Справа № 953/7663/23
н/п 2/953/685/24
15 січня 2024 року Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого-судді Бородіної Н.М.
за участю секретаря Кривенко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків цивільну справу за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
встановив:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, що складають 14843,49 грн., нарахованих на несплачену суму збитків в розмірі 30742 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 06.02.2023 року Київським районним судом м. Харкова було задоволено його позов до ОСОБА_2 та стягнуто в порядку регресу збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 30 742 грн. 72 коп.
10.05.2023 року ОСОБА_2 було повністю виконано Рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2023 року.
На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України він має право на стягнення з ОСОБА_2 суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу за весь час прострочення, починаючи з наступного дня винесення ухвали суду про відкриття провадження по справі №953/7730/20 - 23.05.2020 року та до дня виконання боржником грошового зобов'язання - 09.05.2023 року. Також просив стягнути судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу адвоката.
Відповідач - ОСОБА_2 у поданому відзиві, проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначаючи, що саме судове рішення є підставою для стягнення збитків та з його прийняттям у нього виникло грошове зобов'язання перед позивачем. Враховуючи, що після набрання законної сили рішення він одразу ж його виконав та надав відповідні підтвердження ФОП ОСОБА_1 , підстав для застосування статті 625 ЦК України у вигляді стягнення суми інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми боргу немає. Також зазначив, що відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову
Суд дослідивши надані докази приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Судом встановлено, що 06.02.2023 року Київським районним судом м. Харкова було задоволено позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та призначено до стягнення завдані збитки в порядку регресу у розмірі 30 742 грн. 72 коп., 359 грн. 14 коп. судового збору та витрат на правову допомогу у розмірі 5 000 грн. 00 коп.
Згідно вказаного рішення, 07.02.2018 приблизно о 02-50 год. в м.Харкові вул. Пушкінська 104е, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Chevrolet Aveo» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , автомобіля «Chevrolet Tacuma»д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 .
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 18.04.2018 року (справа №640/2781/18) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП у зв'язку з порушенням п. 12.1 ПДР України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вищевказана постанова набрала законної сили 01.05.2018 року.
На момент ДТП цивільно -правова відповідальність автомобіля ОСОБА_4 ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_3 , 2010 року випуску була застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО» за Договіром добровільного страхування наземного транспорту №3823866-02-21-01 від 04.10.2017. На підставі страхового акту №04290-02 від 11.05.2018, ПрАТ «СК «ВУСО» сплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 71973,20 грн.
10.03.2020 між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір №10/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор отримує право вимоги на відшкодування в порядку регресу збитків, завданих первісному кредитору по договорам страхування, наведених в Додатку №1 до Договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги про відшкодування в порядку регресу збитків у виплаті виплаченого страхового відшкодування за Договором №3823866-02-21-01 від 04.10.2017.
За висновком експерта №18487/565 за результатами проведення авто товарознавчої експертизи від 19.11.2021, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2170 д.н.з. НОМЕР_3 в результаті ДТП 07.02.2018 склала 30 742,72 грн.
Саме на підставі вказаного висновку судом задоволені вимоги ФОП ОСОБА_1 , в частині стягнення на його користь з ОСОБА_2 завданих збитків в порядку зворотної вимоги в розмірі, визначеному висновком експерта №18487/565 від 19.11.2020, в сумі 30 742,72 грн.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 06.02.2023р. набуло законної сили 09.03.2023р.
10.05.2023р. року ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 присуджені за рішенням суду збитки в сумі 30 742,72 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку та визнано сторонами.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань,
Таким чином, у позивача виникло право на стягнення з відповідача на його користь 3% річних та інфляційних втрат нарахованих на суму 30 742,72 грн..
Проте при визначені періоду стягнення, суд зазначає наступне.
За положенням ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Саме рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.02.2023р. встановлений розмір матеріальних збитків, які присуджені в порядку зворотної вимоги, тому саме з набранням рішенням законної сили і до сплати присудженої суми, у позивача виникло право на стягнення інфляційних втрат та 3% річних , передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, оскільки саме у вказаний період відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання в сумі 30 742,72 грн..
Підстави для стягнення інфляційних втрат та 3% річних , з моменту звернення позивача у суд про стягнення із ОСОБА_2 завданих збитків в порядку зворотної вимоги, відсутні, оскільки на час зварення у суд із позов не був встановлений розмір збитків..
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 156,66 грн. та інфляційні втрати в сумі 523,54 грн. за період з 09.03.2023р. по 09.05.2023р.
За ч.1, ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
При звернені у суд із даним позов позивачем сплачений судовий збір в сумі 858,88 грн.
Відповідності до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу по даній справі позивачем надано наступні належним чином завірені копії документів: договір про надання правової допомоги від 30.01.2019р., додаткова угода від 17.08.2023р., відповідно до яких адвокат Самойленко П.М. надає правову допомогу, яка складається зі аналізу судової практики, складання позовної заяви та підготовки документів, супроводу та контролю судової справи. Також наданий акт здачі-прийому послуг на суму 2900 грн. та платіжну інструкцію.
Таким чином, суд вважає доведеним витрати позивача на правничу допомогу адвоката в сумі 2900 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню пропорційно задоволеним вимогам в сумі 145,43 грн., що відповідає ст..141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 137, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 156 грн. 66 коп. , інфляційні втрати в розмірі 523 грн. 54 коп. та судові витрати в сумі 145 грн. 43 коп.
В решті позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду, через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.
Суддя Бородіна Н.М.