Іменем України
30.01.2024 Справа №607/22334/23 Провадження №3/607/544/2024
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Марциновська І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
15.11.2023 на розгляд Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП).
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 567025 від 01.11.2023 зазначено, що 01.11.2023 приблизно о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. М.Кривоноса, 17 в м. Тернополі, перебуваючи в транспортному засобі на пасажирському сидінні, вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаялась в сторону працівників поліції, чим вчинила дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 посадовою особою органу Національної поліції кваліфіковані за ст. 173 КУпАП.
У судове засідання 15.11.2023 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена, що підтверджується відповідною відміткою у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 567025 від 01.11.2023 у графі «Підпис особи, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи», де зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлена з місцем та часом розгляду справи, однак відмовилася від проставлення підпису. При цьому у протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 15.11.2023 о 10 год. 00 хв. у Тернопільському міськрайонному суді за адресою: вул. Котляревського, буд. 34, м. Тернопіль.
Так само у судові засідання 11.12.2023, 10.01.2024 та 30.01.2024 ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку шляхом надсилання судових повісток про виклик до суду на поштову адресу за місцем її проживання. Такі поштові відправлення повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
При визначенні факту належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2021 (справа № 911/3142/19), де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Так само Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Крім цього, суд вживав заходи щодо приводу ОСОБА_1 у судове засідання 30.01.2024, однак остання у судове засідання доставлена не була.
З листа заступника начальника Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Ганського С. від 30.01.2024 вбачається, що виконати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.01.2024 про доставлення шляхом приводу громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 30.01.2024 в судове засідання не представляється можливим, оскільки під час прибуття за адресою проживання ОСОБА_1 дверей квартири ніхто не відчинив. Із сусідами також не вдалось поспілкуватись, місце перебування ОСОБА_1 та її контактні дані встановити не вдалось.
Заяви чи клопотання на день розгляду справи від ОСОБА_1 до суду не надходили.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, необхідно розуміти таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. Суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, не допускати свідомих маніпуляцій, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
За таких обставин, враховуючи те, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи, докази поважності причин неприбуття в судове засідання суду не надала, а також ураховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд визнав за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
При цьому ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, полягає у дрібному хуліганстві, тобто нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ, організацій. Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
При цьому громадське місце згідно з українським законодавством - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Так, суд встановив, що 01.11.2023 приблизно о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. М.Кривоноса, 17 в м. Тернополі, перебуваючи в транспортному засобі на пасажирському сидінні, вчинила дрібне хуліганство, а саме нецензурно на адресу працівників поліції, чим вчинила дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян. При цьому місце, де ОСОБА_1 було вчинене адміністративне правопорушення, з урахуванням зазначених вище вимог закону слід віднести до громадського місця.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується сукупністю доказів, а саме:
- відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції № 474462 (назва файлу «export-wt44i»), на якому зафіксовані обставини оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 . Також на відеозаписі зафіксовано, що під час спілкування з патрульними поліцейськими ОСОБА_1 , перебуваючи в транспортному засобі на пасажирському сидінні, нецензурно лаялась до працівників поліції. Також встановлено, що ОСОБА_1 під час дії комендантської години перебувала в громадському місці та здійснила перехід проїзної частини поза пішохідним переходом;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАТ № 8054600, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.
Крім цього, обставини, встановлені у судовому засіданні, узгоджуються з даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 567025 від 01.11.2023, в якому процесуально зафіксовані конкретні обставини вчинення адміністративного правопорушення. При цьому такий протокол складений із дотриманням вимог КУпАП, містить всі необхідні реквізити, підписаний особою, яка склала протокол, та містить відмітку про відмову особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проставлення підпису та отримання копії протоколу.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: дрібне хуліганство, яке полягає у нецензурній лайці на адресу працівників поліції, вчинене з хуліганських мотивів, що порушило громадський порядок і спокій громадян. Відтак ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 33, 34, 35 КУпАП приймає до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, ОСОБА_1 не працює, раніше притягувалась до адміністративної відповідальності.
Обставини, що пом'якшують відповідальність, відсутні.
Обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні.
З урахуванням викладеного суд доходить переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу у максимальному розмірі, визначеному санкцією ст. 173 КУпАП, оскільки це буде достатнім та необхідним для виховання правопорушниці та запобігання вчиненню нею нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст. 27, 33-35, 40-1, 173, 245, 251-252, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Cуддя І. В. Марциновська