ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
31 січня 2024 року Справа № 924/1055/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Першко А.А.
представники сторін в судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 (повний текст складено 22 листопада 2023 року, суддя Музика М.В.)
за позовом ОСОБА_1 , м. Вінниця
до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго", м. Хмельницький
про стягнення 3 700,00 грн. дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, 145,78 грн. інфляційних втрат та 101,57 грн. 3% річних
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 3700,00 грн. дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році (з розрахунку 0,74 грн. за одну акцію), 145,78 грн. інфляційних втрат та 101,57 грн. 3% річних. Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі сплати позивачу дивідендів за 2021 рік.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 3700,00 грн. дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, 145,78 грн. інфляційних втрат та 101,57 грн. 3% річних.
Присуджено до стягнення з акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (29000, м. Хмельницький, вул. Храновського, 11а, код 22767506) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 3456,46 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят шість грн. 46 коп.) дивідендів, 145,78 грн. (сто сорок п'ять грн. 78 коп.) втрат від інфляції, 94,89 грн. (дев'яносто чотири грн. 89 коп.) 3% річних, 1338,75 грн. (одна тисяча триста тридцять вісім грн. 75 коп.) витрат по сплаті судового збору, 6556,20 грн. (шість тисяч п'ятсот п'ятдесят шість грн. 20 коп.) витрат на правову допомогу адвоката. Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення, здійснювати нарахування на суму заборгованості в розмірі 3456,46 грн. за період з 30.09.2023 року і до моменту виконання рішення суду: 3% річних за формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100= сума річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.
В стягненні 6,68 грн. 3% річних та 243,54 грн. дивідендів відмовлено.
Повернуто ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Державного бюджету України 1175,11 грн. (одна тисяча сто сімдесят п'ять грн. 11 коп.) судового збору, сплаченого квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3224710787.1 від 29 вересня 2023 року.
Не погоджуючись частково з прийнятим рішенням, АТ "Хмельницькобленерго" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6556,20 грн. витрат на правову допомогу адвоката та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн.
Апелянт вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн не відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони. Зокрема, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн є завищеним та непропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову. Так, ціна позову у даній справі становить 3947,35 грн. Разом з тим, задоволення судом першої інстанції витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн майже у двічі перевищує ціну позову, що свідчить про необґрунтованість таких витрат.
Скаржник зауважує, що Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" внаслідок повномасштабної агресії з боку росії з 24 лютого 2022 року працює у складних умовах воєнного стану, коли крім основних завдань з безперебійного розподілу електроенергії під час масованих ракетних ударів по об'єктах енергетики, значних руйнувань енергетичної системи та обмеження енергетичних потужностей, головним пріоритетом Товариства стала підтримка Збройних Сил України в боротьбі проти агресора, а також допомога найбільш постраждалим регіонам країни. Товариство спрямувало значні кошти на потреби Збройних Сил України, допомогу у відновленні електричних мереж та інші нагальні виплати воєнного часу. Сплата витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн погіршить фінансовий стан Товариства.
Відповідач вважає, що дана справа не є складною, судова практика в такій категорії справ є сталою та однозначною. А тому, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, є підстави для зменшення їх розміру та стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн
Листом №924/1055/23 від 21 грудня 2023 року матеріали справи було витребувано з Господарського суду Хмельницької області.
28 грудня 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №924/1055/23.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29 грудня 2023 року у справі №924/1055/23 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 в частині стягнутих витрат на правничу допомогу. Розгляд апеляційної скарги призначено на "31" січня 2024 р. об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
Від представника позивача - адвоката Буліменка Євгена Володимировича надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення в оскаржуваній частині у справі залишити без змін. Позивач зазначає, що відповідач частково визнав позовні вимоги лише після звернення позивачки до суду та відкриття провадження у справі, при цьому він мав усі можливості виконати свої зобов'язання в позасудовому порядку, однак, через його бездіяльність, яка полягала у невиплаті дивідендів, позивачка була змушена звернутись до суду з метою захисту своїх порушених прав, що і зумовило понесення нею витрат на професійну правничу допомогу. На переконання позивача, відповідачем не надано жодних доказів (балансів (звітів про фінансовий стан), звітів про фінансові результати, звітів про власний капітал тощо) в обґрунтування твердження про те, що стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6 556,20 грн. є для нього надмірним тягарем та погіршить його фінансовий стан. Більше того, відповідач є великими підприємством та, фактично, монополістом у сфері розподілу електричної енергії на території Хмельницької області, тому твердження про те, що сплата ним витрат на професійну правничу допомогу погіршить його фінансовий стан є абсурдним та таким, що межує із здоровим глуздом.
08 січня 2024 року через "Електронний суд" до Північно-західного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Буліменка Євгена Володимировича надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 січня 2024 року у справі №924/1055/23 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Буліменка Євгена Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в справі №924/1055/23.
26 січня 2024 року від відповідача - АТ "Хмельницькобленерго" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване тим, що представник відповідача - Ірина Куц не має можливості з'явитись на розгляд справи у судове засідання у зв'язку із перебуванням у відпустці. Разом з тим, інші юрисконсульти товариства також не мають можливості з'явитися на розгляд даної справи, у зв'язку із прийняттям участі у інших судових засіданнях, зокрема у Старокостянтинівському районному суді Хмельницької області у справі №683/3159/23 та у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області у справі №686/16807/23. На підтвердження даних обставин до клопотання додано витяг з офіційного сайту Судової влади України.
27 січня 2024 року від представника позивача надійшли заперечення проти клопотання АТ "Хмельницьобленерго" про відкладення розгляду справи.
Розглянувши подане клопотання про відкладення колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Згідно з частиною 11 статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними. При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно зі статтею 129 Конституції України, статтею 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зокрема в частині, що кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Процесуальний закон не містить приписів щодо обов'язкового здійснення апеляційного розгляду за участю представників учасників справи. Не зазначалося про таку участь як обов'язкову і в ухвалі про призначення судового засідання.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою. Учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
При цьому пунктом 2 частини 2 статті 42 ГПК України визначено обов'язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Згідно частини 1 статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. В рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Клопотання представника АТ "Хмельницькобленерго" мотивоване неможливістю прибути в судове засідання представника у зв'язку із перебуванням у відпустці, однак жодних доказів на підтвердження таких обставин заявником до клопотання не надано (наказу про надання відпустки, графіку про відпустки працівників АТ "Хмельницькобленерго", тощо).
АТ "Хмельницькобленерго" було завчасно повідомлене про судове засідання (ухвала про відкриття апеляційного провадження датована 29 грудня 2023 року) та не було позбавлене можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника, який є працівником підприємства в порядку самопредставництва або укласти договір з адвокатом. Крім того, як стверджує АТ "Хмельницькобленерго" у апеляційній скарзі дана справа не є складною, стосується виключно витрат на професійну правничу допомогу та вартість послуг адвоката у такому процесі, на переконання апелянта, повинна становити 1000 грн.
Зайнятість представників АТ "Хмельницькобленерго" в інших судових засіданнях 31 січня 2024 року, зокрема у Хмельницькому міськрайонному суді у справі №686/16807/23 та у Старокостянтинівському районному суді у справі №683/3159/23 також не є поважними причинами для відкладення розгляду справи №924/1055/23, оскільки заявником не доведено кількості осіб, які здатні представляти АТ "Хмельницькобленерго" в порядку самопредставництва та з огляду на те, що надання пріоритету (переваги) судовим засіданням у справах №683/3159/23 та №686/16807/23 над судовим засіданням у справі №924/1055/23 залежало від суб'єктивних факторів заявника.
Правова позиція викладена відповідачем у апеляційній скарзі, відома суду та іншому учаснику процесу.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачу було створено належні умови для реалізації наданих процесуальним законодавством прав, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання. Отже, з огляду на викладене, обставини неможливості взяти участь в засіданні суду представника відповідача колегія суддів не може визнати поважними, у зв'язку з чим клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Колегія суддів звертає увагу відповідача, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (рішення ЄСПЛ у справах "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").
В судове засідання 31 січня 2024 року представники сторін не з'явилися, судом була забезпечена можливість представнику позивача прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконфренеції у відповідності до статті 197 ГПК України, проте останній на зв'язок не вийшов.
Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 3700,00 грн. дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році (з розрахунку 0,74 грн. за одну акцію), 145,78 грн. інфляційних втрат та 101,57 грн. 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 04 жовтня 2023 року у справі №924/1055/23 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою місцевого суду від 31 жовтня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу №924/1055/23 до судового розгляду по суті на 14 листопада 2023 року.
14 листопада 2023 року Господарським судом Хмельницької області було ухвалено рішення у справі №924/1055/23, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" про стягнення 3700,00 грн. дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2021 році, 145,78 грн. інфляційних втрат та 101,57 грн. 3% річних.
Дане рішення оскаржується відповідачем виключно в частині присуджених до стягнення на користь позивача 6556,20 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду погоджується з присудженими до стягнення з відповідача витратами на правову допомогу та їх розміром з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У силу частини 2 вказаної норми за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень наведеної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони, якщо, на її думку, не було дотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
При цьому у силу частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Аналіз наведених вище норм ГПК України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспіврпозмірності розміру таких витрат.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається із позовної заяви, безпосередньо у тексті останньої позивачем наведено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи, а саме: витрати на оплату судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У подальшому представником позивача до суду подане клопотання про компенсацію відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 25 квітня 2018 року, укладений між адвокатом Буліменком Євгеном Володимировичем та ОСОБА_1, предметом якого є надання адвокатом правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені цим договором, у рамках погодженої сторонами заявки на отримання правової допомоги, зокрема, здійснення захисту та представництво інтересів клієнта, надання йому правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації прав, законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновлення у разі порушення.
За положеннями розділу 5 договору гонораром (винагородою) адвоката є загальна вартість правової допомоги, наданої клієнту, на підставі виставлених адвокатом рахунків, якщо інше не буде узгоджене сторонами. Розмір гонорару адвоката визначається у додаткових угодах, які укладаються сторонами та є невід'ємною частиною цього договору.
Додатковими угодами від 25 квітня 2019 року та від 25 квітня 2022 року дія договору продовжена до 25 квітня 2024 року.
У додатковій угоді від 30 жовтня 2023 року до договору про надання правової допомоги від 25 квітня 2018 року, укладеній між адвокатом Буліменком Є.В. та ОСОБА_1, сторони погодили, що адвокатом була надана, а клієнтом прийнята наступна правова допомога: підготовка та подання позовної заяви у справі №924/1055/23 за позовом ОСОБА_1 до АТ "Хмельницькобленерго" про стягнення заборгованості за сумою невиплачених дивідендів. Вартість правової допомоги - 10 000,00 грн. ОСОБА_1 згідно платіжної інструкції сплачено на рахунок адвоката Буліменка Є.В. 10 000,00 грн. за надання правової допомоги.
Відповідач у запереченнях щодо розміру стягнення судових витрат на професійну правову допомогу та у апеляційній скарзі просить зменшити витрати до 1 000,00 грн. Заперечення мотивовані тим, що розмір гонорару у сумі 10 000,00 грн. є завищеним та не пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову та більше, ніж удвічі її перевищує. Також просить взяти до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору та надання правової допомоги адвокатом в аналогічних однотипних спорах, що перебували у провадженні судів.
Вважає, що стягнення 10 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката не відповідає критерію розумності та становитиме надмірний тягар для відповідача. Додатково зазначає, що позивачем частково визнані позовні вимоги.
Скаржник зауважує, що Акціонерне товариство "Хмельницькобленерго" внаслідок повномасштабної агресії з боку росії з 24 лютого 2022 року працює у складних умовах воєнного стану, коли крім основних завдань з безперебійного розподілу електроенергії під час масованих ракетних ударів по об'єктах енергетики, значних руйнувань енергетичної системи та обмеження енергетичних потужностей, головним пріоритетом Товариства стала підтримка Збройних Сил України в боротьбі проти агресора, а також допомога найбільш постраждалим регіонам країни. Товариство спрямувало значні кошти на потреби Збройних Сил України, допомогу у відновленні електричних мереж та інші нагальні виплати воєнного часу. Сплата витрат на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн погіршить фінансовий стан Товариства.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року №922/2685/19.
Як доречно зазначив місцевий господарський суд, інститут компенсації судових витрат створений для гарантування відшкодування/компенсації витрат учасникам справи. Отримання ОСОБА_1 правничої допомоги, яка потребує оплати, викликана саме неправомірними діями AT "Хмельницькобленерго", тому компенсація понесених позивачкою витрат є таким, що відповідає основоположним принципам інституту компенсації судових витрат.
На переконання колегії суддів, визначальним при розгляді апеляційної скарги є те, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
При цьому, незначна ціна позову не скасовує необхідності отримання позивачем правової допомоги адвоката, яка фактично була надана адвокатом Буліменком Є.В., та яка не може бути оцінена у значно заниженому розмірі (зокрема, 1000,00 грн., як просить відповідач) лише з причини незначної суми стягнення. Вартість послуг адвоката відповідає критеріям щодо їх реальності та не є завищеною.
Так само не може бути підставою для зменшення судом заявленого до розподілу розміру витрат на професійну правничу допомогу й посилання відповідача на те, що представник позивача адвокат Буліменко Є.В. уже брав участь в аналогічних справах, адже розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає компенсації стороні, нормами чинного ГПК України не ставиться в залежність від того, що представник цієї сторони уже брав участь в аналогічних спорах, у яких він представляв інтереси інших клієнтів.
Водночас, з огляду на часткове визнання позову відповідачем, принцип диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії співмірності та розумності судових витрат, суд першої інстанції обгрунтовано частково задоволив заяву позивача.. Обґрунтованість витрат на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн., на переконання судів обох інстанцій, не ставитиме надмірний тягар для відповідача, як зазначає останній в апеляційній скарзі. З огляду на задоволення позову на 93,66%, з відповідача правомірно присуджено до стягнення 6556,2 грн. компенсації понесених позивачем витрат на правову допомогу адвоката.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справі "Баришевський проти України", "Двойних проти України", заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
З огляду на викладене, апелянт безпідставно посилається на те, що судом не надано оцінку поведінці/діям/бездіяльності обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд належним чином керуючись вимогами процесуального законодавства під час вирішення питання про розподіл витрат на правничу допомогу скористався своїми дискреційними повноваженнями та відповідно частково задоволив заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Висновок суду в цій частині, крім зазначеного, ґрунтується на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Колегія суддів не бачить жодних вагомих підстав вважати інакше.
Таким чином, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду в оскаржуваній частині не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 21 листопада 2023 року у справі №924/1055/23 в оскаржуваній частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №924/1055/23 повернути до Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "01" лютого 2024 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.