Справа №: 671/81/24
30 січня 2024 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Ніколової С.В., з участю секретаря судового засідання Хрупайло Т.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Янковича І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , працюючого термістом ВМЗ “Мотор Січ”, одруженого, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановила :
08 січня 2024 року о 10 год. 07 хв. по вул. Миру, 19, в м. Волочиськ водій ОСОБА_1 , маючи ознаки наркотичного сп'яніння (порушення координації рухів, тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло), керував автомобілем “Ford Focus”, номерний знак НОМЕР_1 , та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку в медичному закладі відмовився.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав, пояснив, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а лише не зміг надати сечу для проведення її аналізу через відсутність фізіологічної потреби. Вважає, що дії працівників поліції були упередженими через те, що за декілька днів перед цим, на нього було складено протокол за керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що матеріали про адміністративне правопорушення складені з порушенням вимог законодавства. Зокрема, вказував на відсутність підстав для зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , неврахування поліцейськими того, що у ОСОБА_1 не було фізіологічних потреб для здачі сечі.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Пунктом 1.3 Правил Дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд враховує те, що відповідно до ПДР України водій транспортного засобу повинен не просто погодитись на проведення огляду на стан сп'яніння, а саме пройти відповідний огляд в установленому порядку.
Таким чином, водій транспортного засобу повинен не тільки погодитись на проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, а і своєю процесуальною поведінкою забезпечити можливість проведення такого огляду і не створювати перешкод щодо реальної можливості його проведення в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Вчинення ОСОБА_1 даного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 254954 від 08.01.2024 року (а.с. 1), даними висновку № 7 щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що проведений 08.01.2024 року лікарем КНП “Волочиська багатопрофільна лікарня” ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 від проведення тесту на наркотичні речовини відмовився (а.с. 3), відеозаписом обставин правопорушення, що записаний на dvd-r диск (а.с. 4).
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 254954 від 08.01.2024 року відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та не містить містить будь-яких істотних порушень вимог чинного законодавства, що могли б свідчити про його недопустимість.
Вищезазначені докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Судом не встановлено обставин застосування працівниками поліції до ОСОБА_1 будь-якого примусу чи тиску під час оформлення щодо нього матеріалів про адміністративне правопорушення.
Пояснення ОСОБА_1 , про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а через відсутність фізіологічної потреби не зміг здати сечу для дослідження, суд не приймає до уваги, виходячи з наступного.
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили ознаки наркотичного сп'яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції, на місці зупинки транспортного засобу, однак провести такий огляд за допомогою лабораторного дослідження біоматеріалу на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано запропонували йому пройти такий у медичному закладі.
Оознаки алкогольного сп'яніння, які зазначені поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за своїм змістом відповідають ознакам, визначеним п. 3 Розділу І Інструкції, а тому вимога поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння була висунута на законних підставах, оскільки поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, згідно з п. 3 Розділу І Інструкції.
В ході спілкування із водієм ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння, тому запропоновано пройти огляд на визначення стану наркотичного сп'яніння у медичному закладі, на що водій погодився.
При цьому, на твердження поліцейського про те, що зіниці очей ОСОБА_1 не реагують на світло, він пояснив те, що “тільки прокинувся” та поставив запитання поліцейським : “у вас, які зхіниці, коли ви тільки прокинетеся?”.
Із відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції в КНП “Волочиська багатопрофільна лікарня”, де йому неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у вигляді дослідження біоматеріалу ( здати зразки біологічного середовища - сечу).
Як вбачається із відеозапису обставин правопорушення, що записаний на dvd-r диск(файли0000000_00000020240108102008_0003.MP4,0000000_00000020240108103508_0004.MP4,0000000_00000020240108105008_0005.MP4,0000000_00000020240108110508_0006.MP4) в медичному закладі ОСОБА_1 було надано достатньо часу для здачі біологічного матеріалу.
Однак, ОСОБА_1 , незважаючи на те, що на словах погоджувався здати сечу, фактично не проявляв жодної прямої дії на виконання законної вимоги для здачі аналізів не проходив і навіть не намагався їх здати.
Суд вважає, що поведінка та дії ОСОБА_1 , під час його перебування у закладі охорони здоров'я, були спрямовані на навмисне затягування часу, свідчать про небажання вчиняти будь яких спрямованих дій на здачу біологічних зразків, що не може бути розцінене інакше як відмова від проходження огляду.
Відбір сечі на аналіз не складає особливих труднощів, оскільки стосується звичайних природних потреб будь-якої людини та визнається найбільш доступним та ефективним методом для подальшого проведення лабораторних досліджень щодо виявлення стану наркотичного сп'яніння.
Будь яких об'єктивних підстав неможливості надання біологічних зразків для проведення лабораторного дослідження з матеріалів справи не убачається, зокрема, ОСОБА_1 жодного разу не повідомив про наявність у нього будь-яких захворювань, які б призводили до затримки сечі і жодних документів на підтвердження цього факту не надавав. Натомість, висловлювався, що “будемо чекати до вечора”, “можу захотіти в обід, а можу і ввечері”, “а, як я зараз не хочу в туалет?”.
Водночас, працівник поліції неодноразово роз'яснював, що здача сечі є складовою частиною огляду на стан наркотичного сп'яніння, а відмова від проходження огляду тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Передбачених законом підстав для відібрання крові для дослідження судом не встановлено.
Посилання захисника на безпідставність зупинки транспортного засобу не знайшло свого підтвердження, оскільки під час дії воєнного стану на території України поліцейські залучені до операції з оборони України, в тому числі шляхом перевірки документів громадян. Таким чином, у поліцейських наявні диспозитивні повноваження на перевірку документів водіїв, у зв'язку з чим посилання апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними. Крім того, суд враховує, що правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення наркотичного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР України кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
При цьому, суд враховує, що те, що, поліцейський пояснив ОСОБА_1 причину зупинки (рух із невідповідною для дорожньої обстановки швидкістю), з чим ОСОБА_1 погодився.
Суд враховує, що особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, з дотриманням закріплених в Конституції України принципів законності і справедливості, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП України з позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Суд визначає для ОСОБА_1 дане адміністративне стягнення з метою запобігання вчинення ним нових правопорушень в майбутньому та спонукання його до правослухняності. На думку суду, дане адміністративне стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.
Керуючись ст. ст. 10, 27, 30, 33, 40-1, 130, 245, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На постанову може бути подана скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.
Суддя: