язання, виконання якого забезпечується цим Договором, Поручитель окремо, повинен виконати таке зобов'язання перед Кредитором за Боржника протягом 3-х (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної вимоги/вимог від Кредитора. Сторони досягали згоди про те, що в разі неотримання Поручителем вимоги Кредитора (в т.ч,, але цим не обмежуючись, якщо: Поручитель змінив адресу зазначену в Договорі та письмово не повідомив про це Кредитора, або вимога Кредитора повернута Кредитору (в т.ч., але цим не обмежуючись, у зв'язку з зазначенням неповної адреси (якщо адреса у такому вигляді була зазначена Поручителем у цьому Договорі або у подальшому письмовому повідомленні Поручителя про зміну адреси), або відсутністю Поручителя за адресою направлення вимоги, або відмовою від отримання вимоги, або закінченню терміну зберігання поштовим відділенням поштового відправлення тощо), вважається, шо строк виконання Поручителем свого обов'язку за цим Договором настав протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту направлення Кредитором відповідної вимоги на адресу Поручителя, зазначену в цьому Договорі (якщо про іншу адресу в подальшому Поручитель письмово цінним листом або наручно не повідомив Кредитора).
Згідно з п.12 договору поруки-3 договір набирає чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.
Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Позивачем направлено копії позовної заяви на адреси місцезнаходження відповідачів, 25.10.2023, до суду позовну заяву направлено 25.10.2023, яка отримана судом 30.10.2023, а отже, враховуючи умови п. 4 договорів поруки №220121-11/П від 21.01.2022, №220121-12/П від 21.01.2022, п. 5 договору поруки №220121-13/П від 21.01.2022 та ст. 530 Цивільного кодексу України, на дату відкриття провадження у справі №910/16831/23 строк виконання поручителями свого обов'язку за договорами поруки настав.
Означене спростовує твердження відповідачів про відсутність належних доказів надсилання позивачем поручителям будь-якого повідомлення про порушення лізингоодержувачем зобов'язань зі сплати лізингових платежів.
Доказів виконання зобов'язання відповідачами 1, 2, 3, 4 перед позивачем суду не надано.
Щодо заперечень відповідача-4 щодо не здійснення ним підприємницької діяльності та не отримання прибутку у 2023 році, що зумовлює надмірність заявлених позивачем санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Не здійснення відповідачем-4 підприємницької діяльності у 2023 році не є підставою для порушення ним взятих на себе договірних зобов'язань.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлені судом обставини за сукупністю наданих до матеріалів справи доказів, з огляду на відсутність доказів належного виконання відповідачем-1 умов договору лізингу, а також враховуючи укладені між сторонами договори поруки, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а заявлена до стягнення заборгованість підлягає солідарному стягненню з Відповідачів.
Згідно з частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 43400158), Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 40300986) та Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) суму основного боргу зі сплати лізингових платежів у розмірі 37055 (тридцять сім тисяч п'ятдесят п'ять) грн 10 коп., 24% річних у розмірі 13909 (тринадцять тисяч дев'ятсот дев'ять) грн 60 коп., втрати від інфляції у розмірі 7195 (сім тисяч сто дев'яносто п'ять) грн 93 коп., неустойку за несвоєчасне повернення об'єкта лізингу у розмірі 684800 (шістсот вісімдесят чотири тисячі вісімсот) грн 00 коп.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оазіс Парк" (03039, місто Київ, вулиця Ізюмська, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 44369067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 10 коп.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Рент" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 43400158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 10 коп.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оксі Таксі" (03110, місто Київ, вулиця Пироговського, будинок 19, корпус 4, ідентифікаційний код 40300986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 10 коп.
6. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Вовка Олександра Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Лізинг" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, (літера Б), ідентифікаційний код 33880354) судовий збір у розмірі 2786 (дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн 10 коп.
7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Суддя І.В.Усатенко