вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" січня 2024 р. Справа№ 910/11746/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Полякова Б.М.
Секретар судового засідання: Гудько А.В.
За участю представників учасників справи:
від ОСОБА_1 : Левшунов Д.С. - за ордером серія АІ № 1278218 від 29.11.2023;
від ОСОБА_2 : Столяр О.А.- за ордером серія АІ № 1481145 від 20.10.2023.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/11746/21 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 12.09.2023)
за заявою ОСОБА_3
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/11746/21 (суддя Івченко А.М., повний текст ухвали складено та підписано - 12.09.2023) визнано кредиторами у справі № 910/11746/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_3 :
ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) на суму 8789272,04 грн, з яких: 4758 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 8784514,04 грн - вимоги другої черги;
ОСОБА_6 на суму 14253378,42 грн, з яких: 4758 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 14248620,42 грн - вимоги другої черги.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_7 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 скасувати в частині задоволення грошових вимог ОСОБА_6 на суму 14253378,42 грн, з яких: 4758 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 14248620,42 грн - вимоги другої черги та в цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні його грошових вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що кредитор ОСОБА_6 не брав участі в судових засіданнях та не виконав вимог в ухвалах суду щодо надання оригіналів доказів, а суд першої інстанції не встановив наявність або відсутність грошового зобов'язання ОСОБА_6 до боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.
Також, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 в частині визнання вимог кредиторів: ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) на суму 8789272,04 грн, з яких: 4758,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 8784514,04 грн - вимоги другої черги; ОСОБА_6 на суму 14253378,42 грн, з яких: 4758,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів; 14248620,42 грн - вимоги другої черги та прийняти нове судове рішення, яким визнати кредитором у справі № 910/11746/21 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_3 ОСОБА_2 на суму 9184475,43 грн, з яких: 4540,00 грн - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 9179935,43 грн - вимоги другої черги включити до реєстру вимог кредиторів.
Апеляційна скарга мотивована тим, що грошові вимоги ОСОБА_1 є похідним від Договору № 892BB/1 від 08.04.2017, який ОСОБА_2 вважає нікчемним, у зв'язку з чим в межах справи про банкрутство останній звернувся з позовною заявою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у задоволені позову відмовлено. 20.09.2023 ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.
Скаржник вважає, що оскільки на момент винесення ухвали Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 існує спір про право вимоги кредитора ОСОБА_1 до боржника, то відповідно висновки суду про визнання ОСОБА_4 кредитором є передчасними.
Також, за доводами скаржника, кредитором ОСОБА_6 не надано доказів передання грошових коштів на виконання умов договору позики № 18/12/2016 від 18.12.2016, джерел походження грошових коштів, які передавались боржнику за таким договором позики.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 27.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/11746/21 з Господарського суду міста Києва витребувані матеріали справи № 910/11746/21, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі № 910/11746/21 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/11746/21, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_2 до надходження матеріалів справи.
19.10.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/11746/21.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у справі № 910/11746/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023; об'єднано апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в одне апеляційне провадження; розгляд апеляційних скарг призначено на 29.11.2023.
20.11.2023 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4766/23 від 27.11.2023 у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/11746/21.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/11746/21 апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Поляков Б.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 відкладено розгляд справи на 24.01.2024.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів, вважає, що оскаржувана ухвала підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне.
Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Статтею 1 КУзПБ визначено:
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов'язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом;
кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Абзацом 5 ч. 2 ст. 45 КУзПБ встановлено, що майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею.
Згідно з ч. 4 ст. 45 КУзПБ для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Виходячи із спеціальних норм КУзПБ на господарський суд покладено обов'язок надавати правовий аналіз заявлених кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Тобто, кредитори, заявляючи вимоги до боржника, повинні довести свої грошові вимоги виключно відповідними документами (рішеннями суду, відповідями на претензію, договорами, первинними бухгалтерськими документами, актами звірок, накладними та ін.), тобто, грошові зобов'язання повинні бути встановлені як за розміром, так і за суттю.
Докази, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредитора, повинні надавати право кредитору на звернення до боржника з грошовими вимогами у встановленому чинним законодавством порядку.
У справі про банкрутство (неплатоспроможність) господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.
В той же час, використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність) фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника та інших учасників у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство (неплатоспроможність) фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство (неплатоспроможність) щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (подібний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
З матеріалів справи вбачається, що у липні 2021 року ОСОБА_3 звернулась в господарський суд із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 відкрито провадження у справі №910/11746/21 про неплатоспроможність ОСОБА_3 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Середюка С.М.
25.08.2021 оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.
24.09.2021, тобто у строк встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ, ОСОБА_8 звернувся із заявою про грошові вимоги, які складаються з суми основного боргу в розмірі 250000 євро, що становить 7817500 грн, три проценти річних в розмірі 30924,66 євро, що становить 967014,04 грн та судовий збір в розмірі 4758 грн.
Заява обґрунтована тим, що боржниця, як новий кредитор, не виконала свої зобов'язання перед компанією COMPASS INVEST TEAM LP, як первісним кредитором, за договором уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017 та не сплатила первісному кредитору вартість права вимоги, що уступається, в розмірі 250000 євро.
В свою чергу, на підставі договору відступлення права вимоги № 1-892ВВ/1 від 08.04.2018 компанія COMPASS INVEST TEAM LP відступила права вимоги до боржниці за договором уступки права вимоги № 892ВВ/1 від 08.04.2017 на користь ОСОБА_8 .
24.09.2021, тобто у строк встановлений ч. 1 ст. 45 КУзПБ, ОСОБА_6 звернувся із заявою з вимогами до боржника, які складаються з суми основного боргу в розмірі 506169,86 доларів США, що становить 13514735,34 грн, заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 27486,33 доларів США, що становить 733885,08 грн та судовий збір в розмірі 4758 грн.
Заява обґрунтована тим, що боржниця не виконала свої зобов'язання з повернення позики в загальній сумі 506169,86 доларів США (основний борг) та 27486,33 доларів США (проценти) за договором процентної позики № 18/12/2016 від 18.12.2016 та договору новації № 18/12/2020 від 18.12.2020.
За результатами розгляду грошових вимог зазначених вище кредиторів керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Сердюк С.М. вирішив визнати заявлені грошові вимоги в повному обсязі.
Також після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 45 КУзПБ, із грошовими вимогами до боржника звернувся ОСОБА_2 .
21.11.2022 ОСОБА_7 звернувся із заявою про заміну кредитора та просив замінити ОСОБА_8 в порядку правонаступництва на ОСОБА_4 .
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/11746/21 заяву про заміну кредитора задоволено; замінено кредитора ОСОБА_8 на ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В ухвалі Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 встановлено, що 16.11.2022 між громадянином Латвії, ОСОБА_9 ( ОСОБА_5 ) та ОСОБА_8 був укладений Договір відступлення права вимоги № 2-892ВВ/1 (в електронній формі).
Згідно з п. 1.1 Договору № 2-892ВВ/1 Первісний кредитор ( ОСОБА_8 ) відступає Новому кредитору (Іллі Волпертсу) право вимоги за договором «УСТУПКИ ПРАВА ВИМОГИ» № 892 ВВ/1» (Первісний договір) від « 08» квітня 2017 p., укладеному між COMPASS INVEST TEAM і ОСОБА_3 , в обсягах прав Первісного кредитора, а саме: право вимоги по Первісному договору, що належало COMPASS INVEST TEAM LP (в тому числі (але не виключно) передбачене п. 3.5., п. 4 Первісного договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору № 2-892ВВ/1 право вимоги належало Первісному кредитору ( ОСОБА_8 ) на підставі Договору № 1-892ВВ/1 від 08.04.2018, що укладений між ОСОБА_8 та COMPASS INVEST TEAM LP.
Пунктом 3.1. Договору № 2-892ВВ/1 передбачено, що Первісний кредитор ( ОСОБА_8 ) зобов'язаний передати Новому кредиторові (Іллі Волпертсу) документи, що засвідчують право вимоги, зазначене в п. 1.1 Договору.
На виконання п. 3.1 Договору № 2-892ВВ/1 Первісним кредитором ОСОБА_8 була передана вся документація, що підтверджує дійсність права вимоги.
Таким чином, на підставі Договору відступлення права вимоги № 2-892ВВ/1 ОСОБА_7 набув всіх прав і обов'язків по Договору № 892 ВВ/1 «УСТУПКИ ПРАВА ВИМОГИ» від « 08» квітня 2017 p., укладений між COMPASS INVEST TEAM LP і ОСОБА_3 , які до цього належали ОСОБА_8 на підставі Договору відступлення права вимоги № 1-892ВВ/1 від 08.04.2018.
У відповідності до ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів.
Суд першої інстанції в ухвалі за результатами попереднього засідання, дослідивши умови укладених між сторонами правочинів, дійшов висновку про визнання грошових вимог ОСОБА_1 , як правонаступника ОСОБА_8 , а також про визнання грошових вимог ОСОБА_6 .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині визнання грошових вимог ОСОБА_1 до боржника та зазначає наступне.
Із поданих ОСОБА_8 та ОСОБА_10 документів вбачається, що 08.09.2014 між компанією COMPASS INVEST TEAM LP як позикодавцем та ОСОБА_11 як позичальником був укладений договір позики № 892ВВ.
За умовами п. 1.1 договору позикодавець передає позичальнику позику в сумі 250000 євро, а позичальник зобов'язується повернути вказану суму позики в обумовлений даним договором строк та сплатити відсотки.
Відповідно до п. 2.1 договору позикодавець передає позичальнику суму позики шляхом перерахування на вказаний позичальником в цьому договорі банківський рахунок.
Згідно з п. 2.3 договору сума позики підлягає поверненню позикодавцеві зі спливом 24 місяців з дати фактичного отримання позики.
У пункті 9 договору вказаний рахунок позичальника IBAN: НОМЕР_1 .
У відповідності до виписки з рахунку за 01.05.2014 по 12.11.2014 грошові кошти в сумі 250000 євро 23.09.2014 були зараховані на рахунок ОСОБА_12 IBAN: НОМЕР_1 від компанії COMPASS INVEST TEAM LP на підставі договору 892ВВ від 08.09.2014.
В подальшому, 08 квітня 2017 року між COMPASS INVEST TEAM LP (далі - Первісний кредитор) і ОСОБА_13 (далі - Новий кредитор) уклали Договір відступлення права вимоги № 892ВВ/1.
Згідно з п. 1.1. Договору № 892ВВ/1, Первісний кредитор уступає Новому кредиторові право вимоги за договором «КРЕДИТНА УГОДА № 892 ВВ» (предмет договору) від « 08» вересня 2014 p., укладений між Первісним кредитором і ОСОБА_11 в обсягах і на умовах, установлених договором між Первісним кредитором і Боржником.
Відповідно до п. 2.1 Договору № 892ВВ/1, ціна Договору складає 250000 євро, що становить вартість права вимоги, що уступається.
Згідно п. 3.5. Договору, Новий кредитор зобов'язаний протягом 90 календарних днів від дня набрання чинності цим Договором здійснити оплату в безготівковій формі на поточний рахунок Первісного кредитора за право вимоги в розмірі, установленому п. 2.1 даного Договору.
Відповідно до п. 5.1. Договору, даний Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Новий кредитор ( ОСОБА_14 ) не виконав зобов'язання покладене на нього п. 3.5. Договору та не здійснив оплату на користь Первісного кредитора за право вимоги.
08.04.2018 компанія COMPASS INVEST TEAM LP (Первісний кредитор) та ОСОБА_8 (Новий кредитор) уклали Договір відступлення права вимоги № 1-892ВВ/1.
Згідно п. 1.1. Договору № 1-892ВВ/1, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги за договором «УСТУПКИ ПРАВА ВИМОГИ» № 892 ВВ/1» (Первісний договір) від « 08» квітня 2017 року, укладеному між Первісним кредитором і ОСОБА_3 (Боржник), в обсягах прав Первісного кредитора, передбачених договором між Первісним кредитором і Боржником (в тому числі, але не виключно, п. 3.5., п. 4 договору між Первісним кредитором і Боржником), а також діючим законодавством України.
За умовами п. 2.1 Договору № 1-892ВВ/1, право вимоги, яке передається Первісним кредитором Новому кредитору складає 250000 євро.
Докази на підтвердження погашення заборгованості ОСОБА_3 не надала, а відтак станом на 25.08.2021 заборгованість ОСОБА_3 по договору «УСТУПКИ ПРАВА ВИМОГИ» № 892 ВВ/1» від 08.04.2017 у розмірі 250000,00 євро перед Новим кредитором ( ОСОБА_8 ) залишається непогашеною.
Частинами 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, за договором позики № 892ВВ від 08.09.2014 компанія COMPASS INVEST TEAM LP була кредитором, а ОСОБА_15 - боржником.
За договором № 892ВВ/1 від 08.04.2017 відбулась заміна кредитора (компанії COMPASS INVEST TEAM LP на ОСОБА_3 ) в зобов'язанні позики за договором позики № 892ВВ від 08.09.2014.
Одночасно, за договором № 892ВВ/1 від 08.04.2017 ОСОБА_3 , набувши відповідні права, стала боржником у зобов'язанні з оплати за права, які відступались, а компанія COMPASS INVEST TEAM LP набула прав кредитора в частині вимоги про оплату за права.
За договором відступлення права вимоги № 1-892ВВ/1 від 08.04.2018 відбулась заміна кредитора (компанії COMPASS INVEST TEAM LP на ОСОБА_8 ) в зобов'язанні з оплати за права вимоги за договором позики.
Відтак, ОСОБА_8 став кредитором ОСОБА_3 у правовідносинах за договором № 892ВВ/1 від 08.04.2017.
В подальшому, ОСОБА_8 відступив свої права кредитора до ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на підставі Договору відступлення права вимоги № 2-892ВВ/1 від 16.11.2022.
Оскільки ОСОБА_3 не виконала свої зобов'язання за договором уступки права вимоги № 892 ВВ/1 від 08.04.2017 у розмірі 250000 євро, то колегія суддів вважає, що такі грошові вимоги за цим правочином правомірно визнані судом першої інстанції.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо нікчемності договору уступки права вимоги, оскільки правочин є правомірним з огляду на норму ст. 204 Цивільного кодексу України, враховуючи відсутність станом на час апеляційного розгляду справи судового рішення про визнання такого правочину недійсним.
Також, колегія суддів наголошує на реальності первісного правочину - договору позики, у якому відбулась первісна заміна сторони - кредитора, а відповідно і реальність подальшого зобов'язання - оплати за права вимоги та заміни кредитора у ньому за договором уступки права вимоги № 892 ВВ/1 від 08.04.2017.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає недоведеними обставини виникнення у ОСОБА_6 прав кредитора у зобов'язанні за договором позики № 18/12/2016 від 18.12.2016, які суд першої інстанції визнав встановленими.
З матеріалів справи вбачається, що 18 грудня 2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 був укладений договір процентної позики №18/12/2016, згідно якого ОСОБА_6 набув статус Позикодавця, а ОСОБА_3 , - статус Позичальника.
Пунктом 2.1. договору позики було передбачено, що Позикодавець передав у власність Позичальника, а Позичальник прийняв грошові кошти (позику) у розмірі 400000 дол. США (чотириста тисяч доларів США) готівкою.
Згідно п. 2.2. Сторони домовились, що грошові кошти передаються Позикодавцем Позичальнику до підписання цього договору. Підписанням цього договору сторони підтверджують, що Позикодавець передав грошові кошти у розмірі 400000 доларів США (чотириста тисяч доларів США) готівкою, а Позичальник їх отримав.
У п. 2.3. договору позики зазначено, що Сторони домовились, що за користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю проценти у розмірі 7 (сім) % річних на суму залишку заборгованості.
Відповідно до п. 2.4. договору позики, повернення отриманих коштів та сплата процентів здійснюється Позичальником до 18.12.2020 з правом дострокового повернення. Проценти нараховуються на залишок заборгованості. Після 18.12.2020 не повернута сума позики та нарахованих процентів вважаються простроченою заборгованістю.
18 грудня 2020 року між Позичальником та Позикодавцем був укладений Договір новації (новаційний договір) № 18/12/2020.
За умовами договору новації його сторони домовилися капіталізувати нараховані та несплачені Позичальником проценти по Первинному договору (договору позики) шляхом їх додавання до розміру основного зобов'язання та замінити зобов'язання по договору позики №18/12/2016 від 18.12.2016 на нове зобов'язання, а саме: зобов'язання Позичальника за Первинним договором змінюється на зобов'язання Позичальника повернути Позикодавцю позику у розмірі 506169,86 дол. США (базова сума нарахування) не пізніше 18.12.2021, з правом дострокового повернення (п. 1.5.1 договору новації).
Згідно п. 1.5.2. договору новації, за користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю проценти у розмірі 8 (вісім) % річних, що нараховуються на нарощену суму попередніх періодів (складні проценти). Нарахування процентів здійснюється за кожен день користування Позичальником позиковими коштами.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 1047 Цивільного кодексу України унормовано, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 як кредитор, на якого покладений обов'язок подати беззаперечні докази в підтвердження власних грошових вимог до боржника, не надав суду доказів, незважаючи на неодноразове покладення судом першої інстанції обов'язку подати відповідні первинні документи для огляду в оригіналі, на підтвердження передачі грошових коштів у позику ОСОБА_3 за договором процентної позики №18/12/2016 від 18.12.2016, як-то розписка позичальника, банківська виписка, докази вкладення у депозит нотаріуса тощо. У зв'язку з чим, зазначений договір не можна визнати укладеним, а зобов'язання за ним таким, що виникло та створює для його сторін відповідні правові наслідки.
З огляду на наведені обставини належить погодитись з доводами апеляційних скарг в частині недоведеності грошових вимог ОСОБА_6 та про наявність підстав для скасування ухвали попереднього засідання в цій частині з одночасним ухваленням нового рішення про відхилення грошових вимог ОСОБА_6 в повному обсязі.
Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.
Підставами згідно з частиною 1 статті 277 ГПК України для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (абз. 2 ч. 1 ст. 277 ГПК України).
Доводи апеляційних скарг частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Відтак, апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково, оскаржувану ухвалу слід скасувати в частині визнання грошових вимог ОСОБА_6 до боржника із прийняттям нового рішення про відмову ОСОБА_6 у задоволенні його грошових вимог у повному обсязі. В решті ухвалу попереднього засідання належить залишити без змін, а апеляційну скаргу в частині оскарження грошових вимог ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції не здійснюється згідно ст. 129 ГПК України у зв'язку з відсутністю відповідних вимог сторін.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/11746/21 скасувати в частині задоволення грошових вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_3 на суму 14 253 378,42 грн та в цій частині прийняти нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 у задоволенні його грошових вимог у повному обсязі.
4. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 910/11746/21 залишити без змін.
5. Справу № 910/11746/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складено та підписано - 01.02.2024.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
Б.М. Поляков