24 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/2/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В.,
за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2. (особисто) - на підставі паспорту громадянина України; Бурба К.В. - на підставі ордеру серії ВІ №1189879 від 15.01.2024 ;
від відповідача - не з'явився:
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", Полтавська область, Диканський район, с.Жадани, (вх. №2281 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 (суддя Тимощенко О.М., ухвалене в м. Полтава, дата складення повного тексту - 10.10.2023 )
за позовом: ОСОБА_2 , Полтавська область, Полтавський район, с. Макухівка,
до відповідача: Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", Полтавська область, Диканський район, с.Жадани,
про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколами від 26.12.2019 № 4, від 13.03.2020 №5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 №7, від 13.07.2020 № 8, від 14.07.2020 №9, а також про скасування реєстраційних дій від 08.07.2020 №15631070028000236, від 10.07.2020 №15631050029000236, від 13.07.2020 № 15631050030000236, від 14.07.2020 № 15631050031000236,
02.01.2023 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до господарського суду Полтавської області з позовом до Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" про визнання недійсними рішень загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", оформлених протоколами № 2, 3, 4, від 15.11.2019 № 5, від 13.03.2020 № 5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 №9, а також про скасування реєстраційних дій щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" від 08, 10, 13 та 14.07.2020 № № 15631070028000236, 15631050029000236, 15631050030000236, 15631050031000236, вчинених державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що загальні збори членів кооперативу були проведені з порушеннями порядку скликання і проведення таких зборів, за відсутності позивача, неповідомленого про проведення загальних зборів, та за відсутності кворуму.
11.01.2023 позивачем подано до господарського суду Полтавської області заяву про зміну предмету позову, в якій він просив суд визнати недійсними рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", оформлені протоколами від 26.12.2019 № 4, від 13.03.2020 № 5, від 07.07.2020 №6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 №9, а також скасувати реєстраційні дії щодо Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" від 08.07.2020 №15631070028000236; від 10.07.2020 №15631050029000236; від 13.07.2020 № 15631050030000236; від 14.07.2020 №15631050031000236 відповідно, вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області.
У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Полтавської області 27.02.2023 відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність, просив відмовити в їх задоволенні, зокрема, з підстав відсутності предмету спору між сторонами відносно недійсності рішень загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" (надалі - СБК "Лан") оформлених протоколами № 4 і № 5, з огляду на те, що позивач - ОСОБА_2 був відновлений у своїх правах до звернення до суду на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2298/5 від 03.07.2020.
Також, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог в частині визнання недійсними рішень загальних зборів СБК "Лан", оформлених протоколами від 07.07.2020 №6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 №9, з огляду на те, що вказані рішення були прийняті у відповідності з нормами чинного законодавства та оформлені належним чином.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 позовні вимоги задоволено; визнано недійсними рішення загальних зборів СБК "Лан" (ідентифікаційний код 30840733), оформлені протоколами загальних зборів членів СБК "Лан" від 26 грудня 2019 року № 4, від 13 березня 2020 року № 5, від 07 липня 2020 року № 6, від 10 липня 2020 року № 7, від 13 липня 2020 року № 8 та від 14 липня 2020 року № 9; скасовано вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області реєстраційні дії щодо СБК "Лан" (ідентифікаційний код 30840733) від 08 липня 2020 року № 15631070028000236; від 10 липня 2020 року № 15631050029000236; від 13 липня 2020 року № 15631050030000236; від 14 липня 2020 № року 15631050031000236; стягнуто з СБК "Лан" (с. Жадани, Полтавський район, Полтавська область, 38511, ідентифікаційний код 30840733) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на сплату судового збору у розмірі 19848,00грн.
Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 55, 63, 93 Господарського кодексу України, статей 2, 6, 8, 9, 12, 15 Закону України "Про кооперацію" мотивовані тим, що матеріали справи не містять жодних доказів на спростування позовних вимог, зокрема щодо належного повідомлення позивача про спірні загальні збори, отже, рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", які оформлені протоколами 26.12.2019 року № 4, від 13.03.2020 № 5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 №8 та від 14.07.2020 № 9, прийняті з порушенням порядку їх скликання та проведення, безумовно порушують корпоративні права позивача, якого було безпідставно виключено з кооперативу, позбавлено права управління кооперативом через неповідомлення про збори та їх порядок денний, а тому наявні підстави для визнання оспорюваних рішень недійсними та задоволення позовних вимог.
Також, господарським судом було задоволено, як похідні, позовні вимоги про скасування реєстраційних дій щодо СБК "Лан" від 08.07.2020 № 15631070028000236; від 10.07.2020 №15631050029000236; від 13.07.2020 № 15631050030000236; від 14.07.2020 №15631050031000236, вчинених державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів СБК "Лан", оформлених протоколами 08, 10, 13 та 14.07.2020 №№ 6, 7, 8, 9.
Відповідач - СБК "Лан", з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим відповідачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Фактично доводи апеляційної скарги є тотожними доводам викладеним у відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду першої інстанції.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" на рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; призначено справу до розгляду на 10.01.2024 о .13:45 год.
21.12.2023 позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 залишити без змін. Крім того, позивачем подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.12.2023 задоволено заяву позивача - ОСОБА_2 про участь у судовому засіданні 10.01.2024у справі №917/2/23 в режимі відеоконференції; ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".
08.01.2024 представником позивачем подано до апеляційного господарського суду заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення - підсистеми "Електронний суд".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 задоволено заяву представника позивача - ОСОБА_2 адвоката Бурби Кирила Володимировича про участь у судовому засіданні 10.01.2024 в режимі відеоконференції.
09.01.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю його представника в інших судових справах.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги на 24.01.2024 о 17:00 год.; задоволено клопотання позивача та його представника про участь у судовому засіданні 24.01.2024 о 17:00 год. у справі №917/2/23 в режимі відеоконференції.
24.01.2024 апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю його представника в інших судових справах.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 24.01.2024 головуючий оголосив, що апелянтом подано клопотання про відкладення розгляду справи та запитав ставлення позивача та його представника щодо заявленого клопотання.
Позивач та його представник пояснили, що заперечують проти його задоволення.
Частинами 11 та 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Колегія суддів враховує, що явка сторін не визнавалась обов'язковою. При цьому, апелянтом не зазначено про надання ним додаткової інформації по суті спору в наступному судовому засіданні.
Відповідно до норм частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, оскільки визначальним є не явка представників, а достатність матеріалів справи для ухвалення рішення у справі.
Враховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо ст розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, судом враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.
За таких обставин. колегія суддів вважає за доцільне відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.
Також, у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 24.01.2024 позивач та його представник заперечили проти вимог апеляційної скарги, просили відмовити в її задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 залишити без змін.
Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, представник відповідача був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне.
Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач - ОСОБА_2 зазначав, що з лютого 2009 є засновником і членом Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", у якому працював головним інженером.
Позивач стверджував, що 29.10.2019, в той час, коли він перебував на лікуванні, відбулися незаконні позачергові загальні збори членів СБК "Лан", на яких шляхом підробки документів прийнято низку рішень, оформлених протоколом від 29.10.2019 № 1, внаслідок реалізації яких, ОСОБА_2 було виключено зі складу засновників СБК "Лан", включено низку незнайомих йому осіб із зазначенням їх неіснуючих внесків, внесено зміни до Статуту СБК "Лан" шляхом викладення та затвердження його в новій редакції.
Зокрема, в результаті вказаних змін повністю змінився склад засновників прибуткового сільськогосподарського кооперативу СБК "Лан": зі складу засновників виключено головного інженера ОСОБА_2 , голову правління ОСОБА_3 та головного бухгалтера СБК "Лан" ОСОБА_4 . При цьому до складу засновників цієї юридичної особи увійшли: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , кінцевим бенефіціарним власником (контролером) зазначено ОСОБА_7 із внеском до статутного фонду - 20000000,00 грн.
Також змінено керівника юридичної особи (СБК "Лан") та склад підписантів - з голови правління СБК "Лан" ОСОБА_3 на ОСОБА_5 .
Внаслідок прийняття та реєстрації вказаного рішення, позивача було позбавлено корпоративних і майнових прав щодо СБК "Лан", тобто відбулося рейдерське захоплення СБК "Лан" особами, які діяли за попередньою змовою з окремими засновниками СБК "Лан".
У подальшому, державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в ЄДРЮО відносно СБК "Лан", на підставі протоколу від 29.10.2019 № 1 призвела до втрати ОСОБА_2 корпоративних прав щодо СБК "Лан", а також роботи в цьому кооперативі.
Позивач стверджував, що рішення загальних зборів СБК "Лан", оформлені протоколом від 29.10.2019 № 1, були прийняті з порушенням порядку їх скликання та проведення, за відсутності встановленого законом та статутом кворуму, порушили його корпоративні права, оскільки його було безпідставно виключено з кооперативу та позбавлено права управління кооперативом через зміну складу учасників та зміну статуту. Його порушені права відносно СБК "Лан", які існували до моменту реалізації групою осіб за попередньою змовою фіктивних рішень, оформлених протоколом від 29.10.2019 №1, не відновлені до цього моменту.
05.03.2020 реєстраційні дії, вчинені на підставі протоколу від 29.10.2019 №1, скасовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 04.03.2020 № 780/5.
25.03.2021 господарським судом Полтавської області було ухвалено рішення у справі № 917/1700/20, яким визнано недійсними рішення загальних зборів членів СБК "Лан", оформлені протоколом від 29.10.2019 № 1, яке набрало законної сили.
Проте, як зазначав позивач, рішеннями загальних зборів СБК "Лан", оформленими протоколом від 13.03.2020 № 5, було повторно виключено ОСОБА_2 зі складу засновників цієї юридичної особи, внесено зміни до установчих документів СБК "Лан" та вчергове змінено склад засновників (знову виключено зі складу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі їх заяв; включено ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ).
Наказом Міністерства юстиції України від 03.07.2020 № 2298/5 реєстраційні дії, вчинені на підставі протоколу від 13.03.2020 № 5, скасовані.
Разом з тим, рішеннями загальних зборів СБК "Лан", оформленими протоколами від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 №9:
- включено до СБК "Лан" ОСОБА_5 (який на цей момент уже нібито обраний головою кооперативу), ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;
- знову виключено ОСОБА_2 зі складу засновників СБК "Лан";
- вкотре викладено в новій редакції Статут СБК "Лан".
Позивач стверджував, що він знову не був присутнім на вказаних загальних зборах, що відбулися 08, 10, 13 та 14.07.2020, оскільки не був повідомлений про дату, час, місце проведення та порядок денний цих зборів, не підписував рішення, які були оформлені за результатами загальних зборів.
З огляду на вищевикладене, з метою захисту своїх порушених майнових та корпоративних прав, 02.01.2023 ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до господарського суду Полтавської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог) до Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" про визнання недійсними рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", оформлені протоколами від 26.12.2019 № 4, від 13.03.202 № 5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 №9 та скасування реєстраційні дії щодо СБК "Лан" від 08.07.2020 №15631070028000236; від 10.07.2020 №15631050029000236; від 13.07.2020 № 15631050030000236; від 14.07.2020 №15631050031000236 відповідно, вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області (т.1 а.с.1-179, а.с.195-196).
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено, з підстав викладених вище (т.2 а.с.168-179).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судова колегія зазначає, що
відповідно до положень статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.
Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.
Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).
Кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).
Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.
Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України "Про кооперацію".
За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України "Про кооперацію" кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Згідно з положеннями статті 12 Закону України "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18.
Частиною 1 статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Як передбачено статтею 15 Закону України "Про кооперацію" (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного ст їх проведення.
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є. Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
Матеріалами справи підтверджується, що в строк встановлений судом для подання відповідних доказів ані позивач, ані відповідач не надали до матеріалів справи Статут СБК "Лан" в жодній з редакцій.
Разом з тим, як вірно встановлено місцевим господарським судом, рішенням господарського суду Полтавської області від 25.03.2021 у справі № 917/1700/20 було визнано недійсним рішення загальних зборів членів СБК "Лан", яке оформлене протоколом № 1 від 29.10.2019, щодо: обрання головою загальних зборів членів СБК "Лан" - ОСОБА_3 , секретарем загальних зборів членів СБК "Лан" - ОСОБА_4 ; включення до складу засновників СБК "Лан" ОСОБА_5 із внеском у вигляді грошових коштів в сумі 5000,00 грн., включення до складу засновників СБК "Лан" ОСОБА_7 із внеском у вигляді грошових коштів в сумі 20 000 000,00 грн.; включення до складу засновників СБК "Лан" ОСОБА_11 із внеском у вигляді грошових коштів в сумі 5000,00 грн.; виключення із складу засновників СБК "Лан" ОСОБА_3 (на підставі заяви), ОСОБА_4 (на підставі заяви), ОСОБА_2 (на підставі п. 4.5 Статуту СБК "Лан" та порушення пункту 4.4 Статуту СБК "Лан"); звільнення з посади Голови правління СБК "Лан" ОСОБА_3 з 29.10.2019 ; призначення на посаду Голови правління СБК "Лан" . ОСОБА_5 з 30.10.2019 ; внесення змін до Статуту СБК "Лан", шляхом викладення та затвердження його в новій редакції; статут СБК "Лан" в новій редакції підписати ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 ; доручення ОСОБА_5 здійснити всі необхідні дії для державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно СБК "Лан", викладені в даному протоколі, діючи на підставі цього протоколу.
Вказане рішення в судовому порядку оскаржено не було, а отже набрало законної сили.
Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи ви , і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №910/9823/17).
Разом із тим, преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17.
Отже, з урахуванням обставин встановлених в рішення господарського суду Полтавської області від 25.03.2021 у справі № 917/1700/20, яке набрало законної сили, судова колегія вважає встановленим факт того, що на момент проведення спірних загальних зборів членів СБК "Лан" 26.12.2019 ОСОБА_2 був одним із засновників (членів) СБК "Лан", а також станом на 26.12.2019 діяв Статут СБК "Лан" в редакції від 17.02.2009.
В рішенні господарського суду Полтавської області від 25.03.2021 у справі №917/1700/20 судом також встановлено, що відповідно до пункту 7.1 Статуту СБК "Лан" в редакції від 17.02.2009, вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. Збори вважаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 членів кооперативу (пункт 7.2 Статуту).
Збори кооперативу скликаються в міру необхідності, але не менше 1 разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення (пункт 7.5 Статуту).
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів (пункт 7.5 Статуту).
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" члени кооперативу повинні бути повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів.
Матеріали даної господарської справи свідчать про те, що на загальних зборах товариства СБК "Лан" оформлених протоколом № 4 від 29.12.2019, було, зокрема, прийнято рішення про внесення змін до Статуту СБК "Лан" і затвердження його в новій редакції, затвердження зразку печатки СБК "Лан" тощо. Вказані рішення прийняті у складі таких осіб: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 .
Проте, як було зазначено вище, рішенням господарського суду Полтавської області від 25.03.2021 у справі № 917/1700/20, яке набрало законної сили, визнано недійсними рішення загальних зборів СБК "Лан", оформлені протоколом від 29.10.2019 № 1, якими вказані особи були обрані до складу засновників/ членів СБК "Лан"
Тобто, станом на 26.12.2019 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не були членами СБК "Лан" , а тому не мали права ініціювати проведення загальних зборів СБК "Лан" та приймати участь у прийнятті рішень шляхом голосування на зазначених зборах.
Отже, рішення загальних зборів, оформлені протоколом № 4 від 29.12.2019 прийняті неправомочним складом учасників за відсутності кворуму.
Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження повідомлення ОСОБА_2 , про дату, час і місце проведення, порядок денний загальних зборів членів СБК "Лан" .
В подальшому, рішеннями загальних зборів СБК "Лан", оформленими протоколом від 13.03.2020 № 5 (т.1 а.с. 109-118), позивача було повторно виключено зі складу засновників СБК "Лан", внесено зміни до установчих документів СБК "Лан" та знову змінено склад засновників (виключено зі складу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі їх заяв; включено ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 ).
Проте, в матеріалах справи також відсутні належні докази, у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження повідомлення ОСОБА_2 , про дату, час і місце проведення, порядок денний загальних зборів членів СБК "Лан" , які відбулися 13.03.2020 та на яких було прийнято рішення про його виключення з кооперативу.
З протоколів від 26.12.2019 № 4, від 13.03.2020 №5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 № 8 та від 14.07.2020 № 9 також вбачається, що на загальних зборах СБК "Лан" було прийнято наступні рішення:
- про звільнення голови правління, перейменування посади виконавчого органу управління кооперативу, обрання голови кооперативу, зміну особи, що може вчиняти дії від імені юридичної особи, проведення державної реєстрації змін (протокол №6 т.2 а.с.69-71);
- включення нових учасників до складу засновників (членів) кооперативу (протокол № 7, т.2 а.с.73-77);
- про визначення розмірів мінімальних внесків для нових членів кооперативу та для членів СБК "Лан", які вже являються членами кооперативу, внесення змін до статуту та затвердження статуту в новій редакції (протокол № 8, т.2 а.с.79-82);
- про виключення позивача з членів кооперативу СБК "Лан" (протокол №9, т.2 а.с.85-89). В протоколі також було зазначено про те, що ОСОБА_2 на збори не з'явився та не з'являється на роботу з 30.09.2019 по 14.07.2020 .
В протоколах №6,7, та 8 вказано, що позивач - ОСОБА_2 на збори не з'явився.
Проте, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача про всі зазначені загальні збори і їх порядок денний, на яких прийнято рішення, оформлені протоколами загальних зборів членів СБК "Лан" від 26.12.2019 № 4, від 13.03.2020 № 5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 №8 та від 14.07.2020 № 9.
В контексті спірних правовідносин, судова колегія враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 916/2506/20, в якій Суд вказав, що при виникненні спору, має бути доведено реальність вчинення дій з направлення кооперативом кореспонденції адресату та дотримання строків повідомлення, встановлених статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера, члена) товариства. Також слід з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори.
Права члена кооперативу можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду також викладена у постанові від 06.08.2020 у справі №918/636/19.
Таким чином, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах є однією зі складових корпоративних прав, відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено у постанові від 28.01.2020 у справі №924/641/17.
Особа, яка скликає загальні збори учасників, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.
Наведене повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17.
У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Дана правовий висновок Верховного Суду викладено у постановах від 05.05.2020 у справі №916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі №906/307/19.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 03.04.2018 у справі 914/758/17, одним із гарантованих прав учасника товариства є його участь в управлінні товариством через діяльність у вищому органі товариства - загальних зборах. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку є грубим порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними. Неповідомлення учасника товариства про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників товариства, є безумовним порушенням прав, передбачених статтею 10 Закону України "Про господарські товариства". Аналогічна позиція щодо порушення права учасника товариства на участь у зборах, рішенням яких його виключено зі складу учасників товариства, зважаючи на відсутність належного повідомлення позивача про дату і місце проведення зборів, висловлена Верховним Судом у постанові від 17.07.2018 у справі №910/19401/17.
Отже, з урахуванням наведеної правової позиції Верховного Суду, неповідомлення позивача про скликання й проведення загальних зборів, на яких його виключили з учасників кооперативу, є безумовним порушенням його прав, що також спростовує доводи апелянта, про відсутність порушеного права позивача.
Судова колегія також відхиляє доводи апелянта про відсутність предмету спору між сторонами відносно недійсності рішень загальних зборів СБК "Лан" оформлених протоколами від 26.12.2019 № 4 та від 13.03.2020 № 5, з тих підстав, що позивач - ОСОБА_2 був відновлений у своїх правах до звернення до суду на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 2298/5 від 03.07.2020, з огляду на те, що скасування реєстраційної дії не означає припинення існування підстави для вчинення такої дії, в даному випадку рішення загальних зборів, а тому повний і ефективний захист порушеного права позивача можливий лише після визнання недійсним незаконних рішень загальних зборів судом.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З огляду на те, що матеріали справи не містять жодних доказів на спростування позовних вимог, зокрема щодо належного повідомлення позивача про спірні загальні збори, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що рішення загальних зборів Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", оформлені протоколами 26.12.2019 № 4, від 13.03.2020 № 5, від 07.07.2020 № 6, від 10.07.2020 № 7, від 13.07.2020 №8 та від 14.07.2020 № 9, прийняті з порушенням порядку їх скликання та проведення, безумовно порушують корпоративні права позивача, якого було безпідставно виключено з кооперативу, позбавлено права управління кооперативом через неповідомлення про збори та їх порядок денний, а тому наявні правові підстави для визнання оспорюваних рішень недійсними та задоволення позовних вимог.
Також, як похідні вимоги підлягають задоволенню вимоги позивача про скасування реєстраційні дії щодо СБК "Лан" від 08.07.2020 № 15631070028000236; від 10.07.2020 №15631050029000236; від 13.07.2020 № 15631050030000236; від 14.07.2020 №15631050031000236, вчинені державним реєстратором Бугаєм І.В. Чутівської районної державної адміністрації Полтавської області на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів СБК "Лан", оформлених протоколами 08, 10, 13 та 14.07.2020 №№ 6, 7, 8, 9, які не скасовані на даний час, що забезпечить ефективний і повний захист порушених прав позивача.
Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів також враховує, що в пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини Справа "Проніна проти України" (Заява №63566/00) Суд нагадує, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає і статті Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 , Серія A, N 303-A, параграф 29).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 02.10.2023 у справі №917/2/23 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 02.02.2024
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Плахов
Суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий