Справа № 579/2213/23
1-кп/579/48/24
"01" лютого 2024 р. Кролевецький районний суд Сумської області
в складі - судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
розглянувши клопотання прокурора про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 27.09.2013 року № 12013200190000788 за ч. 3 ст. 185 КК України,-
прокурор звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 27.09.2013 року № 12013200190000788 за ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжка).
В ніч на 26 вересня 2013 року невстановлена особа зі сторони подвір'я шляхом вільного доступу через незачинені двері проникла до гаражу (торгової точки) по АДРЕСА_1 , звідки вчинила крадіжку автозапчастин до автомобіля та іншого майна.
Прокурор в судове засідання з'явився , клопотання підтримав.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, проти клопотання не заперечив за змістом поданої заяви (а.с. 48).
В даному випадку кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів та строки давності притягнення до кримінальної відповідальності з дня його вчинення, згідно п.4 ч. 1 ст. 49 КК України, становить десять років, що свідчить про те, що формально існують підстави для застосування п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Водночас, ст. 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, якими є, зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частина 1 ст. 7 КПК України передбачає, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких в тому числі відносяться: законність, публічність.
Законність в свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, полягає в тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані в тому числі всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Принцип публічності (ст. 25 КПК України) серед іншого визначає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст. 284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами ст.ст. 9, 25 КПК України.
В клопотанні прокурором зазначено, що не встановлено особу, причетну до скоєння крадіжки .
Однак за змістом протоколу огляду місця події від 25 вересня 2013 року виявлено сліди взуття , які ведуть до огорожі, яка відділяє господарство потерпілого від дитячого садка.
Незважаючи на це слідчим працівники дитячого садка , сторож не допитувались в якості свідків.
Крім того, в поданому клопотанні прокурор зазначає, що в ніч на 26 вересня 2013 року невстановлена особа по АДРЕСА_1 вчинила крадіжку автозапчастин до автомобіля та іншого майна.
З об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів з матеріальним складом, тому крім діяння (таємного викрадення) обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю, а також причинний зв'язок між цією шкодою і таємним викраденням.
Разом з цим слід зазначити, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, та не передбачає кримінальної відповідальності.
У клопотанні не зазначено щодо завдання матеріальної шкоди ОСОБА_4 та її розмір.
Крім того, не зазначено яке інше майно було викрадено та його вартість.
Статтею 185 КК Ураїни передбачена відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), однак слідчим зазначене не досліджено та не встановлено , про що не зазначено прокурором в клопотанні.
Таким чином слідчим не здійснювалось досудове розслідування та не здійснювались дії на виконання обов'язків встановлених ст.ст. 9, 25, 92 КПК України. А прокурор, не дивлячись на вказані обставини, направив до суду клопотання про закриття кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запроваджена Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження № 12013200190000788 шляхом закриття судом на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чинним КПК України.
Таким чином, в задоволенні клопотання належить відмовити.
На підставі ст.ст. 12, 49, ч. 3 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 2, 9, 25, 284 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання прокурора Кролевецького відділу Конотопської окружної прокуратури про закриття кримінального провадження № 12013200190000788 від 27.09.2013 року на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1