Справа № 686/33806/23
Провадження № 2-а/686/40/24
29 січня 2024 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Стефанишина С.Л.,
при секретарі Дмітрієвій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення
22 грудня 2023 року до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 з вказаним позовом в якому просить скасувати постанову №8459 начальника Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.11.2023 року, якою на нього, як на військовозобов'язаного було накладено адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст.211 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за те, що внаслідок недбалого зберігання втратив військово-обліковий документ(військовий квиток), чим порушив п.9 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Вважає, що постанова №8459 від 17.11.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності є незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню, виходячи з наступного: перш за все слід зазначити, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення присутній не був, копії постанови не отримував, дізнався про неї, коли заблокували його банківські рахунки. Копію постанови отримав 19.12.2023 року у Другому відділі ДВС у м.Хмельницькому на звернення.
Позивач вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем було допущено неповноту та неправильність при розгляді адміністративного протоколу №1487 від 10.11. 2023 року відносно нього, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови N8459 від 17.11.2023 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 211 КУпАП. На думку позивача існували всі підстави для закриття адміністративного провадження відносно нього, через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду у спрощеному провадженні.
23.01.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на поданий позов. В своєму відзиві, відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.5 ст.261 КАС України.
Згідно вимог ч.3 ст.261 КАС України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши наявні у ній докази, суд вважає що поданий позивачем позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою №8459 начальника Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.11.2023 року на ОСОБА_2 , як на військовозобов'язаного було накладено адміністративне стягнення на підставі ч.2 ст.211 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 850 грн. за те, що внаслідок недбалого зберігання втратив військово-обліковий документ(військовий квиток), чим порушив п.9 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року №1487.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП передбачено, що може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, в районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими законом.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно зі статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово- облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Відповідно до частини першої статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Вимогами ст.245 КупАП встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до пункту 3 цього Додатку 2 призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення правил військового обліку, є на думку суду, факт втрати військово-облікового документу(військового квитка), тобто його фактична відсутність у позивача. Натомість війський квиток до моменту винесення постанови знаходився у позивача, що підтверджується дослідженими доказами.
Виходячи з викладеного суд вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку ознак недбалого зберігання військово-облікового документу(військовий квиток), що призвело до його втрати та відповідно порушення п.9 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року №1487, а відтак, і складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 211 КУпАП.
Крім того, відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні докази які вказують, що позивач саме в наслідок недбалого зберігання втратив військово-обліковий документ(військовий квиток).
Тому суд вважає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не надано достатніх доказів порушення позивачем вимог п.9 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 30.12.2022 року №1487, що є неприпустимим та свідчить про протиправність спірної постанови відповідача.
На підставі викладеного суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення, а доводи відповідача не спростовують позиції позивача.
Відповідно до вимог ст.143 КАС України судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави так, як позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2,3,5,72-77,241-246, 257- 258, 260, 268 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №8459 начальника Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 17.11.2023 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення на підставі ч.2 ст.211 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 850 грн., справу закрити.
Стягнути з Хмельницького об'єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Сергій Стефанишин