Іменем України
30.01.2024 Справа №607/1774/24 Провадження №3/607/1365/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , непрацюючої
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.01.2024 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200845 від 15.01.2024 зазначено, що 15.01.2024 приблизно о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , ухилилася від виконання передбачених ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків щодо належного виховання та догляду за малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишивши дітей без нагляду.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У судове засідання 30.01.2024 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що підтверджується її підписом у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200845 від 15.01.2024 у графі «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи». При цьому у протоколі вказано, що розгляд адміністративної справи відбудеться 30.01.2024 о 10 год. 00 хв. у Тернопільському міськрайонному суді за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.
Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Так, вимогами ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкову участь особи при розгляді справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП. За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надала, ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьками або особами, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Так, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200845 від 15.01.2024 вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується те, що 15.01.2024 приблизно о 13 год. 20 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ухилилася від виконання передбачених ст. 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України батьківських обов'язків щодо належного виховання та догляду за малолітніми дітьми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , залишивши дітей без нагляду.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі, суду надано:
- заяву ОСОБА_6 від 15.01.2024, з якої вбачається повідомлення останнього про неналежне виконання батьківських обов'язків по догляду за малолітніми дітьми та вчинення домашнього насильства відносно дітей за адресою: АДРЕСА_2 ;
- письмові пояснення ОСОБА_7 від 15.01.2024, з яких вбачається, що остання 15.01.2024 приблизно о 13 год. 20 хв. не перебувала за місцем проживання, оскільки перебувала у суді;
- письмові пояснення ОСОБА_8 від 15.01.2024, з яких вбачається, що останній, перебуваючи за місцем проживання, заснув;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 200780 від 15.01.2024, складеного відносно ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП;
- відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції № 472365 («назва файлу «export-bxq4h»), з якого вбачається, що на момент прибуття працівників поліції ОСОБА_4 , який є чоловіком ОСОБА_1 , перебував за адресою: АДРЕСА_2 разом із дітьми. Пояснив, що після повернення з роботи з нічної зміни заснув.
Разом з тим з наданих суду доказів не вбачається, що ОСОБА_1 ухилилася від виконання покладених на неї обов'язків щодо належного виховання та догляду за малолітніми дітьми, що полягало у залишенні дітей без догляду.
Так, з пояснень ОСОБА_4 вбачається, що саме останній перебував разом з дітьми за місцем їхнього проживання, однак, будучи стомленим, заснув. Факт перебування ОСОБА_4 разом з дітьми підтверджується і відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Відтак суд встановив, що ОСОБА_1 дійсно залишила малолітніх дітей за місцем їхнього проживання. Разом з тим таке залишення, по-перше, було вчинене з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 пояснила, що перебувала у суді на розгляді справи щодо стягнення аліментів, а, по-друге, діти залишились вдома не самі, а разом з батьком. Той факт, що ОСОБА_4 , доглядаючи за дітьми, заснув, не може ставитись у вину ОСОБА_1 , оскільки остання обґрунтовано припускала, що діти перебуватимуть під доглядом їхнього батька.
Жодних інших доказів, які б всебічно, повно та об'єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Більше того матеріали справи не містять навіть докази того, що ОСОБА_1 дійсно є матір'ю дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а відтак і суб'єктом даного адміністративного правопорушення.
При цьому суд не приймає до уваги як докази заяву ОСОБА_6 , оскільки така заява не є доказом, що підтверджує обставини, які підлягають доказуванню у справі, а лише є повідомленням про можливе вчинення адміністративного правопорушення. Так само протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не є імперативним фактом доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Так, за змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Так само ЄСПЛ неодноразово, зокрема, у справах «Кобець проти України» (рішення від 14.02.2008), «Берктай проти Туреччини» (рішення від 08.02.2001), «Леванте проти Латвії» (рішення від 07.11.2002) вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
При цьому судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, яка притягується до відповідальності, і лише в межах зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення обвинувачення, на підставі зібраних посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, доказів. Суд не має збирати з власної ініціативи докази, позаяк в протилежному випадку суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути визнаний безстороннім.
З урахуванням викладеного суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, які в їх сукупності та взаємозв'язку доводили б винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та наявність у її діях складу цього адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких підстав суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не доведена поза розумним сумнівом матеріалами справи, у зв'язку із чим провадження у даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд враховує, що п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, виходячи зі змісту норм ч. 2 ст. 284, ст. 247 КУпАП, не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору за розгляд цієї справи.
Керуючись ст. 7, 9, 40-1, 184, 245, 247, 251-252, 256, 280, 283-285, 287, 294 КУпАП, суддя
Закрити відносно ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Cуддя І. В. Марциновська