Постанова від 31.01.2024 по справі 494/107/24

Березівський районний суд Одеської області

31.01.2024

Справа № 494/107/24

Провадження № 3/494/82/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року м. Березівка

Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

18.01.2024 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 18.01.2024 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А

Постановою суду від 19.01.2024 року вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 494/107/24 (провадження 3/494/82/24) та призначені до розгляду на 31.01.2024 року.

Відповідно протоколу серії ААД №195931 від 17.01.2024 року вбачається, що 16.01.2024 року о 06:00 годині в Одеській області м. Березівка по вул. 31 Березня, 83, водій ОСОБА_1 автомобіля БМВ х5 д.н.з. НОМЕР_1 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, а саме здійснила з парканом будинку та садовою огорожею, після чого місце пригоди залишила, чим вчинила правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст.122-4 КУпАП.

Також відповідно протоколу серії ААД №470784 від 17.01.2024 року вбачається, що 16.01.2024 року о 06:00 годині в м. Березівка на перехресті пров. Миру - вул. 31 Березня, керувала автомобілем БМВ х5 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по провулку Миру, не вибрала безпечну швидкість руху, не справилась з керуванням та допустила ДТП, а саме наїзд на паркан дому 83 по вул. 31 Березня м. Березівка та опору газової труби, постраждалих немає, завдано матеріальний збиток власниці будинку АДРЕСА_2 , чим вчинила правопорушення, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 14.02.2024 р

В судове засідання 31.01.2024 року ОСОБА_1 не з'явилась, одночасно, 26.01.2024 року від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності, так як з порушенням згодна, вказала, що вину свою визнає. Також направила на адресу суду, квитанції про оплату збитку та розписку від ОСОБА_2 про відсутність претензій.

Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Врахувавши думку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у заяві від 26.01.2024 року та дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».

Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».

Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».

Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протоколи серії ААД №195931 та серії ААД №470784 від 17.01.2024 р. за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП передбачено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - суд доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, оскільки вона скоїла ДТП та покинула місце пригоди.

Крім власного визнання вини, поданої у письмовій заяві, винуватість у вчинені адміністративних правопорушень за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення за ст. 122-4 та ст.124 КУпАП, з якими остання погодилась; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , рапортом від 16.01.2024, схемою місця ДТП та відеозаписом.

Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП. - судом не встановлено.

Будь-яких заперечень щодо неправомірності дії поліцейських при складанні протоколів відносно ОСОБА_1 ані під час складання протоколів, ані під час судового розгляду не надано. Натомість, остання у письмовій заяві свою вину визнала.

За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень.

Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».

Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.

Так, у справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001 р., пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставину, яка пом'якшує відповідальність - визнання вини. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП - не встановлено.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП, з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень, накласти на неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік та шість місяців у межах санкції статті 122-4 КУпАП.

Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.

Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Керуючись статтями 36, 40-1, статтею 122-4, 124, 283, 284, 294 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) визнати винною у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 КУпАП та статтею 124 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП застосувати щодо неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік та 6 (шість ) місяців.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК в Одеській обл./отг м. Березівка/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA848999980313171206000015594, Код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гри. 60 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду .

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02.02.2024 р

Суддя І.А. Римар

Попередній документ
116722070
Наступний документ
116722072
Інформація про рішення:
№ рішення: 116722071
№ справи: 494/107/24
Дата рішення: 31.01.2024
Дата публікації: 05.02.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Березівський районний суд Одеської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Розклад засідань:
31.01.2024 09:25 Березівський районний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РИМАР І А
суддя-доповідач:
РИМАР І А
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Діордіца Наталія Анатоліївна
потерпілий:
Данилішина Наталія Федорівна