справа № 492/146/24
провадження № 2-а/492/10/24
про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2024 року м.Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Гусєва Н.Д.,
ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановив:
Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою до відповідача, в якій просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 1268578 від 18 січня 2024 року, посилаючись на те, що зазначеною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Позивач вважає зазначену постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки автомобіль, яким він керував ніяким чином не переобладнаний, наявність фар про які зазначено в постанові є лише встановлення додаткових зовнішніх світлових приладів, які не замінюють постійні (стаціонарні) прилади. Встановлені фари є муляжем та не підключені до фар дальнього та ближнього світла. Під час розгляду справи уповноваженою особою патрульної поліції порушене право позивача на захист, у зв'язку з чим позивач не зміг довести свою правоту, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161 КАС України.
Ознайомившись з позовною заявою, поданою позивачем вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, в межах позовних вимог.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, однак позивачем в позовній заяві відомості про наявність або відсутність у нього та відповідача електронного кабінету.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 частини першої статті 288 КУпАП, установлено, що постанову уповноваженого органу державної влади чи його посадової особи (як і постанову адміністративної комісії чи рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 цієї частини статті) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Наведеним вище нормам статті 288 КУпАП кореспондують положення підпункту 2 частини першої статті 20 КАС України щодо предметної підсудності адміністративних справ, а також статті 286 КАС України, що встановлюють особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
З цих положень убачається, що оскарження рішень дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності здійснюється шляхом подання до суду позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17, у якій відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), сформулювала правову позицію, відповідно до якої особи, стосовно яких ухвалено рішення про накладення адміністративного стягнення, є платниками судового збору у розумінні Закону України «Про судовий збір», а у випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач та відповідач як рівноправні сторони в адміністративній справі мають право оскаржити це рішення в апеляційному порядку і вказаний Закон винятків чи застережень щодо сплати судового збору за оскарження таких судових рішень не містить.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у цій справі звернула увагу, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Розмір судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина п'ята статті 4 Закону України «Про судовий збір»). Інших видів платежів (зокрема, у вигляді державного мита) у випадку звернення особи до суду цей закон не передбачає.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, повязаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з цим, Велика Палата Верховного Суду указала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, яка міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 175/2719/20 (2-а/175/60/20) та від 21 грудня 2020 року у справі № 183/1785/20 (2-а/199/69/20).
З 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн. (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік»).
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день звернення позивача до суду становить 605,60 грн. та додати до позовної заяви документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Згідно з частиною 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, вважаю, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, вказаних вище, протягом десяти днів з дня отримання позивачкою копії наявної ухвали.
Вважаю за необхідне попередити позивача, що, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі не усунення вищезазначених недоліків при подачі адміністративного позову, до встановленого судом строку, позов буде вважатися не поданим та повернуто.
Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в десятиденний строк з дня отримання позивачкою копії наявної ухвали.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися не поданою та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Гусєва Н.Д.