"02" лютого 2024 р.
Справа № 642/5013/23
Провадження № 2/642/339/24
24 січня 2024 року Ленінський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді - Бородіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Брус М.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у два місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .
Позивач - ОСОБА_1 є його рідною сестрою. Батьки ОСОБА_2 померли Він був не одружений, дітей не мав, інших братів та сестер крім Позивача не мав. Спорідненість Позивачки з померлим підтверджується її свідоцтвом про народження та свідоцтвом про народження померлого. Після смерті брата відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивачка 29.08.2023р. звернулася до приватного нотаріуса ХМНО Шефель Д.С. щодо можливості отримання свідоцтва про спадщину після померлого, але приватним нотаріусом винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, посилаючись на те, що нею був пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач, вказує, що строк був пропущений нею з поважних причин, та через істотні труднощі, викликані військовою агресією російської федерації проти України, та станом її здоров'я.
Так, через введення бойових дій на території України, вона виїхала з м. Харків, аби бути у безпеці. Крім того, в період з листопада 2021 по кінець лютого 2022 вона хворіла на COVID-19 та заходилась на обсервації . З квітня по серпень 2022 мала кілька гіпертоничних криз, та мала нестабільну стенакордію третього ступеня високої ризику, тому фізично не могла прийти до нотаріальної контори для подання заяви про вступ у спадщину.
Крім того, просила врахувати зміни, які були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.09.2023 за позовом відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
05.10.2023 року відповідачем подано відзив на позов, в якому заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено поважності пропуску строку та неможливості своєчасно звернутись до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, крім того позивачем не надано доказів на підтвердження права власності спадкодавця на нерухоме майно що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , що не дає можливості встановити наявність об'єкта спадкування.
26.10.2023 року позивачем подано відповідь на відзив, у якому позивач вважала необгрунтованими доводи відповідача щодо відсутності поважних причин пропуску строку, при цьому не враховано постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану». Також на спростування доводів відповідача щодо наявності об'єкта спадкування надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.11. 2023 року у приватного нотаріуса ХМНО Шефель Д.С. витребувано копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.12.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У ході судового розгляду позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.
Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з'явився, про слухання справи повідомлений належним чином.
Суд, вилухавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач - ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 від 30.03.1971 року, копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 від 07.12.1977 року, батьками яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про укладенні шлюбу серії НОМЕР_3 від 08.01.2003 року.
Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_4 від 18.06.2022 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На момент смерті йому на праві власності згідно договору дарування №3873 від 29.09.2009 належала квартира за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору дарування від 29.09.2009 року посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Гуменною Л.П., зареєстрованому в реєстрі за № 3873, інформацією з Державного реєстру речових прав нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 349884121 сформованого 10.10.2023.
З матеріалів спадкової справи № 31/2023 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 вбачається, що 18.07.2023 заяву про прийняття спадщини за законом подала сестра спадкодавця, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Заяв від інших спадкоємців про прийняття або про відмову від спадщини не надходило.
Свідоцтв про спадщину не видавалось.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_4 , батько спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 26.03.2010 року.
ІНФОРМАЦІЯ_6 померла ОСОБА_5 , мати спадкодавця, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 15.12.2020 року.
За отриманою інформацією, що міститься у спадковій справі № 31/2023, встановлено що ОСОБА_2 у шлюбі не перебував, дітей не мав.
29 серпня 2023 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину у зв'язку з пропуском строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 березня 2021 року у справі №638/17145/17 (провадження № 61-17764св20), від 26 жовтня 2022 року в справі №522/17925/16 (провадження № 61-1122св22).
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі №405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно якого при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об'єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наголошувала, що нею пропущено строк, визначений статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини через істотні труднощі, викликані військовою агресією російської федерації проти України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статей 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» 28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року №469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану» пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» виключено.
З матеріалів справи вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а отже кінцевим строком для подання заяви про прийняття спадщини для позивача було 17.05.2022 року.
Разом з тим, як зазначено вище та на це, як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини посилається позивач, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє до сьогодні.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Отже, перешкоди у вигляді введення воєнного стану почали існувати протягом шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття або відмови у прийнятті спадщини, під час дії пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Обгрунтовуючи поважність причин пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилалась на те, що після введення воєнного стану, з 24.02.2022 вона фактично знаходилась в евакуації з міста Харкова, мала ряд захворювань протягом тривалого часу, тому вона не могла звернутись до нотаріуса. Крім того, вважала, що діє у відповідності до вимог чинного законодавства, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», розуміючи для себе, що строк для прийняття спадщини продовжений.
На підставі викладеного, судом встановлено обставини, на які посилалася позивач щодо введення воєнного стану, які унеможливили своєчасне, протягом шести місяців після смерті спадкодавця, звернення позивача до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини і підтверджують поважність причин пропуску строку такого звернення до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті рідного брата ОСОБА_2 , з огляду, зокрема, на те, що під час установленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини в країні було введено воєнний стан, а також діяла постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
При цьому, Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Зважаючи на зазначене, суд доходить висновку, щодо задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77 - 81, 141, 268, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (і.н. НОМЕР_7 ) додатковий двомісячний строк з моменту набрання рішення суду законної сили для прийняття спадщини після померлого брата ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.02.2024 року.
Суддя О.В. Бородіна